ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 460/2014/19
адміністративне провадження № К/9901/18532/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув як суд касаційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу №460/2014/19
за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Рівненської області про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Прокуратури Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, ухвалене у складі: головуючого судді Дудар О.М., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, ухвалену у складі: головуючого судді Святецького В.В., суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Прокуратури Рівненської області (далі - відповідач) з вимогами зобов`язати Прокуратуру Рівненської області виплатити недоплачену різницю заробітної плати в розмірі 119536,05 грн за час вимушеного прогулу на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області з 07 червня 2016 року по день фактичного виконання рішення суду - 27 червня 2019 року - відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, та з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657.
На обґрунтування позову позивачка зазначила, що рішенням суду апеляційної інстанції у справі №817/860/16 її було поновлено на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області.
У зв`язку з відсутністю посади, що зазначена в рішенні суду, позивачку спочатку (з 15 листопада 2017 року) було закріплено за відділом організації представництва в суді та при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Рівненської області, а потім (з 28 листопада 2017 року) призначено на посаду заступника начальника відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Рівненської області.
Позивачці також було виплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу.
28 лютого 2019 року Верховний Суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду апеляційної інстанції про поновлення позивачки на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та ухвалив у цій частині нове, поновивши її на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області та органів прокуратури України з 07 червня 2016 року.
Позивачка стверджує, що, поновивши її 27 червня 2019 року на посаді, що зазначена в постанові Верховного Суду, відповідач не виплатив їй середній заробіток за період з незаконного звільнення, тобто з 07 червня 2016 року по дату фактичного виконання рішення суду (постанови Верховного Суду) - 27 червня 2019 року.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі №817/860/16 вирішено:
- визнати протиправними та скасувати накази Прокуратури Рівненської області від 13 травня 2016 року №441 та від 06 червня 2016 року №533 про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та органах прокуратури України з 07 червня 2016 року;
- зобов`язано Прокуратуру Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу, починаючи з 07 червня 2016 року по день фактичного виконання рішення суду, відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року.
На виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року у справі №817/860/16 прокурором Рівненської області видано наказ від 15 листопада 2017 року №914 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1", згідно з яким:
- скасовано накази Прокуратури Рівненської області від 13 травня 2016 року №441 та від 06 червня 2016 року №533 про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та органах прокуратури України з 07 червня 2016 року.
Наказом Прокуратури Рівненської області від 15 листопада 2017 року №915 ОСОБА_1 було закріплено за відділом організації представництва в суді та при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Рівненської області.
21 листопада 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №55026272 з виконання виконавчого листа Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2017 року у справі №817/860/16 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що позивачці виплачено 212302,00 грн заробітної плати за час вимушеного прогулу, що підтверджується платіжними дорученнями від 17 листопада 2017 року №2224, від 17 листопада 2017 року №2225, від 17 листопада 2017 року №2226.
Наказом Прокуратури Рівненської області від 28 листопада 2017 року №959 "Про призначення ОСОБА_1" позивачку було призначено на посаду заступника начальника відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Рівненської області на час відсутності основного працівника ОСОБА_2 .
Наказом Прокуратури Рівненської області від 12 квітня 2018 року №251 "Про призначення ОСОБА_1" позивачку з 03 травня 2018 року було призначено на посаду заступника начальника відділу організації представництва в суді та при виконанні судових рішень Управління представництва інтересів громадянина або держави в суді Прокуратури Рівненської області на час відсутності основного працівника ОСОБА_3 .
Постановою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16 частково задоволено касаційну скаргу Прокуратури Рівненської області:
- скасовано постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та органах прокуратури України з 07 червня 2016 року та ухвалено в цій частині нове рішення;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області та органів прокуратури України з 07 червня 2016 року.
В іншій частині постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року залишено без змін.
На виконання постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року Прокуратурою Рівненської області видано наказ від 27 червня 2019 року №649к "Про поновлення на роботі ОСОБА_1", згідно з яким:
- скасовано наказ прокурора Рівненської області від 15 листопада 2017 року №914 "Про поновлення на роботі ОСОБА_1";
- скасовано накази прокурора Рівненської області від 13 травня 2016 року №441 та від 06 червня 2016 року №533 про звільнення ОСОБА_1 з посади та органів прокуратури України;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області з 07 червня 2016 року.
Позивачка вважає, що їй не було виплачено в повному обсязі середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з дня звільнення - 07 червня 2016 року по день фактичного виконання постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року - 27 червня 2019 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року, позов задоволено:
- зобов`язано Прокуратуру Рівненської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену різницю заробітної плати за час вимушеного прогулу на посаді начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області з 15 листопада 2017 року по 27 червня 2019 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, з урахуванням коефіцієнту підвищення посадових окладів, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №657 від 30 серпня 2017 року.
Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що за період з дня незаконного звільнення (07 червня 2016 року) по день фактичного виконання постанови Верховного Суду від 28 лютого 2019 року - 27 червня 2019 року позивачці має бути виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, частково позивачці був виплачений середній заробіток із розрахунку посадового окладу в розмірі 2894 грн.
Водночас суди попередніх інстанцій вважали, що обчислення цього заробітку має проводитися виходячи з розміру посадового окладу за посадою начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області, на яку її було поновлено постановою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року, який, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури" становить 7210,00 грн.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
27 липня 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Прокуратури Рівненської області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Касаційну скаргу відповідач мотивує неправильним тлумаченням судами попередніх інстанцій положень статей 235, 236 Кодексу законів про працю України. Як зазначає відповідач, наказом від 15 листопада 2017 року №914 він поновив позивачку на посаді начальника відділу з питань розгляду листів, прийому громадян та доступу до публічної інформації Прокуратури Рівненської області та органах прокуратури України, а 17 листопада 2017 року виплатив їй 212302,00 грн середнього заробітку.
З урахуванням викладеного відповідач вважає, що в повному обсязі виконав рішення судів у справі №817/860/16, у зв`язку з чим у судів попередніх інстанцій не було підстав стягувати з нього середній заробіток вдруге.
Відповідач також зазначає, що, ухвалюючи нове рішення в частині посади, на яку підлягає поновленню позивачка, Верховний Суд у постанові від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16 рішення суду апеляційної інстанції в частині стягнення середнього заробітку не змінював і не приймав нового, у зв`язку з чим у відповідача не виникло обов`язку виплачувати позивачці середній заробіток за час, коли вона відповідно до скасованого у відповідній частині рішення суду апеляційної інстанції займала іншу посаду, як і не має підстав для виплати їй різниці між заробітком, що вона отримувала на цій посаді і заробітком, обчисленим виходячи з посадового окладу, встановленого для начальника відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Прокуратури Рівненської області (посади, на яку позивачку було поновлено постановою Верховного Суду від 28 лютого 2019 року у справі №817/860/16).
У відзиві на касаційну скаргу позивачка зазначає, що суди попередніх інстанції повно та всебічно встановили обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосували норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Яковенка М. М., суддів Дашутіна І.В., Шишова О.О.
Ухвалою Верховного Суду від 06 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.
У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Яковенка М.М. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року №12), призначено повторний автоматизований розподіл справи.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.
V. Джерела права та акти їхнього застосування
Відповідно до частин першої і другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Згідно зі статтею 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок №100).
Абзацом 3 пункту 2 Порядку №100 передбачено, що у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.