ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 923/155/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Сухового В.Г.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Пішковцій О.В.,
Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 (у складі колегії суддів: Будішевська Л.О. (головуючий), Лавриненко Л.В., Таран С.В.)
та рішення Господарського суду Херсонської області від 08.07.2021 (суддя Павленко Н.А.)
у справі № 923/155/21
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ"
про стягнення 40 123 210,80 грн,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2021 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця") звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КЗЕСО ЛІЗИНГ" (далі - ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ"), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило стягнути 40 123 210,80 грн, у тому числі 29 760 000,00 грн штрафу, 2 302 935,00 грн 3 % річних та 8 060 275,80 грн інфляційних втрат.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором лізингу від 16.12.2019 № 210/2019-ЦЮ в частині передачі позивачу предмета лізингу (комплексів рейкозварювальних КСМ 007) у строки, передбачені умовами договору.
ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" звернулося до суду з клопотанням, у якому порушено питання про зменшення суми, заявленої до стягнення позивачем, на 50 %.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 08.07.2021 позов АТ "Українська залізниця" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" на користь АТ "Українська залізниця" штраф у сумі 11 160 000 грн, інфляційні втрати в сумі 3 118 550, 40 грн, 3 % річних у сумі 780 266,70 грн і витрати зі сплати судового збору в сумі 376 470,43 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в сумі 18 600,00 грн, інфляційних втрат в сумі 4 941 725,40 грн та 3 % річних у сумі 1 522 668,30 грн.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.12.2021 рішення Господарського суду Херсонської області від 08.07.2021 у частині стягнення з ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" на користь АТ "Українська залізниця" 2 509 802,85 грн, у тому числі 2 300 000,00 грн штрафу, 519 758,40 грн інфляційних втрат, 130 044,45 грн 3 % річних скасовано, в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін та викладено його резолютивну частину у редакції, відповідно до якої позов АТ "Українська залізниця" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" на користь АТ "Українська залізниця" 12 549 014,20 грн, у тому числі 9 300 000,00 грн штрафу, 650 222,25 грн 3 % річних та 2 598 792,00 грн інфляційних втрат і витрати зі сплати судового збору в сумі 376 470,43 грн. Відмовлено в задоволенні позовних вимог про стягнення 27 574 196,60 грн, у тому числі 20 460 000,00 грн штрафу, 1 652 712,75 грн 3 % річних та 5 461 483,80 грн інфляційних втрат. Стягнуто з АТ "Українська залізниця" на користь ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 56 470,56 грн.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у січні 2022 року АТ "Українська залізниця" подало касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 923/155/21 за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 07.06.2022; витребувано матеріали справи № 923/155/21 з Господарського суду Херсонської області та/або Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.06.2022 зупинено провадження за касаційною скаргою АТ "Українська залізниця" на зазначені судові рішення в справі № 923/155/21 до надходження матеріалів справи до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.10.2022 поновлено касаційне провадження у справі № 923/155/21; призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.11.2022.
ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" в судове засідання свого представника не направило.
16.11.2022 на електронну пошту Верховного Суду надійшло клопотання ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ", у якому відповідач просив розглянути касаційну скаргу АТ "Українська залізниця" на зазначені судові рішення в справі № 923/155/21 без участі представника ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ", а касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність клопотання ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" про розгляд касаційної скарги за відсутності представника відповідача, а також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначеного представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ "Українська залізниця", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 16.12.2019 між ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" (лізингодавець) та АТ "Українська залізниця" (лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 210/2019-ЦЮ, за умовами якого предметом лізингу є майно, зазначене в Специфікації (Додаток 1), а саме: Комплекс рейкозварювальний КСМ 007, яке відповідає чинним в Україні вимогам експлуатації та сертифікації відповідно до встановлених лізингоодержувачем технічних вимог, і яке лізингодавець набуває у власність у продавця, на підставі та на умовах договору купівлі-продажу та передає його лізингоодержувачу у володіння та користування на умовах цього договору; авансовий платіж це платіж, який вноситься лізингоодержувачем на рахунок лізингодавцю, як частина вартості предмета лізингу; вартість предмета лізингу це сплачена в національній валюті України (гривні) лізингодавцем вартість предмета лізингу за договором купівлі-продажу, по якій предмет лізингу передається в користування лізингоодержувачу, що визначена у пункті 3.1 договору та зазначена в акті приймання-передачі предмета лізингу в лізинг.
