ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №372/1419/22
адміністративне провадження № К/990/23568/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №372/1419/22
за позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про скасування постанови
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Стригунова Олександра Миколайовича
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року (головуючий суддя: Черпіцька Л.Т., судді: Пилипенко О.Є., Собків Я.М.).
УСТАНОВИВ:
І. Історія справи
10 червня 2022 ОСОБА_1, у інтересах якого діяв адвокат Стригунов Олександр Миколайович, пред`явив позов до Державної служби України з безпеки на транспорті, у якому просив суд:
- скасувати постанову серії ВМ №00008695 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу у розмірі: 8500,00 грн.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року позовну заяву повернуто на підставі пункту 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заява, подана представником позивача Стригуновим О.М., не підписана.
Указану ухвалу адвокат Стригунов О.М. оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційний суд зауважив, що скарга подана на адресу електронної пошти суду, та указав на відсутність відомостей про формування представником позивача цього процесуального документа у підсистемі "Електронний суд". Ці обставини апеляційний суд трактував як використання заявником непередбаченого процесуальним законом способу звернення до суду з апеляційною скаргою. На основі цього суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
Не погоджуючись із указаними судовими рішеннями, адвокат позивача звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, подавши її 28 серпня 2022 року за допомогою засобів поштового зв`язку.
Скаржник просить скасувати ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року та ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою від 19 вересня 2022 року Суд відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою представника позивача на ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 15 червня 2022 року, оскільки зазначена ухвала судом апеляційної інстанції не переглядалася.
Водночас Суд відкрив касаційне провадження за скаргою заявника на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2022 року.
Скаржник зазначає, що він подав апеляційну скаргу на електронну пошту суду з використанням кваліфікованого електронного підпису. Стверджує, що такий спосіб підписання й подання процесуальних документів передбачений пунктом 111 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішення Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року №1845/0/15-21. Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції помилково залишив поза увагою приписи указаного пункту і дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для повернення апеляційної скарги.
Відповідач не подав відзиву на касаційну скаргу. Копія ухвали про відкриття касаційного провадження доставлена до Електронного кабінету відповідача 20 вересня 2022 року. Відповідно до статті 338 КАС України відсутність такого відзиву не перешкоджає перегляду ухвали апеляційного суду в касаційному порядку.
ІІ. Мотиви Верховного Суду
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до ухвали Суду від 19 вересня 2022 року касаційне провадження у справі відкрито з метою перевірки доводів касаційної скарги про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, частини четвертої статті 298 КАС України, що є підставою касаційного оскарження згідно з частиною четвертою статті 328 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилом частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Згідно з абзацом 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
Відповідно до частини сьомої, восьмої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Згідно з частиною десятою статті 44 КАС України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Своєю чергою, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 частини першої розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
За змістом абзаців 22-23 підпункту 15.5 пункту 15 частини першої розділу VII "Перехідні положення" КАС України створення та забезпечення функціонування ЄСІТС здійснюються поетапно. Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).