ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 911/2498/18(911/2958/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковського О.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я.,
за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Київської області (суддя С.Ю. Наріжний) від 22.02.2022
та постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.О. Пантелієнко, судді: Поляков Б.М., Сотніков С.В.) від 22.09.2022
за позовом ОСОБА_1
до Приватного акціонерного товариства "Росава"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державного реєстратора відділу державної реєстрації управління адміністративних послуг Білоцерківської міської ради Тодоренка Олександра Володимировича
Поліщука Анатолія Анатолійовича
ОСОБА_4 ОСОБА_6
ОСОБА_5
про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії
у відокремленому провадженні в межах справи № 911/2498/18
за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава"
до Приватного акціонерного товариства "Росава"
про визнання банкрутом.
Учасники справи:
представник позивача - ОСОБА_1, особисто,
представник відповідача-1 - Забарін А.Ф., адвокат,
представник третьої особи-1 - не з`явився,
представник третьої особи-2 - не з`явився,
представник третьої особи-3 - не з`явився,
представник третьої особи-4 - не з`явився,
представник третьої особи-5 - не з`явився.
1. Короткий зміст вимог
1.1. 27.11.2018 Господарський суд Київської області ухвалив відкрити за заявою Голови ліквідаційної комісії Приватного акціонерного товариства "Росава" провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - Боржник) в порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Боржника тощо.
04.12.2018 Господарський суд Київської області постановив визнати Боржника банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатора Боржника тощо.
1.2. 07.10.2021 ОСОБА_1 (далі - Позивач) подав позов до Приватного акціонерного товариства "Росава" (далі - Відповідач) про визнання протиправним та скасування з 02.05.2018 проведене у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, 02.05.2018 17:48:43, номер запису 13531100036000610, Тодоренко О.В. (далі - Третя особа-1), Білоцерківська міська рада, відомості про комісію з припинення: Поліщук Анатолій Анатолійович (далі - Третя особа-2), АДРЕСА_1 - ліквідатор; Астахін Юрій Сергійович (далі - Третя особа-3) - комісія з припинення; ОСОБА_6 (далі - Третя особа-4) - комісія з припинення, ОСОБА_1 - комісія з припинення; ОСОБА_5 (далі - Третя особа-5) - комісія з припинення.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані незаконністю, протиправністю та недостовірністю оспорюваної реєстраційної дії, оскільки для її вчинення були відсутні законні підстави та у вчинені цієї дії слід було відмовити, так як така реєстраційна дія була вчинена на підставі протоколу № 39 від 30.04.2018 чергових загальних зборів акціонерів Боржника, що має дефекти, оскільки не містить відомостей щодо реєстраційних номерів облікових карток платників податків (ІПН) голови та кожного з членів ліквідаційної комісії Відповідача, паспортні відомості тощо, у зв`язку з чим не можна встановити осіб, що брали участь у цих зборах; формулювання та відомості у вказаному протоколі по персоналіям не відповідають змісту реєстраційної дії - відомостям по персоналіям та формулюванням, що були внесені при її вчиненні, а також допущені помилки - щодо прізвища Третьої особи-5 ( ОСОБА_5 ).
При цьому Позивач додав про недотримання на відповідних зборах процедури прийняття рішення щодо формування ліквідаційної комісії, оскільки Позивач не був на них присутній, не мав інформації щодо їх проведення та відсутні правові підстави для його призначення, а не обрання його членом ліквідаційної комісії Боржника без згоди Позивача, що всупереч закону примушує його без згоди виконувати обов`язки члена ліквідаційної комісії Відповідача та нести за це відповідальність, зокрема ту, що пов`язана з відшкодуванням збитків, завданих Боржнику бездіяльністю його посадовими особами - членами відповідної ліквідаційної комісії, вимоги щодо сплати якої в сумі 324 877 175 грн 13 коп. заявив ліквідатор Боржника у межах справи про банкрутство.
1.4. 01.02.2022 Відповідач в особі ліквідатора арбітражного керуючого Комлика Іллі подав заяву про пропуск Позивачем, застосування у спірних правовідносинах позовної давності та відмову з цих підстав у задоволенні вимог Позивача.
1.5. 15.02.2022 Позивач подав заяву про поновлення позовної давності у спірних правовідносинах, оскільки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо отримання Позивачем раніше ніж 07.07.2021 витягу, з якого він дізнався про вчинення оспорюваної реєстраційної дії, її дату та особу, яка її здійснила.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. 22.02.2022 Господарський суд Київської області ухвалив рішення (залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022) про відмову в позові.
2.2. Судові рішення мотивовані відсутністю підстав для скасування оспорюваної Позивачем реєстраційної дії щодо Відповідача, оскільки протокол № 39 від 30.04.2018 чергових загальних зборів акціонерів Боржника, на підставі якого була вчинена відповідна реєстраційна дія, не містить тих дефектів, про які стверджує Позивач, суди не встановили підстав для відмови Третьою особою-1 у її вчиненні, який з дотриманням законодавчого порядку надав запитувані відомості Третій особі-3, а до компетенції державного реєстратора при вчиненні оспорюваної реєстраційної дії не належить оцінка правовідносин Позивача, як члена ліквідаційної комісії Відповідача, безпосередньо з Відповідачем.
3. Встановлені судами обставини
3.1. 02.05.2018 у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЕДРЮФГО) внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи Відповідача в результаті ліквідації 02.05.2018 17:48:43, номер запису 13531100036000610, Тодоренко О.В., Білоцерківської міської ради, відомості про комісію з припинення: Поліщук Анатолій Анатолійович, АДРЕСА_1 - ліквідатор; Астахін Юрій Сергійович - комісія з припинення; ОСОБА_6 - комісія з припинення, ОСОБА_1 - комісія з припинення; ОСОБА_5 - комісія з припинення.