За змістом пунктів 2.1-2.3, 2.10 договору лізингодавець надає, а лізингоодержувач одержує фінансові лізингові послуги (фінансовий лізинг). Лізингодавець зобов`язується набути у свою власність річ (предмет лізингу) у продавця і передати її лізингоодержувачу у користування на умовах фінансового лізингу, передбачених цим договором, Предмет лізингу - Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 у кількості 8 одиниць, що не був в експлуатації, побудови не раніше 2020, відповідає ТУ У 29.1-00213993-058:2014. Лізингоодержувач зобов`язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові та інші платежі відповідно до умов цього договору, а в кінці строку дії договору має першочергове право придбати предмет лізингу у власність на підставі договору викупу предмета лізингу. Кількість, виробник, модель та строк передачі лізингодацем лізингоодержувачу предмета лізингу визначаються Графіком поставки предмету лізингу (Додаток 2 до договору). Продавець та виробник предмета лізингу вказуються в Специфікації.
Вартість предмета лізингу становить 297 600 000,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 49 600 000,00 грн. Ціна одиниці предмета лізингу становить 37 200 000,00 грн, у тому числі ПДВ (20 %) 6 200 000 грн (пункт 3.1 договору).
Ціна договору на момент його укладання визначається відповідно до Базового графіку лізингових платежів (Додаток 3) та становить 342 131 500,00 грн, у тому числі ПДВ 20 % - 49 600 000,00 грн на день укладання договору. Авансовий платіж становить - 35 % від вартості предмета лізингу та має бути сплачений лізингоодержувачем протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору (пункти 3.3 - 3.4 договору).
За порушення зобов`язань щодо передачі предмета лізингу (затримка поставки на 30 календарних днів та більше), за винятком випадку порушення строків передачі предмета лізингу, у зв`язку з порушенням строків оплати лізингоодержувачем авансового платежу, лізингодавець несе відповідальність у вигляді штрафу - 10 % від вартості кожної непереданої одиниці предмета лізингу. За несвоєчасну поставку предмета лізингу у строки, передбачені Графіком передачі предмета лізингу у лізинг (Додаток 2), лізингодавець сплачує лізингоодержувачу 3 % річних від отриманої суми авансу та суму коригування авансового платежу на індекс інфляції за період затримки поставки (пункти 10.3, 10.4 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін (пункт 11.1 договору).
Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. У випадку настання обставин, передбачених пунктом 11.1 цього договору, строк виконання стороною зобов`язань за цим договором відтерміновується відповідно до часу, протягом якого діють ці обставини та їх наслідки (пункти 11.2, 11.3, 11.5 договору).
Між сторонами складено та підписано Специфікацію, що є Додатком 1 до договору, в якій сторони узгодили, що комплекс виробляється на базі нового сертифікованого шасі VOLVO, категорія КТЗ-N3, обладнаний машиною рейкозварювальною підвісною К-922-1, повинен мати можливість рухатись автомобільними дорогами та залізничними коліями шириною 1520 мм.
Також між сторонами складено та підписано Графік передачі предмета лізингу, що є Додатком 2 до договору, в якому сторонами узгоджено, що виробником є ПрАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" та погоджено наступний графік передачі частин предмета лізингу: Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - червень 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - липень 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - серпень 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - вересень 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - жовтень 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 1 шт. - листопад 2020 року; Комплекс рейкозварювальний КСМ 007 2 шт. - грудень 2020 року.
На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 104 160 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.2019 № 2425178, у графі призначення платежу якого вказано - попередня оплата за придбання комплексу рейкозварювального КСМ 007, згідно з договором від 16.12.2019 № 210/2019-ЦЮ.
