РІШЕННЯ
Іменем України
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №990/19/22
адміністративне провадження № П/990/19/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Бившевої Л.І., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №990/19/22 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У січні 2022 року до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Президента України (далі - відповідач), який з урахуванням поданих уточнень на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, просив визнати протиправною бездіяльність Президента України, яка виразилась у неприйнятті рішення про помилування його як засудженого до довічного позбавлення волі та просив зобов`язати Президента України повторно розглянути таке клопотання.
2. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022 визначений склад колегії суддів: Олендер І.Я. (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Гончарова І.А., Ханова Р.Ф., Хохуляк В.В.
Ухвалою судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 19 квітня 2022 року було відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач скористався своїм правом на надання відзиву на адміністративний позов. У відзиві представник відповідача заперечив проти задоволення позову, вважає такий необґрунтованим. Зазначає, що з урахуванням вимог Конституції України, законодавчих норм та підзаконних нормативно-правових актів, за результатами розгляду клопотання позивача про помилування, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, Комісія при Президентові України у питаннях помилування з розгляду клопотань про помилування, засуджених судами України не знайшла підстав для внесення пропозиції Президентові України про помилування позивача та ухвалила рішення, оформлене Протоколом № 2. Отже клопотання позивача про помилування було розглянуто та за результатами такого розгляду було прийнято рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
3. ОСОБА_1 вироком Харківського обласного суду 11 травня 1998 року був засуджений за ст.ст. 93 п. "а", "з", 94, ч. 3 ст. 142 Кримінального кодексу України до смертної кари.
Ухвалою Верховного Суду України від 25 серпня 1998 року вирок залишено без змін.
Ухвалою Харківського обласного суду від 29 червня 2000 року в порядку приведення вироку у відповідність до чинного законодавства України призначене основне покарання було замінено на довічне позбавлення волі.
Позивач відбуває покарання у Державній установі "Житомирська установа виконання покарань (№8)".
4. У жовтні 2020 року позивач звертався з клопотанням про його помилування, яке було розглянуте Комісією при Президентові України у питаннях помилування. Ураховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених позивачем злочинів, клопотання про його помилування залишенні без задоволення. Про що останнього було повідомлено листом Департаменту з питань громадянства, помилування, державних нагород від 19 жовтня 2021 року.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
5. В обґрунтування позовних вимог позивач наводить такі аргументи.
5.1. Позивач ОСОБА_1 відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі (засуджений вироком Апеляційного суду Харківської області 11.05.1998 за ст.94, ч. 3 ст.142, п.п. а,з ст.93 Кримінального кодексу України до виключної міри покарання - розстрілу, ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29.06.2000 покарання замінено на довічне позбавлення волі). Він став на шлях виправлення, одружений, має позитивну характеристику за час відбування покарання, набув професію за якою має намір працювати. У жовтні 2020 року він звернувся до Президента України з клопотанням про помилування. Був сформований необхідний пакет документів та переданий до Адміністрації Президента. За наслідками розгляду документів про помилування, Департаментом з питань помилування Адміністрації Президента України за вих. № 21-0258/14 від 19.10.2021 в адміністрацію установи відбування покарань був спрямований лист, з яким було ознайомлено позивача, в якому повідомлялось про відмову у помилуванні. Вважає прийняте рішення не аргументованим, внаслідок чого його позбавлено можливості знати про мотиви, з яких таке прийняте.
5.2. Вважає, що з огляду на вимоги пункту 27 статті 106 Конституції України Президент України незаконно не скористався наданими правом на прийняття рішення про його помилування. Зазначає, що хоча у чинному законодавстві відсутня чітка вимога щодо обов`язку обґрунтовувати та мотивувати прийняте рішення щодо помилування, проте відсутність такої чіткої вимоги не свідчить про надання права на прийняття необґрунтованих та невмотивованих рішень. При цьому позивач посилається на статті 8 Конституції України, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, за якою висловлена позиція щодо недоліків та критики інституту помилування, одним з яких є відсутність чіткого визначеного обов`язку Комісії у питаннях помилування та Президента України обґрунтовувати та мотивувати свої рішення, прийняті за результатами розгляду клопотань про помилування.
