ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 559/701/17
провадження № 51-3799 км 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_3.,
суддів: ОСОБА_4, ОСОБА_5
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
в режимі відеоконференції:
виправданої ОСОБА_1,
захисника ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 травня 2022 року стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженки м. Кузнецовськ (Вараш)
Рівненської області, яка проживає за адресою:
АДРЕСА_1,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Дубенського міськрайонного суду Рівненської області від 08 січня 2019 року ОСОБА_1 виправдано за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, за недоведеністю в її діях складу кримінального правопорушення.
Рівненський апеляційний суд ухвалою від 20 травня 2021 року залишив вирок суду першої інстанції без зміни.
Верховний Суд постановою від 20 грудня 2021 року задовольнив касаційну скаргу прокурора, скасував ухвалу Рівненського апеляційного суду від 20 травня 2021 року стосовно ОСОБА_1 і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
26 травня 2022 року Волинський апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора, змінив вирок суду першої інстанції стосовно ОСОБА_1, виключивши з його мотивувальної частини вказівку суду про порушення порядку повідомлення про підозру. У решті вирок залишив без зміни.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувалась у вчиненні злочину за таких обставин.
Так, ОСОБА_1, працюючи адвокатом та маючи повноваження на заняття адвокатською діяльністю, була допущена в якості захисника підозрюваного ОСОБА_2 до участі у кримінальному провадженні № 12015030130000286 від 28 квітня 2015 року, яке перебувало на розгляді в Луцькому міськрайонному суді Волинської області.
21 березня 2016 року ОСОБА_1, знаходячись у м. Луцьк Волинської області, використовуючи свій статус адвоката та процесуальне становище захисника обвинуваченого, діючи у власних корисливих цілях, запропонувала ОСОБА_2 надати їй грошові кошти в сумі 3000 доларів США для подальшої передачі їх прокурору, який брав участь у судовому провадженні, за висловлення в суді позиції щодо призначення останньому покарання, не пов`язаного із позбавленням волі, чим підбурила ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка відповідно до п. 2 примітки 1 до ст. 368 КК України займає відповідальне становище.
ОСОБА_2, усвідомлюючи обставини подальшого призначення йому покарання за вчинені ним злочини, повідомлені ОСОБА_1, вимушено погодився на її незаконну пропозицію передати грошові кошти в якості неправомірної вигоди для службових осіб, які займають відповідальне становище, однак звернувся до правоохоронних органів із заявою про вимагання у нього неправомірної вигоди.
15 квітня 2016 приблизно о 18:40 ОСОБА_1, перебуваючи в автомобілі поблизу офісного приміщення на вул. М. Лисенка, 21 у м. Дубно Рівненської області, отримала від ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що за курсом НБУ становило 76800 грн, з метою пропозиції їх як неправомірної вигоди службовим особам, які займають відповідальне становище, тобто прокурорам Луцької місцевої прокуратури Волинської області, за вирішення питання щодо призначення ОСОБА_2 покарання, не пов`язаного із позбавленням волі.
Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27 і ч. 3 ст. 369 КК України - як підбурювання до закінченого замаху на пропозицію службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення службовою особою, яка займає відповідальне становище, в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, не погоджуючись із ухвалою суду апеляційної інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, просить її скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд апеляційної інстанції:
- не виконав вказівки Верховного Суду, зазначені у постанові від 20 грудня 2021 року;
- належним чином не перевірив та не спростував доводів апеляційної скарги про те, що протоколи негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НСРД) є допустимим доказом, оскільки вони складені з урахуванням вимог статей 104, 107, 252 КПК України, та що суду першої інстанції були надані всі витяги з Єдиного реєстру досудового розслідування, які він мав можливість перевірити;
- необґрунтовано вказав про порушення законодавства під час звернення прокурора області з клопотанням до апеляційного суду про надання дозволу на проведення НСРД;
- безпідставно погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності провокації особи на вчинення злочину з боку правоохоронних органів;
- дійшов хибного висновку про те, що під час освідування ОСОБА_1 та огляду грошових коштів був проведений обшук житла - офісного приміщення адвоката;
- залишив без відповіді його доводи про необґрунтоване врахування судом першої інстанції в якості документального доказу висновку науково-правової експертизи № 126/127-е від 07 червня 2018 року;
- не дослідив повторно докази та постановив ухвалу, яка не відповідає вимогам КПК України.
На касаційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_9 в інтересах виправданої ОСОБА_1 подав письмове заперечення, в якому, із наведенням відповідних аргументів, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор підтримав касаційну скаргу, просив скасувати оскаржуване судове рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Захисник та виправдана заперечували проти задоволення касаційної скарги, просили залишити оскаржуване судове рішення без зміни.
Мотиви Суду
Положеннями ст. 433 КПК України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги; при цьому наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
У касаційній скарзі прокурор покликається на істотне порушення кримінального процесуального закону, зокрема, порушення судом апеляційної інстанції положень статей 370, 419, 439 КПК України.
Відповідно до ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.