08.01.2020 між ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" (покупець) та ПрАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" (далі - ПрАТ "Кзесо"; постачальник) укладено договір поставки № 06/04-2020, за умовами якого постачальник зобов`язався виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити Комплекс рейкозварювальний КСМ007 у кількості 8 одиниць. Постачальник як виробник продукції повідомлений та погоджується з тим, що продукція за цим договором виготовляється та постачається для подальшої її передачі в фінансовий лізинг АТ "Українська залізниці" за договором фінансового лізингу від 16.12.2019 № 210/2019-ЦЮ (пункти 1.1, 1.4).
05.06.2020 ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" звернулося до АТ "Українська залізниця" з листом № 0506-20/1, в якому просило про внесення змін до Графіка передачі предмета лізингу шляхом укладання додаткової угоди до договору. Відповідач також послався на отримання листа від ПрАТ "Кзесо" з додатком (лист від ТОВ з іноземними інвестиціями "Вольво Україна"), в яких виробники повідомляють про неможливість своєчасної поставки техніки, у зв`язку з запровадженим карантином, внаслідок ситуації, що склалася через пандемію COVID-19. Орієнтовний термін затримки поставки техніки складатиме близько чотирьох місяців.
АТ "Українська залізниця" повідомило ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ", що пропозиції щодо внесення змін до Графіка передачі предмета лізингу є істотними змінами умов основного договору, що потребує проведення повної процедури узгодження та займе тривалий період часу, аналогічний укладанню основного договору. Відповідно, на момент укладання додаткової угоди, згідно з пунктом 10.3 основної угоди, може вступити в дію відповідальність з боку лізингодавця у вигляді штрафу 10 % від вартості непереданої одиниці предмету лізингу.
18.06.2020 ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" звернулося до АТ "Українська залізниця" з листом № 1806-20/2, в якому повторно просило внести зміни до Графіка передачі предмета лізингу шляхом укладання додаткової угоди до договору. Відповідач зазначив, що у зв`язку з істотною зміною обставин, пов`язаною з форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), на підставі статті 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) заінтересована сторона має право вимагати перегляду умов договору в частині зміни строків і обсягів виконання зобов`язань, з одночасним внесенням в нього відповідних змін. До цього листа відповідачем було додано висновок Херсонської Торгово-промислової палати від 18.06.2020 № 27.01-01/12-312.
ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" неодноразово зверталося до позивача з проханням про внесення змін до Графіка передачі предмета лізингу, шляхом укладання додаткової угоди до договору, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії листів від 08.07.2020, від 23.07.2020, від 08.09.2020.
АТ "Українська залізниця" у листі від 02.10.2020 № ЦП-7/2746 повідомило ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" про те, що останнім не надано відповідного сертифіката, як це передбачено частиною 2 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та пославшись на пункти 10.3, 10.4 договору, з метою уникнення збільшення розміру штрафних санкцій, просило забезпечити поставку комплексів у найкоротший термін та повідомити дату їх поставки.
У подальшому між сторонами велося листування з метою врегулювання питань щодо виконання умов договору.
24.11.2020 ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" звернулося до АТ "Українська залізниця" з листом, у якому просило не застосовувати штрафні санкції за прострочення поставки та укласти додаткову угоду до договору щодо зміни графіка поставки. До цього листа відповідачем було додано копію Сертифіката торгово-промислової палати України від 16.11.2020 № 6500-20-1822 про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), у якому період дії форс-мажорних обставин зазначено з 23.03.2020 (початок) до 30.10.2020 (закінчення).
25.11.2020 АТ "Українська залізниця" направило ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" вимогу про сплату штрафних санкцій за прострочення поставки товару згідно з умовами договору.
У відповіді на цю вимогу ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ" у листі від 11.12.2020 повторно повідомило позивача про істотні зміни обставин, які сторони не могли передбачити та які безпосередньо впливають на виконання відповідачем зобов`язань за договором, та в черговий раз просило не застосовувати штрафні санкції за прострочення поставки.
У листі від 18.12.2020 ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ", посилаючись на положення пунктів 11.5 і 11.3 договору, надавши висновок та лист Торгово-промислової палати України, вкотре просило АТ "Українська залізниця" не застосовувати штрафні санкції за прострочення поставки.