6. У відзиві на позов представник відповідача заперечив проти задоволення позову, вважає такий необґрунтованим. Зазначає, що з урахуванням вимог Конституції України, законодавчих норм та підзаконних нормативно-правових актів, за результатами розгляду клопотання позивача про помилування, враховуючи ступінь тяжкості та обставини вчинених злочинів, Комісія при Президентові України у питаннях помилування з розгляду клопотань про помилування, засуджених судами України не знайшла підстав для внесення пропозиції Президентові України про помилування позивача та ухвалила рішення, оформлене Протоколом № 2. Отже клопотання позивача про помилування було розглянуто та за результатами такого розгляду було прийнято рішення на підстав, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
IV. ОЦІНКА СУДУ та ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
7. Оцінивши обставини справи, підтверджені доказами, наведені сторонами аргументи на обґрунтування позову та заперечень, Суд дійшов наступних висновків.
8. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
9. За статтею 8 Основного Закону в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
10. За частинами першою, другою статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
11. У статті 40 Основного Закону країни передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
12. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
13. Відповідно до пункту 27 статті 106 Конституції України помилування здійснює Президент України.
14. За частинами першою, п`ятою статті 12 КК України залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі.
15. Згідно зі статтею 50 цього Кодексу покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
16. За статтею 64 КК України довічне позбавлення волі встановлюється за вчинення особливо тяжких злочинів і застосовується лише у випадках, спеціально передбачених цим Кодексом, якщо суд не вважає за можливе застосовувати позбавлення волі на певний строк. Довічне позбавлення волі не застосовується до осіб, що вчинили злочини у віці до 18 років і до осіб у віці понад 65 років, а також до жінок, що були в стані вагітності під час вчинення злочину або на момент постановлення вироку, а також у випадку, передбаченому частиною четвертою статті 68 цього Кодексу. Довічне позбавлення волі за вчинення готування до злочину та вчинення замаху на злочин не застосовується, крім випадків вчинення злочинів проти основ національної безпеки України, передбачених у статтях 109 - 1141, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, передбачених у статтях 437 - 439, частині першій статті 442 та статті 443 цього Кодексу.
17. Згідно зі статтею 87 КК України помилування здійснюється Президентом України стосовно індивідуально визначеної особи. Актом про помилування може бути здійснена заміна засудженому призначеного судом покарання у виді довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років. Особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 цього Кодексу.
18. Президент України Указом від 21 квітня 2015 року № 223 затвердив Положення про порядок здійснення помилування" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Положення № 223), яке згідно з пунктом 1 визначає порядок здійснення Президентом України помилування відповідно до пункту 27 частини першої статті 106 Конституції України.
У Положенні встановлено, що помилування засуджених здійснюється у виді: заміни довічного позбавлення волі на позбавлення волі на строк не менше двадцяти п`яти років; повного або часткового звільнення від основного і додаткового покарань (пункт 2).
Право клопотати про помилування має особа, яка: засуджена судом України і відбуває покарання в Україні; <…>. У виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин клопотання про помилування також може бути подано головою або іншим членом Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Уповноваженим Президента України з прав дитини, Уповноваженим Президента України з прав людей з інвалідністю, Уповноваженим Президента України у справах кримськотатарського народу (пункт 3).
Згідно з пунктом 4 клопотання про помилування може бути подано після набрання вироком законної сили, а у разі оскарження вироку в касаційному порядку - після прийняття рішення відповідним судом. У випадку засудження особи до довічного позбавлення волі, клопотання про її помилування може бути подано після відбуття нею не менше двадцяти років призначеного покарання.
За пунктом 5 особи, які засуджені за тяжкі чи особливо тяжкі злочини або мають дві і більше судимостей за вчинення умисних злочинів чи відбули незначну частину призначеного їм строку покарання, можуть бути помилувані у виняткових випадках за наявності надзвичайних обставин. Особи, засуджені за вчинення корупційних злочинів, можуть бути звільнені від відбування покарання в порядку помилування після фактичного відбуття ними строків, встановлених частиною третьою статті 81 Кримінального кодексу України.
Відповідно до пункту 6 клопотання про помилування особою, засудженою судом України, яка відбуває покарання в Україні, <…>, подається через адміністрацію установи виконання покарань або іншого органу, що здійснює виконання кримінальних покарань. Адміністрація в установленому порядку невідкладно реєструє клопотання і протягом п`ятнадцяти днів з дня подання направляє його до Адміністрації Президента України разом із копіями вироку, ухвали і постанови суду, характеристикою про поведінку особи із викладеною письмово думкою адміністрації і, як правило, спостережної комісії або служби у справах дітей про доцільність помилування, а також іншими документами і даними, що мають значення для розгляду питання про застосування помилування. Засуджена особа до особистого клопотання про помилування може долучити інші документи, які, на її погляд, мають значення для застосування помилування. Голова або інший член Комісії при Президентові України у питаннях помилування, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Уповноважений Президента України з прав дитини, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу подають клопотання про помилування безпосередньо до Адміністрації Президента України. До такого клопотання долучаються будь-які документи, які мають значення для застосування помилування.
Підготовку матеріалів до розгляду клопотання про помилування та повідомлення заявника про результати такого розгляду здійснює Департамент з питань помилування Адміністрації Президента України (далі - Департамент). Департамент для виконання покладених на нього завдань має право в установленому порядку запитувати та одержувати від державних органів, органів місцевого самоврядування, установ виконання покарань необхідні для розгляду клопотання про помилування документи, матеріали та інформацію (пункт 7).
Клопотання про помилування і підготовлені Департаментом матеріали попередньо розглядаються Комісією при Президентові України у питаннях помилування (далі - Комісія). Комісія утворюється Президентом України у складі голови, двох заступників голови і членів Комісії. Одним із заступників голови Комісії є за посадою Керівник Департаменту. Обов`язки секретаря Комісії виконує один із членів Комісії. До складу Комісії призначаються висококваліфіковані юристи, громадські діячі, політики та представники творчої інтелігенції. Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які скликаються і проводяться головою Комісії, а за його відсутності - одним із заступників голови Комісії. Засідання Комісії є правомочним, якщо на ньому присутня більшість її складу. Рішення Комісії ухвалюються шляхом голосування більшістю присутніх на засіданні членів Комісії. У разі рівного розподілу голосів голос головуючого на засіданні є вирішальним (пункт 8).
За пунктом 9 під час розгляду клопотання про помилування враховуються: ступінь тяжкості вчиненого злочину, строк відбутого покарання, особа засудженого, його поведінка, щире каяття, стан відшкодування завданого збитку або усунення заподіяної шкоди, сімейні та інші обставини; думка адміністрації установи виконання покарань або іншого органу, який виконує покарання, спостережної комісії, служби у справах дітей, місцевого органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, громадських об`єднань та інших суб`єктів про доцільність помилування.
Про клопотання, які не підлягають задоволенню за обставин, передбачених цим Положенням, Департамент доповідає Комісії.
Пропозиції Комісії за результатами попереднього розгляду клопотань про помилування оформляються протоколом, який підписують голова та секретар Комісії (пункт 10, 11).
За результатами попереднього розгляду клопотань про помилування і матеріалів, підготовлених Департаментом, Комісія вносить Президентові України пропозиції про застосування помилування. Про клопотання, підстав для задоволення яких не знайдено, Комісія доповідає Президентові України (пункт 12).
Згідно із пунктами 13, 14 про помилування засудженого Президент України видає Указ. У разі відхилення Комісією клопотання про помилування засудженої особи повторне клопотання щодо неї за відсутності нових обставин, що заслуговують на увагу, може бути внесено на розгляд Комісії не раніш як через рік із часу відхилення попереднього клопотання.