ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 460/7992/20
адміністративне провадження № К/9901/24569/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Білоуса О.В.,
суддів: Блажівської Н.Є., Яковенка М.М.,
секретар судового засідання - Носенко Л.О.,
за участю: представників позивача - Українця М.П., Оксимчука А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року (Головуючий суддя: Друзенко Н.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року (Головуючий суддя Онишкевич Т.В., судді: Іщук Л.П., Обрізко І.М.) у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
У жовтні 2020 року ФОП ОСОБА_1 звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Рівненській області від 08 жовтня 2020 року:
№0004640708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Єдиний податок з фізичних осіб" на 157 256,61 грн;
№0004670708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Військовий збір, що сплачує фізична особа за результатами річного декларування" на 11235,11 грн;
№0004680708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на 134 821,35 грн;
№0004690708, яким нараховано штрафні санкції за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" в сумі 680,00 грн;
№0004700708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування" на 79593,75 грн;
№0004710708, яким нараховано штрафні санкції за платежем "Податок на додану вартість" у розмірі 4760,00 грн;
№0004720708, яким нараховано штрафні санкції за платежем "Податок на додану вартість" у розмірі 35237,61 грн;
№0004650708, яким нараховано штрафні санкції за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 1020,00 грн;
№ 0004660708, яким застосовано штрафну санкцію за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 1,00 грн.
Окрім того, ФОП ОСОБА_1 просила визнати протиправними і скасувати:
вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30 від 01 жовтня 2020 року, за якою її недоїмка зі сплати єдиного внеску становить 114 135,13 грн;
рішення №0001760708 від 01 жовтня 2020 року, яким застосовано штрафні санкції по єдиному соціальному внеску на суму 170,00 грн;
рішення №0001770708 від 01 жовтня 2020 року, яким застосовано штрафну санкцію по єдиному соціальному внеску у розмірі 22783,11 грн.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ФОП ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДПС у Рівненській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 02 вересня 2020 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 22 червня 2010 року по 02 вересня 2020 року, результати якої оформлені актом №920/17-00-33-04/2323603805 від 15 вересня 2020 року.
У період, що був охоплений перевіркою, ФОП ОСОБА_1 перебувала на спрощеній системі оподаткування як платник єдиного податку другої групи за видами діяльності:
роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (КВЕД 47.71) - основний;
інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99);
інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19);
роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78);
роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91).
Відповідно до податкових декларацій ФОП ОСОБА_1 обсяг її доходу становив:
за 2017 рік - 89180,00 грн за видами діяльності: роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (47.71), роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78); за 2018 рік - 954 470,00 грн, за 2019 рік - 566 876,00 грн, за 2020 рік - 32330,0 грн за видами діяльності: інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (47.19), роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах (47.71), роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (47.78), роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет (47.91), інші види роздрібної торгівлі поза магазинами (47.99).
Під час перевірки контролюючим органом на підставі наданих ФОП ОСОБА_1 первинних документів встановлено, що впродовж 2018-2019 років позивачка здійснювала експорт лісоматеріалів до Польщі для нерезидентів Coal Trading Sp. z o.o. (Польща), ALTAY Maciej (Польща), ОСОБА_2 (Польща).
На думку контролюючого органу, такий вид господарської діяльності не зазначений у реєстрі платників єдиного податку та не оподатковувався позивачкою за ставкою 15%. При цьому ФОП ОСОБА_1 з січня 2019 року не було здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, не подано податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2019 та 2020 роки до граничного строку їх подання. Окрім того, позивачкою не велася Книгу обліку доходів і витрат щодо діяльності, яка провадиться на загальній системі оподаткування.
Виходячи із відомостей про надходження на розрахункові рахунки ФОП ОСОБА_1 коштів по експортних операціях, вантажних митних декларацій, контрактів, рахунків-фактур, книг обліку доходів, відомостей про суми виплачених доходів Центральної бази даних ДРФО та даних ІС "Податковий блок" ГУ ДПС у Рівненській області встановлено, що загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) ФОП ОСОБА_1 протягом останніх 12 календарних місяців (березень 2018 року - лютий 2019 року), становить 1 117 977 грн, що перевищує 1 000 000 грн. Відтак позивач підлягала обов`язковій реєстрації як платник ПДВ, однак відповідну реєстраційну заяву та звітність з ПДВ не подавала.
Окрім цього, контролюючим органом було встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не реєструвала реєстратори розрахункових операцій і здійснювала розрахункові операції без відповідних розрахункових документів.
