ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 520/4425/19
адміністративне провадження № К/9901/13921/20, К/9901/10776/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Головного управління ДПС у Харківській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Фарм" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року (головуючий суддя Панченко О.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року (головуючий суддя Ральченко І.М., судді - Бершов Г.Є., Катунов В.В.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс Фарм" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
У С Т А Н О В И В:
У травні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс Фарм" (далі - ТОВ "Фенікс Фарм") звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - ГУ ДФС у Харківській області), правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 січня 2019 року: №00000251401, №0000027140, від 14 лютого 2019 року №00000491401 та від 19 квітня 2019 року: №0000091401, №00000921401, №00000901401.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ "Фенікс Фарм" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 13570,33 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2019 року №0000091401, №00000921401 в частині зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 793470 грн та у цій частині прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року залишено без змін.
Не погодившись з ухваленим у справі судовим рішенням апеляційної інстанції, ТОВ "Фенікс Фарм" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до Другого апеляційного адміністративного суду.
Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ТОВ "Фенікс Фарм" на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 березня 2019 року у справі №809/1718/15, від 3 грудня 2019 року у справі №804/2143/14 та від 21 січня 2020 року у справі № 826/2325/14. Крім того, у скарзі зазначено, що судове рішення оскаржується також з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. У доводах касаційної скарги позивач вважає помилковими висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності факту реальності господарських операцій з контрагентом, оскільки надані позивачем первинні та інші документи повною мірою підтверджують, що такі операції відбулись.
ГУ ДПС у Харківській області не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій також звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції скасувати в повному обсязі, а постанову суду апеляційної інстанції скасувати в частині задоволення позовних вимог, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Ухвалою Верховного Суду від 8 липня 2020 року відкрито касаційне провадження за скаргою ГУ ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 3 жовтня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2020 року.
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі визначено пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки скаржник у касаційній скарзі посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій підпункту 134.1.1 пункту 314.1 статті 134, пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційних скарг без задоволення.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ГУ ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Фенікс Фарм" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, з урахуванням пункту 102.1 статті 102 ПК України, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 1 січня 2015 року по 30 червня 2018 року, за результатами якої 21 вересня 2018 року складено Акт №3955/20-40-14-01-08/36624121 (далі - Акт перевірки).
Згідно висновків Акта перевірки встановлено порушення позивачем:
підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток у сумі 904232 грн, у тому числі за 2015 рік у сумі 343004 грн, у 1 кварталі 2016 року на суму 78808 грн, у 2 кварталі 2016 року на суму 62640 грн, у 3 кварталі 2016 року на суму 68991 грн, у 4 кварталі 2016 року на суму 95143 грн, у 1 кварталі 2017 року на суму 35768 грн, у 2 кварталі 2017 року на суму 24076 грн, у 3 кварталі 2017року на суму 28048 грн, у 4 кварталі 2017 року на суму 40596 грн, у 1 кварталі 2018 року на суму 70711 грн, у 2 кварталі 2018 року на суму 56774 грн, та завищено суму від`ємного значення об`єкту оподаткування у сумі 935139 грн;
пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань податку на додану вартість всього у сумі 1127823 грн, у тому числі по періодам: за серпень 2015 року у сумі 19489 грн, за вересень 2015 року у сумі 24438 грн, за жовтень 2015 року у сумі 21441 грн, за листопад 2015 року у сумі 60277 грн, за грудень 2015 року у сумі 27452 грн, за січень 2016 року у сумі 25614 грн, за лютий 2016 року у сумі 24446 грн, за березень 2016 року у сумі 28430 грн, за квітень 2016 року у сумі 19583 грн, за травень 2016 року у сумі 20912 грн, за червень 2016 року у сумі 17616 грн, за липень 2016 року у сумі 18455 грн, за серпень 2016 року у сумі 20041 грн, за вересень 2016 року у сумі 21147 грн, за жовтень 2016 року у сумі 18919 грн, за листопад 2016 року у сумі 31466 грн, за грудень 2016 року у сумі 26246 грн, за січень 2017 року у сумі 38128 грн, за лютий 2017 року у сумі 46074 грн, за березень 2017 року у сумі 56462 грн, за квітень 2017 року у сумі 38080 грн, за травень 2017 року у сумі 37560 грн, за червень 2017 року у сумі 36827 грн, за липень 2017 року у сумі 33367 грн, за серпень 2017 року у сумі 36067 грн, за вересень 2017 року у сумі 37411 грн, за жовтень 2017 року у сумі 39122 грн, за листопад 2017 року у сумі 47433 грн, за грудень 2017 року у сумі 47760 грн, за січень 2018 року у сумі 41327 грн, за лютий 2018 року у сумі 46765 грн, за березень 2018 року у сумі 36910 грн, за квітень 2018 року у сумі 34939 грн, за травень 2018 року у сумі 36960 грн, за червень 2018 року у сумі 10659 грн та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, у розмірі 25057 грн;
пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), а саме встановлено порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів на суму ПДВ 3612,96 грн, від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 8900,52 грн, від 61 до 365 календарних днів на суму ПДВ 383,17 грн;
пункту 201.10 статті 201 ПК України, у результаті чого підприємство не склало не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і не реєструвало зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму товарів, які використано в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, а також на суму заниження податкових зобов`язань, а саме за січень 2017 року у сумі 37777 грн, за лютий 2017 року у сумі 45664 грн, за березень 2017 року у сумі 56178 грн, за квітень 2017 року у сумі 37826 грн, за травень 2017 року у сумі 37287 грн, за червень 2017 року у сумі 35221 грн, за липень 2017 року у сумі 32932 грн, за серпень 2017 року у сумі 35693 грн, за вересень 2017 року у сумі 37411 грн, за жовтень 2017 року у сумі 39122 грн, за листопад 2017 року у сумі 47433 грн, за грудень 2017 року у сумі 47760 грн, за січень 2018 року у сумі 41327 грн, за лютий 2018 року у сумі 46161 грн, за березень 2018 року у сумі 36910 грн, за квітень 2018 року у сумі 34939 грн, за травень 2018 року у сумі 36960 грн, за червень 2018 року у сумі 35716 грн;
підпункту 176.2."б" пункту 176.2 статті 176 ПК України, встановлено у довідці за формою №1ДФ за 1, 2, 4 квартали 2017 року вказана не достовірна інформація, а саме, не відображено суми поворотної фінансової допомоги повернутої засновникам підприємства за ознакою доходу "153" Основна сума поворотної фінансової допомоги наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку (підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 розділу ІV Кодексу);
підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2."а" пункту 176.2 статті 176 ПК України, а частині ненарахування та неперехування до бюджету податку на доходи фізичних осіб із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків у вигляді іншого доходу у загальній сумі 41886,69 грн, у тому числі за листопад 2015 року у сумі 801,13 грн, грудень 2015 року у сумі 834,79 грн, січень 2016 року у сумі 1286,56 грн, лютий 2016 року у сумі 791,74 грн, березень 2016 року у сумі 1458,28 грн, квітень 2016 року у сумі 1759,90 грн, травень 2016 року у сумі 824,50 грн, червень 2016 року у сумі 4335,83 грн, липень 2016 року у сумі 1415,239 грн, серпень 2016 року у сумі 1327,02 грн, вересень 2016 року у сумі 998,65 грн, жовтень 2016 року у сумі 1806,46 грн, листопад 2016 року у сумі 1218,48 грн, грудень 2016 року у сумі 1971,30 грн, лютий 2017 року у сумі 997,85 грн, березень 2017 року у сумі 3126,16 грн, квітень 2017 року у сумі 3057,13 грн, травень 2017 року у сумі 1802,08 грн, червень 2017 року у сумі 1941,53 грн, липень 2017 року у сумі 693 грн, серпень 2017 року у сумі 1191,35 грн, вересень 2017 року у сумі 1282,45 грн, жовтень 2017 року у сумі 1025,98 грн, листопад 2017 року у сумі 483 грн, грудень 2017 року у сумі 3774,92 грн, січень 2018 року у сумі 1588 грн, березень 2018 року у сумі 93,31 грн. За результатами перевірки, на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України ТОВ "Фенікс Фарм" нараховано податок на доходи фізичних осіб у загальній сумі 7490,53 грн;
підпунктів 1.2, 1.3, 1.4 пункту 16-1 підрозділу ХХ, абз. г), підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 176.2."а" пункту 176.2 статті 176 ПК України, в частині ненарахування та неперехування до бюджету військового збору із загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платників податків у вигляді іншого доходу у загальній сумі 41886,69 грн. За результатами перевірки, на підставі підпункту 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 ПК України ТОВ "Фенікс Фарм" нараховано військовий збір у загальній сумі 628,38 грн;
статті 7 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон №2464-VІ), позивачем занижено базу нарахування єдиного внеску за січень 2015 року на 292,46 грн, які платником самостійно відкориговано у вересні 2015 року;
встановлено неналежне ведення бухгалтерської документації, на підставі якої нараховується єдиний внесок, що призвело до нарахування єдиного внеску та відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VІ застосовуються штрафні санкції у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
пункту 6.2 статті 6, статті 9 Закону №2464-VІ, позивачем занижено суму єдиного внеску за січень 2015 року на 107,63 грн, які платником було самостійно відкориговано у вересні 2015 року.
