Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 757/423/21-ц
провадження № 61-7851св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Кабінет Міністрів України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2022 року у складі колегії суддів: Шкоріної О. І., Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії.
Позовна заява мотивована тим, що пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" було встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
05 березня 2019 року набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яким визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 вказаної постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103.
Позивач вважав, що протиправним рішенням, яке було визначено в пунктах 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 103, щодо відсоткового зменшення виплати пенсій, у тому числі і для осіб його категорії, відповідач заподіяв йому шкоду, яка полягає у тому, що йому, як підполковнику Збройних Сил України у відставці, за період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року було недоплачено 51 635,70 грн пенсії.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на його користь 51 635,70 грн компенсації за недоплачену пенсію за період з 01 січня 2018 року до 31 грудня 2019 року.
Історія справи
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії відмовлено на підставі пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України у зв`язку з тим, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 12 січня 2021 року скасовано, справу направлено до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 квітня 2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року у задоволенні заяв ОСОБА_1 про заміну неналежного відповідача, збільшення розміру позовних вимог та витребування доказів відмовлено.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року у складі судді Хайнацького Є. С. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивоване тим, що, обравши такий спосіб захисту прав, як відшкодування завданої шкоди, позивач не довів складових деліктного правопорушення, що є підставою відповідальності держави, а саме визнання незаконними нормативно-правових актів органу державної влади, згідно з якими здійснювалися вказані соціальні виплати позивачу.
Районний суд вважав безпідставними посилання позивача на положення статті 1175 ЦК України, оскільки вказана норма встановлює, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.
При цьому недоотримана позивачем пенсія не може вважатися майновою шкодою в розумінні статті 1175 ЦК України, а відтак зазначені норми права не застосовуються до спірних правовідносин.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 18 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 05 жовтня 2021 року скасовано.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про відшкодування шкоди у вигляді недоотриманої пенсії закрито.
Роз`яснено ОСОБА_1, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки спір виник після звільнення військовослужбовця з військової служби, яка є публічною службою, при цьому пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються перебування на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Апеляційний суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права шляхом стягнення коштів на відшкодування шкоди та обґрунтування позовних вимог у спосіб, притаманний спорам про відшкодування шкоди з наведенням відповідного нормативного регулювання, не змінює суті правовідносин, що виникли між сторонами в цій справі та підстави їх виникнення, а отже, не дає підстав уважати цей спір таким, що виник із приватноправових відносин.
Апеляційний суд послався на релевантні судові рішення Великої Палати Верховного Суду, Верховного Суду.
Суд закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до Київського апеляційного суду.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У серпні 2022 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 листопада 2022 року справу призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що висновки суду апеляційної інстанції про те, що справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, є передчасними, оскільки позовні вимоги пов`язані з відшкодуванням шкоди та заявлені без вимоги вирішити публічно-правовий спір, а тому такий спір необхідно розглядати за правилами цивільного судочинства.
Підставами касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 676/1557/16-ц, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Крім того, заявник вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 686/6775/18, що був застосований апеляційним судом в оскаржуваній постанові (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2022 року Кабінет Міністрів України подав відзив на касаційну скаргу, у якій зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 забезпечує реалізацію права на перерахунок пенсії особам, звільненим з військової служби, деяким іншим категоріям осіб та мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Крім того, зазначає, що безпідставними є посилання позивача на положення статті 1175 ЦК України, оскільки Урядом України не було завдано ні збитків, ні шкоди позивачу, з огляду на те, що після перерахунку пенсія не виплачувалася у нижчому розмірі, ніж вона була до перерахунку.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є підполковником у відставці, який з 05 серпня 1976 року до 06 березня 2008 року проходив дійсну військову службу в Збройних Силах, у тому числі з 22 травня 2003 року до 06 березня 2008 року проходив військову службу в Житомирському зональному відділі Військової служби правопорядку на посаді начальника відділення оперативних чергових - старшого оперативного чергового.
Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_1 був звільнений з військової служби в запас за віком згідно з наказом начальника Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку від 06 березня 2008 року № 53 та на підставі наказу начальника Генерального штабу Головнокомандувача Збройних Сил України від 17 січня 2008 року № 16.
ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (№ 2262-ХІІ) з 07 березня 2008 року, перебуваючи на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 103 Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві було перераховано пенсію ОСОБА_1 та проведено її виплату у розмірах, визначених пунктом 2 цієї постанови.
Відповідно до листа начальника Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку від 20 лютого 2019 року № 589 станом на 01 січня 2019 року військовослужбовцям категорії позивача (підполковник, за посадою - начальник відділення оперативних чергових - старший оперативний черговий) встановлені такі складові грошового забезпечення: оклад за військовим званням - 1 410 грн; оклад за посадою - 5 360 грн; надбавка за особливості проходження військової служби - 68,3 %; премія - 35 %.
Згідно з додатком 16 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 розмір надбавки ОСОБА_1 за вислугу років (25 і більше) установлено 50 відсотків до посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням, що становить 3 385 грн (5 360 + 1 410) х 50 : 100).
Встановлено надбавку за особливості проходження військової служби у розмірі 68,3 % від суми посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років, що становить 6 935,86 грн (5 360 + 1 410 + 3 385) х 68,3 : 100).
Встановлено надбавку за роботу в умовах режимних обмежень (за таємність) у розмірі 10 % до посадового окладу, що становить 536 грн (5 360 х 10 : 100).
Встановлено премію у розмірі 35 % до посадового окладу, що становить 1 876 грн.
86 % суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії перерахованої пенсії становить 8 039,15 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва в справі № 640/26196/20 від 24 червня 2021 року визнано дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у підготовці та подачі до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 протиправними.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та подати до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м.Києві нову довідку по розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05 березня 2019 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30 серпня 2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 квітня 2019 року перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 .
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.