ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №457/359/21
адміністративне провадження № К/990/11923/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №457/359/21
за позовом ОСОБА_1
до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області,
про скасування постанови
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 24 червня 2021 року (головуючий суддя: Грицьків В.Т.)
і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року (головуючий суддя: Кухтей Р.В., судді: Іщук Л.П., Нос С.П.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2021 року ОСОБА_1 пред`явив позов до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Львів), у якому просив суд:
- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 6 червня 2019 року №52329305, прийняту головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Пушкар Іриною Євгенівною.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначав, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області не виконало постанову Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-1324-131/11, позаяк виплатило йому пенсію тільки за три місяці. Також позивач доводив, що виконання зазначеної постанови суду передбачає не тільки нарахування пенсії, а й проведення відповідних виплат. На цій основі позивач стверджував, що постанова про закінчення виконавчого провадження має бути скасована.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Трускавецького міського суду Львівської області від 24 червня 2021 року, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з того, що державний виконавець вчинив усі дії, спрямовані на виконання судового рішення, проте його неможливо виконати без участі боржника. На основі цього суди дійшли висновку, що у державного виконавця були підстави для закінчення виконавчого провадження на основі пункту 9 частини першої статті 39 Закону Україну "Про виконавче провадження", тому позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтовані і не можуть бути задоволені.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзивів
У квітні 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження ОСОБА_1 покликається на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник зауважує, що рішення суду не виконане, позаяк йому нараховані, але повністю не виплачені відповідні суми пенсії. У цьому контексті скаржник стверджує, що державний виконавець не встановив розміру невиконаного зобов`язання, дійшов помилкового висновку про неможливість виконання рішення суду та, закінчивши виконавче провадження, позбавив його права отримувати пенсію в належному розмірі. Вважає, що суди не врахували цих обставин, внаслідок чого ухвалили судові рішення з порушенням норм матеріального права.
Також скаржник стверджує, що суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновку Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №659/1012/18, щодо виконання судового рішення про стягнення коштів.
Обидва відповідачі не подали відзивів на касаційну скаргу, копію ухвали про відкриття касаційного провадження отримали 13 червня 2022 року.
У червні 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області подало відзив на касаційну скаргу. Зазначає, що судове рішення ним було виконане в повному обсязі. Вважає, що суди ухвалили законні й обґрунтовані рішення. Тож просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
У відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження №52329305 з примусового виконання виконавчого листа №2а-1324-131/11, виданого 17 вересня 2012 року Трускавецьким міським судом.
Цей виконавчий лист був виданий на підставі постанови Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-1324-131/11 про зобов`язання Дрогобицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Львівської області здійснити ОСОБА_1, починаючи з 1 лютого 2011 року, перерахунок та виплату основної пенсії та додаткової пенсії відповідно до положень статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з мінімальної пенсії за віком, розмір якої встановлений статтею 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням уже нарахованої і виплаченої пенсії.
26 вересня 2016 року державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження №52329305, яку направлено сторонам виконавчого провадження для відома та виконання.
За невиконання без поважних причин рішення суду, яким боржника Головне управління ПФУ у Львівської області зобов`язано вчинити дії, постановою державного виконавця від 16 серпня 2017 року на боржника було накладено штраф, зобов`язано протягом десяти робочих днів виконати рішення суду та попереджено про кримінальну відповідальність за його умисне невиконання.
11 квітня 2017 року державний виконавець прийняв постанову про накладення штрафу в подвійному розмірі, оскільки боржник рішення суду не виконав, у відділі ДВС відсутнє підтвердження виконання боржником рішення суду, а також відсутня будь-яка інформація поважності таких причин невиконання.
Державний виконавець Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області скерував у Дрогобицький відділ поліції ГУ НП у Львівській області повідомлення (подання) про вчинення боржником кримінального правопорушення, передбаченого статтею 382 Кримінального кодексу України. Надалі ці матеріали були скеровані у Трускавецьке відділення поліції Дрогобицького відділу поліції ГУ НП у Львівській області за територіальністю.
У відповідь на скерований державним виконавцем запит від 22 березня 2019 року, слідчий Трускавецького відділення поліції Дрогобицького відділу ГУ НП у Львівській області повідомив про те, що здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12017140140000431 від 19 липня 2017 року, відкрите за поданням державного виконавця щодо невиконання рішення Трускавецького міського суду Львівської області від 27 травня 2011 року у справі №2-а-1324-131/11.
Постановою заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області №33 від 24 жовтня 2018 року виконавче провадження №52329305 з примусового виконання вказаного документу передано на виконання до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області.
6 червня 2019 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області виніс постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 2 червня 2016 року №1404-VIII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до частини першої і пункту 1 частини другої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
Частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Згідно з частиною другою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Ухвалою від 6 червня 2022 року Суд відкрив касаційне провадження на підставі пунктів 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.