3.2. 07.07.2021 Позивач отримав витяг з ЕДРЮФГО, на запит від 07.07.2021 № 28696006505, інформацію щодо Боржника станом на 15.05.2018, з якого стало відомо, що державним реєстратором Тодоренко О.В. 02.05.2018 проведено реєстраційну дію, якою до реєстру внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, номер запису 13531100036000610, відомості про комісію з припинення: Поліщук А.А. - ліквідатор; ОСОБА_4 - комісія з припинення; ОСОБА_6 - комісія з припинення; Позивач - комісія з припинення; ОСОБА_5 - комісія з припинення.
3.3. 21.07.2021 Третя особа-3 ( ОСОБА_4 ) звернувся до державного реєстратора із запитом про надання документів, які містяться в матеріалах реєстраційної справи, у відповідь на який державним реєстратором з матеріалів реєстраційної справи Відповідача надано засвідчену копію Протоколу № 39 чергових загальних зборів акціонерів Відповідача від 30.04.2018.
Згідно з протоколом № 39 чергових загальних зборів акціонерів Відповідача від 30.04.2018 до порядку денного зборів було включено питання про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації, але без конкретизації назви такого акціонерного товариства та без зазначення припинення Відповідача.
Згідно цим протоколом на зборах вирішено затвердити рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації, але без конкретизації назви такого акціонерного товариства та без зазначення припинення Відповідача.
На зборах вирішено призначити ліквідаційну комісію у складі: голова ліквідаційної комісії Поліщук А.А.; член ліквідаційної комісії Полюляк М.І.; член ліквідаційної комісії ОСОБА_4; член ліквідаційної комісії Позивач; член ліквідаційної комісії Бородавченко І.Б.
В рішенні зборів зазначені лише прізвище, ім`я та по-батькові голови та членів ліквідаційної комісії без зазначення ідентифікуючих ознак (ІПН або серії та номеру паспорта).
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги
4.1. 12.10.2022 Позивач подав касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.02.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2022 і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
5. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
5.1. Згідно з аргументами касаційної скарги підставою для касаційного оскарження рішення апеляційного суду у цій справі є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, неправильно застосували статтю 19 Конституції України, норми матеріального права, а саме статей 2, 42, 43, 88 Закону України "Про акціонерні товариства" у сукупності з нормами статей 6, 25 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб-підприємців та громадських формувань", оскільки для проведення оспорюваної реєстраційної дії були відсутні підстави, а саме поданий документ - протокол № 39 від 30.04.2018, що суперечив вимогам у наведених нормах, так як суди :
- не врахували, що рішення про обрання ліквідаційної комісії Відповідача не було включено до порядку денного відповідних зборів 30.04.2018;
- не надали кваліфікацію щодо відповідності положенням статті 88 Закону України "Про акціонерні товариства" розгляду питання про призначення складу ліквідаційної комісії під виглядом рішення про добровільне припинення акціонерного товариства шляхом ліквідації;
- не дослідили обставини та порядок голосування по кандидатурам до складу ліквідаційної комісії, яке мало бути не звичайним, а кумулятивним і між собою за процедурою мають відмінність по підставам та порядку проведення відповідного голосування, однак цієї обставини суди не встановили; факт прийняття рішення про обрання та склад цієї комісії, члени якої заяви на згоду на призначення не надавали; процедуру прийняття такого рішення, чи вважаються обраними голова та члені ліквідаційної комісії Відповідача на зборах 30.04.2018.
5.2. Згідно з аргументами в касаційній скарзі підставою для касаційного оскарження судових рішень у цій справі також є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, так як апеляційний суд застосували відповідні норми права без врахування висновку, викладеного в постанові у справі № 904/5726/19 Великої Палати Верховного Суду, згідно з яким суд знає право і закони, а тому обов`язком суду є самостійний пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін.
5.3. Інші аргументи скаржника в касаційні скарзі аналогічні обґрунтуванням в позовній заяві.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
6.1. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу заперечує доводи в касаційній скарзі з мотивів аналогічних мотивам в оскаржуваних судових рішеннях, додаючи, що:
- скаржник не вказав дату постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 904/5726/19, висновки в якій, за твердженням скаржника, не врахували суди попередніх інстанцій у цій справі, а висновки у всіх постановах Великої Палати Верховного Суду у цій справі за їх змістом не можуть бути враховані у спірних правовідносинах;
- а зміст аргументів в касаційній скарзі щодо права Верховного Суду формувати правовий висновок щодо застосування відповідних норм права відображають бажання Позивача домогтись формування тієї чи іншої норми права в бажаній редакції.
7. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права
Щодо захисту права за вимогою про визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, вчиненої у сфері державної реєстрації юридичних осіб
7.1. Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в пункті 13 постанови від 14.08.2018 у справі 908/2212/17 та в пункті 7.1 постанови від 16.04.2019 у справі № 910/1570/18.
7.2. Відповідно до частин першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Правова позиція щодо обов`язку позивача, відповідно до законодавчих приписів статей 15, 16 ЦК України та статей 4, 13, 74, 76, 79 ГПК України, обґрунтувати і довести належними і вірогідними доказами порушення (невизнання, оспорювання) його прав та/або законних інтересів, сформульована Верховним Судом в постанові від 28.04.2020 у справі № 910/6517/19.