ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 240/20153/21
адміністративне провадження № К/990/21308/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Стеценка С.Г., Рибачука А.І.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/20153/21
за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 (суддя Капинос О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (головуючий суддя Капустинський М.М., судді: Ватаманюк Р.В., Сапальова Т.В.),
У С Т А Н О В И В:
У 2021 році ОСОБА_1 (далі також - позивачка) звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі також - відповідач), у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та не виплати допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік, як учаснику війни;
- стягнути з відповідача недоплачену допомогу за 2020 та 2021 рік у сумі 4344 грн та 4695 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до статті 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-ХІІ має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком. Проте виплата позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 та 2021 рік проведена у розмірі меншому ніж встановлено статтею 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
28.09.2021 відповідачем було подано відзив, в якому останній просив залишити позов без розгляду у частині нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2022 позовну заяву залишено без руху, зі встановленням терміну для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з цим позовом у частині оскарження бездіяльності щодо нарахування та виплати щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 залишено без розгляду позов у частині позовних вимог за 2020 рік.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 позовну заяву задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачці щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком;
- стягнуто з відповідача на користь позивачки недоотриману щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік, як учаснику війни, у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком, з урахуванням проведеної виплати, у сумі 4 695 гривень.
Указане вище рішення набрало законної сили і у апеляційному порядку не переглядалось.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2021, залишено без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022, про залишення без розгляду позовної заяви у частині позовних вимог за 2020 рік.
Не погоджуючись з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.04.2022 та постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, вважаючи їх такими, що прийнятті з порушенням норм процесуального права, позивачка подала касаційну скаргу, в якій просить вказані рішення судів скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі позивачка наголошує на тому, що з метою реалізації свого права на отримання у повному обсязі одноразової грошової допомоги до 5 травня, вона звернулась до відповідача 11.06.2021 з листом про проведення перерахунку та виплати недоплаченої грошової допомоги у розмірах встановлених законом, а не Кабінетом Міністрів України і про порушення свого права на виплату у повному об`ємі указаної вище допомоги дізналась після отримання листа від відповідача 24.06.2021. Підсумовуючи вказала, що нею не порушені строки звернення до суду з цим позовом, хоча вона заявляла відповідне клопотання.
Відповідач правом подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
Надаючи оцінку висновкам судів попередніх інстанцій про пропуск позивачкою строку звернення до суду з позовом у частині позовних вимог за 2020 рік, колегія суддів Верховного Суду зазначає таке.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до положень частин першої та другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з приписами частин третьої та четвертої статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
З наведених норм слідує, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або необізнаність з наявними правами, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення ж строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій, а також досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, щоб після спливу значного проміжку часу, сторони не повертались до вже сталих правовідносин.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено наступні обставини.
Позивачка звернулася до суду із адміністративним позовом 30.08.2021.
Так, пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 № 112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань" встановлено, що особи, які не отримали грошової допомоги, зокрема ті, що набули згідно із статтями 6, 7, 9, 10 і 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідний статус до 05.05.2020 включно, мають право звернутися за нею до районного органу соціального захисту населення за місцем реєстрації та отримати її до 30.09.2020.