ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/13386/20
адміністративне провадження № К/9901/27809/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Данилевич Н. А., Радишевської О. Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року (головуючий суддя Шейко Т. І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року (головуючий суддя Сорочко Є. О., судді: Єгорова Н. М., Коротких А. Ю.)
І. Суть спору
У червні 2020 року Приватне акціонерне товариство "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ") звернулося до суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП), у якому просило:
- визнати протиправною бездіяльність НКРЕКП, що проявилась у нездійсненні дій щодо включення до структури тарифів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вилученої з тарифу суми 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що визнана протиправною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19;
- зобов`язати НКРЕКП, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" включити до структури тарифів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", вилучені з тарифу суми 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що визнана протиправною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19.
На обґрунтування позовних вимог ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" зазначило, що у зв`язку з визнанням протиправною і скасуванням постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) відповідач зобов`язаний відновити становище позивача, що існувало до прийняття цієї постанови. Єдиним ефективним способом відновлення порушених прав позивача є включення до структури тарифів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" неправомірно вилученої з тарифу суми у розмірі 206 480,78 грн (без ПДВ).
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" є суб`єктом господарської діяльності, одним із видів якої є розподіл і постачання електричної енергії.
Як убачається з постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19 за позовом ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до НКРЕКП про визнання протиправним і скасування рішення, у період з 03 квітня 2017 року по 03 травня 2017 року НКРЕКП проводилась планова перевірка діяльності ПАТ "Київенерго" (правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ") на предмет дотримання останнім Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і Умов та Правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом за період з 01 липня 2016 року по 31 грудня 2016 року. За результатами проведеної перевірки НКРЕКП складено акт перевірки від 03 травня 2017 року № 62, в якому відображено встановлені перевіркою порушення.
З огляду на ці порушення НКРЕКП прийняло постанову від 29 серпня 2017 року № 1039 "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО", відповідно до пункту 1 якої наклало на товариство штраф в розмірі 1 700 000,00 (один мільйон сімсот тисяч) грн., відповідно до пункту 2 вирішило при найближчому перегляді тарифів на розподіл електричної енергії (передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами) та постачання електричної енергії за регульованим тарифом для ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" розглянути питання щодо вилучення зі структури тарифів коштів у сумі 206 480,78 тис. грн (без ПДВ).
Не погоджуюсь із таким рішенням НКРЕКП, ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039 "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО".
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі № 826/14482/17, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року, адміністративний позов ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" задоволено: визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП "Про накладення штрафу на ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" за порушення Ліцензійних умов з передачі електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та невиконання рішення НКРЕКП" від 29 серпня 2017 року № 1039.
У подальшому Верховний Суд постановою від 04 лютого 2019 року у справі № 826/14482/17 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 лютого 2018 року скасував у частині задоволення позову про визнання протиправними і скасування пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039. У цій частині ухвалив нове судове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ "Київенерго" до НКРПЕКП про визнання протиправним та скасування пункту 2 резолютивної частини постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039 відмовив. В іншій частині згадані постанови суду першої та апеляційної інстанції залишив без змін.
Як установлено судами попередніх інстанцій, на виконання пункту 2 постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039 відповідач прийняв:
- постанову від 24 січня 2018 року № 64 "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПАТ "Київенерго", якою, зокрема, передбачено коригування ПАТ "Київенерго" витрат у сумі 206 481, 00 грн (без ПДВ) - вилучення коштів відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039 (із розрахунку на 11 місяців - 225 252, 00 грн (без ПДВ).
- постанову від 14 серпня 2018 року № 847 "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", у додатку до якої в структурі тарифів позивача передбачено статтю "коригування витрат" - загальні витрати "-243 053 грн";
- постанову від 18 серпня 2018 року № 1025 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847", відповідно до якої встановлено ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" відповідні тарифи на розподіл електричної енергії та тарифи на постачання електричної енергії на відповідні періоди, визначено структуру тарифів на розподіл та постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" згідно з додатком, який викладено в новій редакції.
В указаному додатку у структурі тарифів позивача загальні операційні витрати були скориговані шляхом їх зменшення на загальну суму 243 053,00 тис. грн (без ПДВ), з яких 206 481,00 тис. грн (без ПДВ) у спосіб вилучення коштів відповідно до пункту 2 постанови НКРЕКП від 29 серпня 2017 року № 1039 (з розрахунку на 11 місяців - 225 252,00 тис. грн (без ПДВ)), про що вказано в пункті 2 приміток Коригування витрат додатку.
