Постанова
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 522/3586/21
провадження № 61-6317св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за первісним позовом) - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Полтавського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Абрамова П. С., Панченка О. О., Пікуля В. П., від 09 червня 2022 року,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 24 квітня 2010 року він уклав шлюб з ОСОБА_2 . У період шлюбу за спільні кошти було придбано квартиру АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу № 5443 від 30 грудня 2010 року, укладеного між Полтавським виробничо-торговим підприємством "Будсервіс" АТ "ПМК-64" (далі - АТ "ПМК-64") та ОСОБА_2 .
При оформленні права власності ним було підписано та нотаріально посвідчено згоду № 5442 від 30 грудня 2010 року, якою визначено, що кошти на придбання квартири є спільною сумісною власністю подружжя.
Посилаючись на викладене ОСОБА_1 просив суд визнати за ним право власності на 1/2 частину вказаної квартири.
У вересні 2021 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання частини майна спільною сумісною власністю подружжя та його поділ.
Позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що під час перебування у шлюбі з ОСОБА_1 за спірну квартиру сплачено лише 7 256 грн, що становить 2/50 частин від вартості всієї квартири, а тому вважала, що за спільні кошти в шлюбі придбано лише 2/50 частин спірної квартири, які є спільною сумісною власність подружжя, з яких 1/50 частина належить ОСОБА_1 . Решта коштів сплачено за квартиру нею особисто до укладення шлюбу на підставі попереднього договору від 25 січня 2008 року, укладеного із АТ "ПМК-64".
Посилаючись на викладене, ОСОБА_2 просила суд:
- визнати спільним майном подружжя 2/50 частини спірної квартири;
- розподілити спільне сумісне майно подружжя, залишивши у її власності
2/50 частини квартири та припинивши право власності ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності;
- стягнути з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості
1/50 частини спірної квартири.
Ухвалою Київського районного суду м. Полтави, у складі судді
Миронець О. К., від 11 жовтня 2021 року прийнято зустрічний позов
ОСОБА_2 до спільного розгляду із первісним позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Київського районного суду м. Полтави, у складі судді
Миронець О. К., від 15 березня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири
АДРЕСА_1, загальною площею 43,3 кв. м. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов ОСОБА_1, виходив з того, що спірна квартира є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, частки сторін є рівними, оскільки доказів, які підтверджують інші обставини, суду не надано.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, суд зазначив, що на момент укладання договору купівлі-продажу квартири сторони домовились про те, що спірне нерухоме майно є спільною сумісною власністю подружжя і це відображено в тексті договору. Договорів щодо частки кожного із подружжя у квартирі не укладалось. Посилання
ОСОБА_2 на ту обставину, що 48/50 частин квартири є її особистою приватною власністю спростовані договором купівлі-продажу квартири.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Хворост Д. М. задоволено частково, рішення Київського районного суду м. Полтави
від 15 березня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано спільним сумісним майном подружжя 2/50 частини квартири АДРЕСА_1 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/50 частини вказаної квартири. У задоволенні іншої частини позовних вимог за первісним та зустрічним позовом відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Колегія суддів виходила з того, що 2/50 частини спірної квартири були придбані в шлюбі за спільні кошти подружжя. Зміст договору купівлі-продажу спірної квартири не містить тверджень про те, що квартира набувається у спільну сумісну власність подружжя. Окремої домовленості щодо визначення часток між подружжям у праві власності на спірну квартиру сторонами не укладено. Нотаріально посвідчена згода
ОСОБА_1 на укладення ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири є одностороннім правочином (згодою-дозволом) і не може кваліфікуватись як договір між подружжям.
При вирішенні позовних вимог ОСОБА_2 про розподіл спільної сумісної частки у квартирі шляхом припинення права власності ОСОБА_1 та присудження компенсації, апеляційний суд врахував, що ОСОБА_1 своєї згоди на присудження йому грошової компенсації не надавав, а ОСОБА_2 не довела, що припинення права власності ОСОБА_1 на 1/50 частку у праві спільної сумісної власності квартири не завдасть істотної шкоди його інтересам, зокрема не порушить його право на житло.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
08 липня 2022 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на постанову Полтавського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 25 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У серпні 2022 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 жовтня 2022 року продовжено до
27 вересня 2022 року ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 .
