1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/1125/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В. Г. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022

у справі № 916/1125/21

за позовом Фонду державного майна України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі"

про стягнення 47 819 514,25 грн,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2021 року Фонд державного майна України (далі - Фонд, Позивач) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноплавна компанія "Укрферрі" (далі - ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі", Відповідач) про стягнення 47 819 514,25 грн збитків.

2. Позов обґрунтовано тим, що Відповідачем не виконано судове рішення щодо укладення Додаткового договору до Договору оренди № Д-1905 від 05.12.1997, яким змінено розмір орендної плати за оренду державного майна та встановлено без ПДВ за базовий місяць розрахунку (вересень 2011 року) у розмірі 1 041 444,87 грн, який (розмір орендної плати) повинен був застосовуватись з 20.09.2011. Невиконання цього рішення призвело до завдання державі збитків, які складаються з розміру недоотриманої орендної плати та неустойки, що у загальному розмірі становить 47 819 514,25 грн. Також, Позивачем обґрунтовано причини поважності пропуску строку позовної давності при зверненні з даним позовом.

3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у задоволенні позову відмовлено.

4. Фонд 18.05.2022 звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. У апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке мотивовано тим, що у зв`язку з уведенням воєнного стану на території України тимчасово було призупинено функціонування структури та ІТ системи Фонду, що стало значною перешкодою для своєчасного подання апеляційної скарги.

5. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу Фонду державного майна України на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 залишено без руху, оскільки до апеляційної скарги не додано докази надсилання копії скарги Відповідачу та докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 075 939,08 грн.

6. Фондом, на виконання ухвали суду від 23.05.2022, подано заяву про відстрочення сплати судового збору, за результатами розгляду якої, судом апеляційної інстанції винесено ухвалу від 13.06.2022, якою повернуто апеляційну скаргу Фонду на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 та додані до неї документи, з посиланням на те, що відповідно до імперативних приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" Фонд не підпадає під категорію осіб, яким суд, враховуючи майновий стан, може своєю ухвалою за їх клопотанням відстрочити сплату судового збору.

7. Фонд 09.08.2022 повторно звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022, в якій зазначив про часткову сплату судового збору та просив відстрочити сплату іншої частини судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у цій справі. Також, у апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, який пропущено з поважних причин.

8. 16.08.2022 Фондом подано до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів доплати судового збору у визначеному Законом порядку та розмірі.

9. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 апеляційну скаргу Фонду на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення цієї ухвали, зокрема, зазначено про необхідність вказати інші причини для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

10. Фондом 22.09.2022 направлено до апеляційного господарського суду заяву про усунення недоліків від 21.09.2022 № 10-25-13368, у якій викладено доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та додано докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на оскарження судового рішення.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

11. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фонду на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі №916/1125/21.

12. Ухвалу суду мотивовано тим, що обставини, на які посилається Фонд (воєнний стан; не можливість працівниками виконувати свої функції, у зв`язку з встановленням простою апарату Фонду; мобілізація працівників; відсутність бюджетного фінансування), носять суб`єктивний характер, які не є об`єктивно непереборними та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, залежали виключно від волевиявлення самого скаржника, тому причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення не можна визнати поважними, а пропущений строк таким, що підлягає поновленню, у зв`язку з чим на підставі частини четвертої статті 260, пункту 4 частини першої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у відкритті апеляційного провадження відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

13. Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Фонд звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.10.2022, а справу № 916/1125/21 направити до суду апеляційної інстанції для подальшого розгляду апеляційної скарги Фонду; судові витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

Аргументи учасників справи

Доводи Позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

14. Подана Фондом касаційна скарга обґрунтована порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, положень статті 3, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", статей 17, 119, 254, частини четвертої статті 264 ГПК України, пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки судом не надано належної правової оцінки доводам і доказам, наведеним та наданим на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку, що призвело до порушення права скаржника на доступ до суду.

Позиція інших учасників справи у відзиві на касаційну скаргу

15. ТОВ "Судноплавна компанія "Укрферрі" у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, зазначило про безпідставність доводів та вимог викладених у касаційній скарзі, у зв`язку з чим просило залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

16. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені скаржником у касаційній скарзі доводи та заперечення, викладені у відзиві на касаційну скаргу, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд виходить з такого.

17. За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

18. При розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права (частина четверта статті 11 ГПК України).

19. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип доступу до правосуддя. Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього суду; вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

20. Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

21. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

22. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

23. Реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абзац третій підпункту 3.1 пункту 3 рішення Конституційного Суду України від 11.12.2007 № 11-рп/2007).

24. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та, у визначених законом випадках, касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.

25. Разом з тим, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, зокрема, норм ГПК України.

26. Конституційні гарантії захисту прав та інтересів в апеляційній інстанції конкретизовано в главі 1 розділу І, главі 1 розділу ІV ГПК України, де врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

27. Відповідно до частини першої статті 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

28. Згідно з частиною першою статті 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

29. За приписами частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

30. Положеннями частин другої, третьої статті 256 ГПУ Країни унормовано, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

31. Як встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржене рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022, повний текст якого складено 24.02.2022, отримано Фондом (скаржником) 05.04.2022.

32. Фонд 18.05.2022 вперше звернувся до Південно-західного апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі № 916/1125/21, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення.

33. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2022 апеляційну скаргу Фонду на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022 у справі № 916/1125/21 залишено без руху, а ухвалою від 13.06.2022 повернуто скаржнику, у зв`язку з несплатою скаржником судового збору, яку отримано Фондом 21.06.2022.

34. Враховуючи надходження коштів з державного бюджету та сплатою судового збору (20.07.2022 у сумі 200 000,00 грн та 01.08.2022 у сумі 875 939,08 грн), Фонд 09.08.2022 повторно звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 15.02.2022. У апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано обставинами, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку, у тому числі і своєчасної сплати судового збору.

35. Питання поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК України, згідно з частиною першою якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

36. З наведеної норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню. Відтак, суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим, і таким, що суперечить нормам процесуального законодавства.


................
Перейти до повного тексту