Предметом позову у справі, що розглядається, є вимога АТ "Українська залізниця", заявлена до ТОВ "КЗЕСО ЛІЗИНГ", про стягнення (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.05.2021) 40 123 210,80 грн, у тому числі 29 760 000,00 грн штрафу, 2 302 935,00 грн 3 % річних та 8 060 275,80 грн інфляційних втрат, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором фінансового лізингу від 16.12.2019 № 210/2019-ЦЮ.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково та мотивував таке рішення тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної поставки предмета лізингу, проте наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), про настання яких позивача було повідомлено в установленому порядку відповідно до умов договору, є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань протягом періоду з 06.06.2020 по 30.10.2020, при цьому поставка предмета лізингу має відтермінуватися відповідно до часу, протягом якого діяли обставини непереборної сили. За встановлених обставин, на час розгляду справи відповідачем не було поставлено п`ять одиниць товару, строк поставки яких вже настав, що свідчить про правомірність нарахування позивачем штрафу в сумі 18 600 000,00 грн за порушення строків поставки зазначеного товару. З огляду на граничну дату періоду, за який здійснено нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат, а також ураховуючи період відтермінування обов`язку з передачі предмета лізингу на час дії обставин непереборної сили, судом здійснено власний розрахунок таких нарахувань, відповідно до якого інфляційні втрати становлять 5 197 584,00 грн, а 3 % річних - 1 300 444,50 грн. Водночас місцевим господарським судом, з урахуванням клопотання відповідача, вирішено обмежити розмір штрафу, 3 % річних і втрат від інфляції, зменшивши їх на 40 %, у зв`язку із чим до стягнення визначено штраф у сумі 11 160 000 грн, 3 % річних у сумі 780 266,70 грн та інфляційні втрати в сумі 3 118 550,40 грн.
Разом з тим судом першої інстанції установлено, що 30-ти денний строк для поставки у листопаді 2020 року одної одиниці товару та у грудні 2020 року двох одиниць товару ще не сплив, тому такі обставини свідчать про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 11 160 000 грн штрафу, нарахованого позивачем за порушення строків поставки цих трьох одиниць предмета лізингу.
Суд апеляційної інстанції загалом погодився з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, проте скасував рішення місцевого господарського суду в частині зменшення розміру штрафу, 3 % річних, інфляційних втрат саме на 40 %, оскільки судом першої інстанції було необґрунтовано відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру стягнення на 50 %, тому суд апеляційної інстанції задовольнив таке клопотання відповідача в повному обсязі.
У поданій касаційній скарзі АТ "Українська залізниця" послалося, зокрема на те, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору в частині відмови в задоволенні позовних вимог неправильно застосовано положення статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" та не взято до уваги, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є саме сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП; доведення наявності відповідних обставин покладається на особу, яка порушила зобов`язання; судами неправильно застосовано положення статей 230, 231 Господарського кодексу України (далі - ГК), статей 610, 611 ЦК, пункту 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2017 № 40 (3); відповідачем не доведено належними доказами настання обставин непереборної сили та необхідності внесення змін до договору відповідно до статті 652 ЦК, відтак застосування до відповідача відповідальності за порушення зобов`язань за договором є правомірною. Крім того, скаржник послався, що судами відповідно до частини 1 статті 233 ГК, частини 3 статті 551 ЦК було безпідставно зменшено розмір штрафних санкцій. На обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, скаржник послався на неврахування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 910/9286/20, від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 25.11.2020 у справі № 904/1806/19, від 01.10.2019 у справі № 905/192/19, від 23.07.2019 у справі № 826/7997/17, від 01.10.2020 у справі № 826/9475/18.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
Відповідно до положень статті 193 ГК суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення правовідносин сторін) фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Згідно зі статтею 2 зазначеного Закону відносини, що виникають у зв`язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом.
У статті 806 ЦК (у відповідній редакції) визначено, що за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі) (частина 1). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов`язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом (частина 2). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (частина 3).