Відтак, ГУ ДПС у Рівненській області за наслідками перевірки констатовано порушення ФОП ОСОБА_1 :
- пункту 2 пункту 293.4 статті 293 ПК України у вигляді заниження суми єдиного податку за 2018 рік на 125 805,29 грн;
- підпункту 49.18.5 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.5 статті 177 ПК України у вигляді неподання податкової декларації про майновим стан і доходи за 2019 рік по граничному строку її подання - 09 лютого 2020 року;
- підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, пункту 177.11 статті 177 ПК України у вигляді неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік (ліквідаційної) по граничному строку її подання - 22 липня 2020 року;
- абзацу 6 пункту 6 статті 128 ГК України у вигляді ненадання для перевірки Книги обліку доходів і витрат;
- підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4 статті 177 ПК України, внаслідок чого занижено суму податку на доходи фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю на 107 857,08 грн, у тому числі: за 2019 рік - 102 037,68 грн (566876,00 х 18 %), за 2020 рік - 5819,40 грн (32330,0 х 18 %);
- пунктів 9, 11 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерство фінансів України №435 від 14 квітня 2015 року (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за №460/26905), у вигляді несвоєчасного подання ліквідаційного звіту по єдиному внеску;
- пункту 2 частини 1 статті 7, частини 5 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", внаслідок чого занижено суму ЄСВ у розмірі 114 135,13 грн, у тому числі за 2019 рік - на 113 696,00 грн, за 2020 рік - на 439,12 грн;
- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.4 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, підпункту 194.1.1 пункту 194.1 статті 194, пункту 195.1 статті 195 ПК України, з урахуванням норм підпункту 54.3.1 пункту 54.3 статті 54 ПК України, внаслідок чого занижено податкове зобов`язання з податку на додану вартість на 63675 грн, у тому числі по періодах, квітень 2019 року - 35003,61 грн, травень 2019 року - 2454 грн, червень 2019 року - 3489 грн, липень 2019 року - 2692 грн, серпень 2019 року - 3319 грн, вересень 2019 року - 3054 грн, жовтень 2019 року -2678 грн, листопад 2019 року - 2045 грн, грудень 2019 року - 2021 грн, січень 2020 року - 1602 грн, лютий 2020 року - 1445 грн, березень 2020 року - 509 грн, травень 2020 року - 1193 грн, червень 2020 року - 2170,60 грн, заниження операцій з вивезення товарів за межі митної території України на 106 780,95 грн за квітень 2019 року;
- пунктів 201.4,. 201.10 статті 201 ПК України у вигляді нереєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних по податкових зобов`язаннях за проведені готівкові операції з реалізації товарів кінцевому споживачу на загальну суму 63 675 грн, у тому числі за період - березень 2019 року на 2186,00 грн, квітень 2019 року - 32817,6 грн, травень 2019 року - 2454 грн, червень 2019 року - 3489 грн, липень 2019 року -2692 грн, серпень 2019 року - 3319 грн, вересень 2019 року - 3054 грн, жовтень 2019 року - 2678 грн, листопад 2019 року - 2045 грн, грудень 2019 року - 2021 грн, січень 2020 року - 1602 грн, лютий 2020 року - 1445 грн, березень 2020 року - 509 грн, травень 2020 року - 1193 грн, червень 2020 року - 2470,60 грн, та податкової накладної, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, обсяг постачання 106 780,95 грн. (період виписки - квітень 2019 року);
- підпункту 49.181 пункту 49.18 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України у вигляді неподання податкових декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, травень 2019 року, червень 2019 року, липень 2019 року, серпень 2019 року, вересень 2019 року, жовтень 2019 року, листопад 2019 року, грудень 2019 року, січень 2020 року, лютий 2020 року, березень 2020 року, травень 2020 року, червень 2020 року;
- підпунктів 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України у вигляді заниження суми військового збору на 8988,09 грн, у тому числі за 2019 рік - на 8503,14 грн (566876,00 х 1,5 %), за 2020 рік - на 484,95 грн (32330,00 х 1,5 %);
- пунктів 44.1, 44.3 статті 44 ПК України у вигляді незабезпечення зберігання у повному обсязі первинних документів, звітності, інших документів, пов`язаних із обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством;
- пункту 1 статті 3 Закову України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у вигляді нереєстрації реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у контролюючому органі.
З урахуванням наведених висновків 08 жовтня 2020 року ГУ ДПС у Рівненській області було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення №000464070, №0004670708, №0004680708, №0004690708, №0004700708, №0004710708, №0004720708, №0004650708, №0004660708, а також 01 жовтня 2020 року вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-30, рішення №0001760708, рішення №0001770708, які позивачем у адміністративному порядку не оскаржувалися.
Вважаючи зазначені рішення ГУ ДПС у Рівненській області протиправними, ФОП ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду із позовною заявою.
Відмовивши у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що оскаржувані позивачем рішення та вимога ГУ ДПС у Рівненській області прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у повній мірі відповідають встановленим обставинам справи та критеріям, що визначені у частині 2 статті 2 КАС України, а відтак підстав для їх скасування у судовому порядку немає.
Колегія суддів Верховного Суду погоджується з наведеним висновком судів першої та апеляційної інстанції з огляду на таке.
Згідно із пунктом 291.2. статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
За приписами пункту 297.1 статті 297 ПК України платники єдиного податку звільняються від обов`язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:
1) податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених абзацами другим і третім підпункту 133.1.1 та підпунктом 133.1.4 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу;
2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об`єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності платника єдиного податку першої - четвертої групи (фізичної особи) та оподатковані згідно з цією главою;
3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім податку на додану вартість, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали ставку єдиного податку, визначену підпунктом 1 пункту 293.3 статті 293 цього Кодексу, а також що сплачується платниками єдиного податку четвертої групи;
4) податку на майно в частині земельного податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої - третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва;
5) рентної плати за спеціальне використання води платниками єдиного податку четвертої групи.
Згідно із приписами пункту 291.4. статті 291 ПК України на час спірних правовідносин суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:
1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000 гривень;
2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень (не поширюється на ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, що відносяться виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи);
3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень;
4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники.
Відповідно до підпункту 298.1.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб`єкт господарювання подає до контролюючого органу заяву.
Підпунктом 5 пункту 298.3 статті 298 ПК України передбачено, що у заяві зазначаються обрані суб`єктом господарювання види господарської діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010.
Приписами пунктів 293.1, 293.2, 293.3 статті 293 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) передбачено, що ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі: 1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість; 2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.
Згідно із пунктом 2 підпункту 293.4 статті 293 ПК України до доходу платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці), отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи, встановлюється ставка єдиного податку у розмірі 15 відсотків.