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник вказує те, що апеляційний суд не врахував висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, у постановах Верховного Суду України від 02 жовтня 2013 року у справі
№ 6-79цс13, від 03 червня 2015 року у справі № 6-38цс15, від 19 червня
2013 року у справі № 6-55цс13, від 01 липня 2015 року у справі № 6-612цс15,
від 07 вересня 2016 року у справі № 6-801цс16, від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Вважає, що ОСОБА_2 обрано неналежний спосіб захисту порушених прав, оскільки вона не ставить під сумнів зміст укладеного договору купівлі-продажу спірної квартири, не визнає його частково недійсним і не просить виключити з тексту договору відомості про те, що спірне нерухоме майно придбано за спільні кошти подружжя і є спільною сумісною власністю.
Звертає увагу, що при підписані ОСОБА_2 25 січня 2008 року попереднього договору пайової участі у будівництві у неї не виникло право приватної власності на квартиру, оскільки весь будинок, в якому розміщена квартира, перебував в стадії будівництва і первинна реєстрація прав власності відбулась лише 03 грудня 2010 року.
Основний договір купівлі-продажу було укладено 30 грудня 2010 року, тобто під час перебування сторін у шлюбі, однак ОСОБА_2 за текстом договору не вважала спірну квартиру своєю особистою приватною власністю.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У червні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Хворост Д. М. подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.
Зазначає, що ОСОБА_2 сплатила 96% вартості квартири до укладення шлюбу і в договорі купівлі-продажу не зазначено, що спірний об`єкт нерухомості набувається у спільну сумісну власність подружжя.
Вважає, що апеляційний суд правильно вказав, що сам по собі факт придбання квартири 30 грудня 2010 року, тобто в період шлюбу, не є безумовною підставою для надання такому майну статусу спільної сумісної власності подружжя.
Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені нею судові витрати у розмірі 5 000 грн на правничу допомогу у суді касаційної інстанції.
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду заперечення на відзив, в яких наполягає на задоволенні касаційної скарги. Додатково звертає увагу, що в договорі купівлі-продажу зазначено, що ОСОБА_2 діє зі згоди свого чоловіка ОСОБА_1, оскільки така згода окремим документом отримана 30 грудня 2010 року від ОСОБА_1 до підписання ОСОБА_2 договору купівлі-продажу спірної квартири.
Фактичні обставини справи
25 січня 2008 року між АТ "ПМК-64" та ОСОБА_2 (прізвище після укладення шлюбу - ОСОБА_2 ) укладено попередній договір, за яким
АТ "ПМК-64" має намір після здачі квартири в експлуатацію № 51 за адресою: АДРЕСА_2, та оформлення права власності на неї продати квартиру, а ОСОБА_2 має намір придбати цю квартиру.
Згідно з пунктом 1 вказаного договору АТ "ПМК-64" є пайовиком будівництва квартири АДРЕСА_3, на підставі договору № 07 про пайову участь у будівництві, укладеного
22 грудня 2005 року між АТ "ПМК-64" та ЗАТ "ПМК-64".
Об`єкт на час укладення попереднього договору знаходився у процесі будівництва; строк здачі в експлуатацію - І квартал 2009 року.
Пунктом 2 попереднього договору передбачалось, що ОСОБА_2 перераховує на розрахунковий рахунок АТ "ПМК-64" в якості передплати 166 744 грн, яка сплачується протягом 90 календарних днів після підписання договору, тобто до 25 квітня 2008 року.
Передплата є частиною загальної суми основного договору. Оплата здійснює у гривнях.
Остаточний розрахунок здійснюється на момент підписання договору купівлі-продажу квартири.
Загальна орієнтовна сума договору купівлі-продажу квартири складає 175 520 грн.
На виконання пункту 2 попереднього договору від 25 січня 2008 року ОСОБА_2, до укладення шлюбу із ОСОБА_1, внесла передоплату за квартиру, що підтверджено платіжним дорученням № 18931 від 25 січня 2008 року на суму 134 744 грн та квитанцією № 1397.144.1 від 22 квітня
2008 року на суму 32 000 грн.
24 квітня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_2 ) було укладено шлюб.
12 травня 2010 року в рахунок остаточної сплати за попереднім договором від 25 січня 2008 року ОСОБА_2 перерахувала АТ "ПМК-64" 7 256 грн, що підтверджено квитанцією № 663.14.1 від 12 травня 2010 року.
30 грудня 2010 року між АТ "ПМК-64" та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
У вказаному договорі зазначено, що ОСОБА_2 діє зі згоди свого чоловіка, ОСОБА_1, на підставі згоди, посвідченої 30 грудня 2010 року приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Колотіловим О. М., за реєстровим № 5442.