На підставі Акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області 31 січня 2019 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
№00000221401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств на 630281,75 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 548869 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 81412,75 грн);
№00000231401, яким зменшено суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 935139 грн;
№00000241401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 47795 грн (у тому числі за податковими зобов`язаннями - 38236 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9559 грн);
№00000251401, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) на 413 грн;
№00000261401, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1656,98 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних у встановлені строки;
№00000271401, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 2295,50 грн за не реєстрацію податкових накладних на суму ПДВ у загальному розмірі 4591 грн;
а також 14 лютого 2019 року прийнято рішення №00000491401 про застосування штрафних санкцій у розмірі 2295,50 грн за не реєстрацію податкових накладних на суму податку на додану вартість у загальному розмірі 4591 грн.
ТОВ "Фенікс Фарм" не погодившись із зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржило їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України. За результатами розгляду скарги Державною фіскальною службою України 11 квітня 2019 року прийнято рішення №17022/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу ТОВ "Фенікс Фарм" задоволено частково: скасовано оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2019 року №00000241401 в частині донарахування податку на додану вартість за грудень 2015 року у сумі 254 грн та застосування штрафних санкцій на суму 63,50 грн, без урахування вимог статті 102 ПК України, в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2019 року №00000221401, №000000231401 в частині зменшення ТОВ "Фенікс Фарм" витрат по взаємовідносинам з ФО-П ОСОБА_1, ФО-П ОСОБА_2, ФО-П ОСОБА_3, ФО-П ОСОБА_4, ФО-П ОСОБА_5, та у відповідній частині штрафні санкції, в іншій частині зазначені податкові повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області від 31 січня 2019 року №00000261401, №00000251401, №00000271401 залишено без змін.
З урахуванням висновків рішення Державної фіскальної служби України, ГУ ДФС у Харківській області 19 квітня 2019 року прийнято податкові повідомлення-рішення:
№00000901401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на 42916,25 грн (у тому числі за податковими зобов`язання - 34333 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 8583,25 грн);
№00000921401, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток 809291 грн;
№00000911401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 47477,50 грн (у тому числі за податковими зобов`язання - 37982 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 9495,50 грн).
Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 31 січня 2019 року: №00000251401, №0000027140, від 14 лютого 2019 року №00000491401 та від 19 квітня 2019 року: №0000091401, №00000921401, №00000901401, позивач звернувся до суду з даним позовом про визнання їх протиправними та про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2019 року №00000921401 та №00000901401, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем підтверджено належними первинними документами реальність здійснення господарських операцій з Публічним акціонерним товариством "Страхова компанія "Кремінь" (далі - ПАТ "Страхова компанія "Кремінь") у періоді, що перевірявся, а отже позивачем правомірно сформовано податкові зобов`язання.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції у цій частині та відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не доведено можливість правомірного формування податкової вигоди за спірними операціями та не доведено підстав для формування господарських операцій з контрагентом. Другий апеляційний адміністративний суд в обґрунтування рішення зазначив, що складені за результатами господарських операцій первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, такі документи не можуть вважатися юридично значимими для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із пунктом 44.2 статті 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
За приписами пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.