ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 380/6916/20
адміністративне провадження № К/9901/31137/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року (суддя: Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року (судді: Шавель Р.М., Улицький В.З., Кузьмич С.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, спонукання до вчинення певних дій,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних- вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної міграційної служби України (далі відповідач-1), Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області (далі відповідач - 2), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо збирання, обробки, внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних ОСОБА_1, а також в обміні, оформленні та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26 червня 1992 року, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23 лютого 2007 року, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, постанови Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення";
- зобов`язати відповідача обміняти, оформити та видати паспорт громадянина України для виїзду за кордон відповідно до постанови Верховної Ради України № 2503-ХІІ від 26 червня 1992 року, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України, постанови Верховної Ради України № 719-V від 23 лютого 2007 року, якою затверджено Положення про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, постанови Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення" позивачу;
- визнати протиправною бездіяльність ДМС України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру щодо невжиття заходів зі знищення (видалення, анулювання) інформації (файлу) персональних даних на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвища, ім`я, по-батькові, дати народження, статі, ідентифікаційного номеру, місця народження, місця проживання, відцифрованих відбитків пальців рук, відцифрованого обличчя, відцифрованого підпису, у тому числі знищення, видалення) унікального номеру запису в реєстрі;
- зобов`язати ДМС України як розпорядника Єдиного державного демографічного реєстру знищити (видалити, анулювати) інформацію (файл) персональних даних на ім`я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зберігається в Єдиному державному демографічному реєстрі, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, дата народження, стать, ідентифікаційний номер, місце народження, місце проживання, відцифровані відбитки пальців рук, відцифроване обличчя, відцифрований підпис, у тому числі знищити (видалити) унікальний номер запису у реєстрі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що під час оформлення та отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон у квітні 2019 року її не було проінформовано про те, що таке Єдиний державний демографічний реєстр, порядок, засоби та способи внесення до нього інформації, про мету обробки персональних даних, її наслідки, засоби та способи обробки персональних даних, які б відповідали цілям такої обробки, на якій підставі біометричні дані (цифровий підпис, відцифрований образ обличчя та відбитки пальців рук) відбирались та отримані співробітниками міграційної служби та хто є володільцем (розпорядником) наданих персональних даних. Зазначає, що дії співробітників міграційної служби щодо видачі паспорта були здійснені закрито та непрозоро, без роз`яснень та надання їй повної інформації щодо функціонування системи Єдиного державного демографічного реєстру, а тому згода позивачки на внесення її персональних, у т.ч. біометричних даних, не є дійсною. Також зазначає, що через свої релігійні переконання вона відмовляється від присвоєння їй цифрового ідентифікатора особистості у виді унікального номера запису в Реєстрі, від зняття біометричної інформації щодо себе та її подальшого зберігання, використання та обробки в ЄДДР. У зв`язку з цим просить позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанції вказували, що відповідно до норм чинного законодавства, починаючи з 20 грудня 2016 року, органи та підрозділи Державної міграційної служби України здійснюють прийом документів для оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон лише з безконтактним електронним носієм. Прийняття документів та оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія, із вказаної дати припинено, а тому у відповідачів відсутні законні підстави для видачі позивачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактного електронного носія.
Також суди вказали, що серед підстав обміну паспорта для виїзду за кордон відсутня така підстава, як бажання особи отримати паспорт, який не містить безконтактного електронного носія. А наявність релігійних переконань не може слугувати достатньою підставою для порушень вимог закону в частині оформлення паспортного документа. Оформлення, видача документу, що посвідчує особу, в тому числі і паспорта громадянина України для виїзду за кордон (незалежно від того містить або не містить безконтактний носій), неможливо без обробки персональних даних особи. Заява про видачу паспорту підтверджує волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Не погоджуючись з рішеннями суддів попередніх інстанцій, позивачка звернулась з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нову постанову про задоволення позову у повному обсязі.
Касаційне провадження відкрито на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивачка вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм статей 3, 8, 15 Закону України "Про захист персональних даних" як підстава знищення (видалення, анулювання) персональних даних з Єдиного державного демографічного реєстру на відміну від Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" № 5492-VI, яким підстави для знищення (видалення, анулювання) персональних даних особи, на думку відповідачів та судів попередніх інстанцій, не передбачені.
Позиція інших учасників справи
Відповідачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, стверджуючи про необґрунтованість та безпідставність доводів скаржника і наполягаючи на правильності висновків, викладених судами в оскаржуваних ним рішення.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 07 грудня 2022 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала 19 квітня 2019 року паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 з безконтактним електроним носієм.
09 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Залізничного районного відділу у м. Львів Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області із заявою від 08 квітня 2020 року (вх. № Б-98/6/4601-20) щодо відкликання згоди на збір та обробку персональних даних паспорта громадянина України для виїзду за кордон, повернення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Листом № Б-98/6/4601-20/4601.11.1/4627-20 від 29 квітня 2020 року Головним управлінням Державної міграційної служби України у Львівській області позивачу відмовлено у видаленні унікального номеру запису у реєстрі (УНЗР) через відсутність законних підстав.
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Релевантні джерела права й акти їх застосування
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначені Законом України "Про Єдиний держаний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI.
Постановою Кабінету Міністрів України № 784 від 18 жовтня 2017 року затверджено Порядок ведення Єдиного державного демографічного реєстру та надання з нього інформації, взаємодії між уповноваженими суб`єктами, а також здійснення ідентифікації та верифікації.
Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що Реєстр складається з головного та резервного обчислювальних центрів і вузлів уповноважених суб`єктів. Уповноважені суб`єкти є розпорядниками відомчих інформаційних систем у межах, визначених Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус". Засобами Реєстру є технічні і програмні засоби відомчих інформаційних систем уповноважених суб`єктів, що застосовуються для внесення інформації до Реєстру та оформлення документів.
Відповідно до частини 1 статті 10 вказаного Закону внесення інформації до ЄДДР здійснюється уповноваженими суб`єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в ЄДДР та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в ЄДДР є незмінним.
Одним із документів, які оформляються із застосуванням засобів ЄДДР, є паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до частини 3 статті 13 Закону України "Про Єдиний держаний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, містять безконтактний електронний носій.
За частинами першою-другою статті 14 вказаного Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета.
Відповідно до частини 1 статті 15 вказаного Закону бланки документів, які містять безконтактний електронний носій, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів та з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO) і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Бланки документів, які не містять безконтактного електронного носія, виготовляються відповідно до вимог державних (національних) та міжнародних стандартів і повинні мати ступінь захисту, що унеможливлює їх підроблення.
Згідно з частиною 2 статті 15 цього Закону бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом (частина 1 статті 16 зазначеного Закону).
Відповідно до частин 4 і 5 статті 16 цього Закону головний обчислювальний центр здійснює автоматизовану перевірку даних, отриманих з бази даних розпорядника Реєстру, формує набори даних та забезпечує виготовлення документів.
Нормами статті 7 вказаного Закону визначено перелік інформації про особу, яка вноситься до Реєстру, в якій, крім зазначеного, передбачено, що у разі оформлення паспорта громадянина України до Реєстру за згодою особи вносяться також відцифровані відбитки пальців рук особи.
Вказана інформація є біометричними даними, параметрами, тобто сукупністю даних про особу, зібраних на основі фіксації її характеристик, що мають достатню стабільність та істотно відрізняються від аналогічних параметрів інших осіб.