ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/9945/19
касаційне провадження № К/9901/29865/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС
на додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року (головуючий суддя - Федорчук А.Б.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кузьменко В.В., судді - Василенко Я.М., Шурко О.І.)
у справі № 640/9945/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продмаркет Плюс"
до Офісу великих платників податків ДПС
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Продмаркет Плюс" (далі - ТОВ "Продмаркет Плюс"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - Офіс ВПП ДПС; відповідач; контролюючий орган), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії відповідача, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яке оформлено протоколом від 22 березня 2018 року № 1/2018, в частині внесення/включення ТОВ "Продмаркет Плюс" до переліку ризикових платників податків; зобов`язати Офіс ВПП ДПС виключити позивача з переліку ризикових платників податків.
Окружний адміністративний суд м. Києва рішенням від 22 серпня 2019 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 19 березня 2020 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.
13 квітня 2020 року платник подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з контролюючого органу за рахунок його бюджетних асигнувань понесені ТОВ "Продмаркет Плюс" витрати на професійну правову допомогу в розмірі 55000,00 грн. При цьому платник зазначив, що в позовній заяві ним ставилося питання щодо відшкодування судових витрат, у тому числі і витрат на правничу допомогу, однак судом вказане питання при ухваленні судового рішення не вирішено.
Окружний адміністративний суд м. Києва додатковим рішенням від 14 квітня 2020 року зазначену заяву задовольнив.
Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 жовтня 2020 року додаткове рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Офіс ВПП ДПС звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 квітня 2020 року, постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Продмаркет Плюс" про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.
Мотивуючи свої вимоги відповідач посилається на порушення судами норм процесуального права. При цьому звертає увагу на те, що судовими інстанціями не перевірено фактичне виконання адвокатом платника усіх послуг, перелік яких наведений в акті приймання-передачі наданих послуг, та обґрунтованість тривалості часу, необхідного адвокату для надання таких послуг.
Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу ВПП ДПС.
28 грудня 2020 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність застосування судами норм процесуального права.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Пунктом першим частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.