Отже, постановою НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (в редакції постанови від 18 серпня 2018 року № 1025) було передбачено вилучення зі структури тарифів, встановлених для позивача, кошти в сумі 206 481,00 тис. грн (без ПДВ). Унаслідок цього відбулося зменшення тарифів для позивача, що використовувалися ним для здійснення ліцензованої господарської діяльності, що, в свою чергу, призвело до зменшення рівня доходу позивача.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19 (залишена без змін постановою Верховного Суду від 19 липня 2022 року) визнано протиправною постанову НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 серпня 2018 року № 1025) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" у частині вилучення з тарифу на розподіл та постачання електричної енергії суми 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови.
Листом від 05 червня 2020 року № 01/1/08/14872 позивач звернувся до відповідача про збільшення тарифу на послуги з розподілу електричної енергії для ПрАТ "ДТЕК КИЇВСКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" на суму 206 481,00 тис. грн (без ПДВ).
Листом від 23 червня 2020 року № 6472/17.2/7-20 НКРЕКП повідомив позивача, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19 на НКРПЕКП не покладено обов`язку вчинити будь-які дії у зв`язку із частковим визнанням протиправною вищевказаної постанови НКРЕКП. Також вказав на відсутність остаточного судового рішення у справі № 640/2802/19 у зв`язку з касаційним оскарженням до Верховного Суду згаданої вище постанови суду апеляційної інстанції.
Уважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року, позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність НКРЕКП, що проявилась у невключенні до структури тарифів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вилученої з тарифу суми 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що визнана протиправною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19. Зобов`язано НКРЕКП, з дня набрання судовим рішенням законної сили, при найближчому перегляді структури та рівнів тарифів на розподіл електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" включити до структури тарифів ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" вилучену з тарифу суму 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) "Про встановлення тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", що визнана протиправною постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що факт протиправного вилучення відповідачем коштів у розмірі 206 480,78 тис. грн (без ПДВ) зі структури тарифу, затвердженого для позивача, встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19), а тому наведені обставини не підлягають доказуванню у цій справі. Права позивача, що були порушені виключенням спірних сум зі структури тарифу станом на час розгляду цієї справи, поновлені не були, оскільки відповідні суми до структури тарифу повернуті (включені) не були. При цьому, обраний ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" спосіб захисту порушених прав позивача цілком відповідає нормам чинного законодавства, які не містять заборони для суду зобов`язувати НКРЕКП враховувати певні суми при затвердженні структури тарифу.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що внаслідок прийняття Шостим апеляційним адміністративним судом постанови від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19 про визнання протиправною постанови НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847 (у редакції постанови НКРЕКП від 18 вересня 2018 року № 1025) у частині вилучення з тарифу на розподіл та постачання електричної енергії суми 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), яка вказана в додатку до постанови, не відбулось відновлення для позивача становища, яке існувало до прийняття вказаної постанови НКРЕКП, оскільки повернення до структури тарифів на розподіл електричної енергії та тарифів на постачання електричної енергії, встановлених для ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", вилучених протиправною постановою НКРЕКП у розмірі 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), не відбулося.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
28 липня 2021 року НКРЕКП звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 лютого 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 серпня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 3 частини четвертої та підпункту в) пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Водночас Верховний Суд зазначив про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 826/6713/18 та від 06 серпня 2020 року у справі № 910/13541/17 щодо питання дискреційності повноважень НКРЕКП при встановленні тарифів у сфері енергетики та включенні до такого тарифу певних сум коштів), оскільки відповідач не зазначає конкретну норму права (пункт, частина, стаття), щодо якої Верховним Судом викладено висновок.
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі НКРЕКП просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування позиції скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" у подібних правовідносинах з урахуванням того, що станом на час прийняття оскаржуваних судових рішень вже наявне судове рішення, яке захистило права позивача у той спосіб, що був ним обраний, і в разі невиконання його з боку НКРЕКП позивач може звернутись до органів виконавчої служби з метою його примусового виконання. Також відповідач зазначає про відсутність висновків Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах - частин другої та третьої статті 3 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", частини першої статті 7 Закону України "Про ринок електричної енергії", частини другої статті 12 Закону України "Про ціни і ціноутворення" з урахуванням наявності у НКРЕКП повноважень на державне регулювання тарифів та необхідності встановлення НКРЕКП виключно економічно обґрунтованого тарифу.
Відповідач стверджує, що в зв`язку із ухваленими судовими рішеннями НКРЕКП зобов`язано буде передбачити у структурі тарифу для позивача суму у розмірі 206 480,78 тис, грн (без ПДВ), відшкодування якої буде покладено на кінцевого споживача - населення, що призведе до додаткового навантаження на бюджет України у зв`язку із гарантуванням державного соціального захисту населення при оплаті за житлово-комунальні послуги та випередження зростання доходів населення над зростанням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, передбаченого статтею 30 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", а тому становить значний суспільний інтерес. Крім того, скаржник зазначає, що ПАТ "Київенерго" вже отримало кошти у розмірі 206 480, 78 тис. грн (без ПДВ) на Інвестиційну програму від населення, сплачені ними через тариф, проте не спрямувало їх на вдосконалення та поліпшення своїх систем. І саме тому НКРЕКП було прийнято рішення про коригування тарифів спочатку для ПАТ "Київенерго", а потім для ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" як правонаступника прав та обов`язків ПАТ "Київенерго". Тобто рішення у цій справі стосується всіх споживачів послуг ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ".
ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" подано відзив на касаційну скаргу, у якому останнє просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Позивач зауважує, що доводи відповідача про застосування статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" є хибними, оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі № 640/2802/19 не підлягає примусовому виконанню у порядку, установленому Законом України "Про виконавче провадження", у зв`язку з тим, що в її резолютивній частині відсутні зобов`язання, покладені на відповідача, а отже, й відсутні підстави для видачі виконавчого листа та відповідно звернення до органів виконавчої служби.
Також ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" зазначає про безпідставне твердження відповідача про те, що оскільки позов у справі № 640/2802/19 було задоволено та визнано протиправним рішення НКРЕКП щодо вилучення з тарифу для позивача грошових коштів, яке втілилось у постанові НКРЕКП від 14 серпня 2018 року № 847, то відбулося поновлення порушених прав позивача. На думку ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", з прийняттям судового рішення у справі № 640/2802/19 не відбулося відновлення для позивача становища, яке існувало до прийняття згаданої постанови НКРЕКП, оскільки повернення до структури тарифів, установлених для ПрАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", вилучених протиправною постановою НКРЕКП 206 480,78 тис. грн (без ПДВ), не було здійснено.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 1 Закону України від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон № 1540-VIII) визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики, серед іншого, діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії; 2) у сфері комунальних послуг, серед іншого, діяльності з виробництва теплової енергії на теплогенеруючих установках, включаючи установки для комбінованого виробництва теплової та електричної енергії.
Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України "Про природні монополії", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах (частина друга статті 2 Закону № 1540-VIII).
За приписами частини першої статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
За приписами пунктів 3, 5 частини другої статті 3 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; використання інших засобів, передбачених законом.
Відповідно до пунктів 1, 4, 6, 8, 9, 10 частини третьої статті 3 Закону № 1540-VIII основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; інші завдання, передбачені законом.
Основними принципами діяльності Регулятора є: 1) законність; 2) самостійність і незалежність у межах, визначених законом; 3) компетентність; 4) ефективність; 5) справедливість; 6) прогнозованість та своєчасність прийняття рішень; 7) адресність регулювання; 8) неупередженість та об`єктивність під час прийняття рішень; 9) відкритість і прозорість, гласність процесу державного регулювання; 10) недопущення дискримінації; 11) відповідальність за прийняті рішення (стаття 4 Закону № 1540-VIII).
Відповідно до частин першої, другої статті 7 Закону України від 03 квітня 2017 року № 2019-VIII "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон № 2019-VIII) на ринку електричної енергії державному регулюванню підлягають, поміж іншого, тарифи на послуги з передачі електричної енергії та тарифи на послуги з розподілу електричної енергії. Ціни та тарифи на ринку електричної енергії, що регулюються державою (зокрема плата за приєднання), повинні бути: 1) недискримінаційними; 2) прозорими; 3) встановленими з урахуванням вимог цілісності ОЕС України, економічно обґрунтованих та прозорих витрат відповідного учасника ринку електричної енергії та належного рівня норми прибутку.
Згідно з частинами шостої-сьомої статті 7 Закону № 2019-VIII передбачено, що методики (порядки) встановлення (формування) тарифів на послуги з передачі електричної енергії та на послуги з розподілу електричної енергії мають забезпечувати справедливі норми прибутку на інвестований капітал, а також короткострокові та довгострокові стимули оператору системи передачі та операторам систем розподілу до підвищення ефективності, але не мають стимулювати збільшення обсягів передачі та розподілу електричної енергії.