ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 1.380.2019.003315
касаційне провадження № К/9901/9304/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (головуючий суддя - Карп`як О.О.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Коваль Р.Й.; судді - Гуляк В.В., Ільчишин Н.В.)
у справі № 1.380.2019.003315
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
У липні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОККО-Рітейл" (далі - ТОВ "ОККО-Рітейл"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року № 0001564916.
Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 26 листопада 2019 року позов задовольнив повністю.
Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 лютого 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Офіс ВПП ДПС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2020 року повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви відмовити.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на тому, що платником надходження паливно-мастильних матеріалів не оприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою № 13-НП (записи у журналі відсутні). Так, до перевірки надано лише журнал обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою № 13-НП, який розпочато 30 серпня 2018 року. При цьому відповідно до Z-звітів реєстраторів розрахункових операцій, що зберігаються в Книгах обліку розрахункових операцій, в реалізацію надійшло (прихід у резервуар) паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн, які не оприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою № 13-НП. Крім того, на письмовий запит контролюючого органу від 05 лютого 2019 року № 5651/10/28-10-49-16 з вимогою надати документи, в тому числі засвідчені копії змінних звітів автозаправної станції за формою № 17-НП за період з 01 січня 2016 року по 06 лютого 2019 року, до перевірки не надано відповідні змінні звіти за період з 01 січня 2016 року по 03 лютого 2019 року, у зв`язку з чим складено акт про ненадання документів від 11 лютого 2019 року № 23.
Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДПС.
21 грудня 2020 року від ТОВ "ОККО-Рітейл" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому воно зазначило, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено фактичну перевірку автозаправної станції, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. 25-ї Чапаєвської дивізії, 9/А, та належить ТОВ "ОККО-Рітейл", з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про виробництво та обіг підакцизних товарів, за результатами якої складено акт від 15 лютого 2019 року № 0009/28/10/49/16/30841082.
Перевіркою встановлено порушення платником вимог пункту 12 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 265/95-ВР) з огляду на здійснення реалізації паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 2557998,22 грн, які не обліковані у встановленому порядку, а саме: надходження паливно-мастильних матеріалів не оприбутковано до журналу обліку надходження нафтопродуктів на автозаправній станції за формою № 13-НП (записи в журналі відсутні).
На підставі зазначеного акта перевірки Офісом ВПП ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року № 0001564916, згідно з яким до ТОВ "ОККО-Рітейл" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5115996,44 грн.
Визнаючи протиправним та скасовуючи названий акт індивідуальної дії, суди виходили з того, що відповідачем за наслідками здійснення контрольного заходу не встановлено фактів порушення порядку оформлення первинних бухгалтерських документів, які підтверджують облік товару позивачем, в розумінні статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV). Під час перевірки не виявлено фактів неповного відображення господарських операцій з реалізації пального через реєстратори розрахункових операцій, що використовуються в господарській діяльності ТОВ "ОККО-Рітейл".
З огляду на викладене, ненадання журналів обліку надходження нафтопродуктів на автозаправну станцію за формою № 13-НП, яке є порушенням порядку приймання нафтопродуктів, а також витребуваних змінних звітів автозаправної станції за формою № 17-НП не може бути достатньою підставою для висновку контролюючого органу щодо здійснення суб`єктом господарювання реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, оскільки такі відображають виключно здійснені облікові операції та не є первинними документами, що підтверджують наявність необлікованого товару за місцем реалізації.
На переконання Верховного Суду, наведені висновки судових інстанцій є передчасними з огляду на таке.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з пунктом 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
За правилами пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів (послуг), що відображені в такому обліку.
Відповідно до статті 20 Закону № 265/95-ВР до суб`єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб-підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість.