ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 404/3767/20
провадження № 51-1375км22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_4.,
суддів ОСОБА_5., ОСОБА_6.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7.,
прокурора ОСОБА_8.,
в режимі відеоконференції
захисника ОСОБА_9.,
засудженого ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_10. в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року й ухвалу Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020120020003300 за обвинуваченням
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), зареєстрованого у цьому ж місті ( АДРЕСА_2 ), раніше не судимого,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3 ), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Короткий зміст оскаржених судових рішень:
За вироком Кіровського районного суду м. Кіровограда від 05 листопада 2021 року засуджено:
ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки;
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим тривалістю 1 рік.
ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням із іспитовим тривалістю 1 рік.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 14 лютого 2022 року вирок районного суду залишено без зміни.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
14 травня 2020 року, о 23:30 ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 перебували на території автозаправної станції "БРСМ-нафта", що розташована за адресою: м. Кропивницький, вул. Салтикова-Щедріна, 1б. В цей час у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна. Реалізовуючи спільний злочинний умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, діючи умисно, таємно викрали належний ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" вогнегасник порошковий ВП-45, пересувний, вартість якого згідно з висновком експерта № 382 від 25 травня 2020 року становить 4812 грн. Після цього, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зникли, викраденим розпорядилися на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ТОВ "ЄВРО СМАРТ ПАУЕР" майнову шкоду на загальну суму 4812,00 грн.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник ОСОБА_9. в інтересах засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у касаційній скарзі просить скасувати судові рішення через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження щодо засуджених у зв`язку з відсутністю в їх діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Свої вимоги мотивує тим, що в діях засуджених відсутній корисливий мотив, а тому в діях їх відсутній і склад злочину. При цьому стверджує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 керувалися іншим мотивом - пожартувати над працівниками АЗС.
Позиції інших учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник та засуджений ОСОБА_1 виступили на підтримку поданої касаційної скарги, прокурор заперечував проти її задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Матеріали кримінального провадження свідчать про те, що суди першої і апеляційної інстанцій ретельно перевіряли доводи сторони захисту, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Зазначені в судових рішеннях мотиви про визнання цих доводів безпідставними, колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Як убачається з вироку, висновки суду про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у вчиненні ними кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України за викладених у вироку обставин, ґрунтуються на доказах, досліджених та належно оцінених в судовому засіданні.
Так в основу обвинувального вироку було покладено ряд доказів, зокрема:
1) показання представника потерпілого ОСОБА_3, яка в судовому засіданні суду першої інстанції показала, що про факт крадіжки знає після перегляду відео з камер спостереження. Підтвердила факт того, що засуджені самі привезли вогнегасник до АЗС та в подальшому привели його до ладу. Зі слів засуджених знає, що вони нібито пожартували; 2) протоколи пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 25 травня 2020 року, 3) відеозапис з камер спостереження, з якого вбачається факт заволодіння вогнегасником засудженими 14 травня 2020 року; 4) висновок експерта №382 від 25 травня 2020 року, яким визначено вартість викраденого вогнегасника в сумі 4812 грн.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність в діях ОСОБА_2 та ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України .
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.
Обов`язковою суб`єктивною ознакою викрадення є прямий умисел, корисливий мотив та мета. Тобто суб`єкт злочину, протиправно вилучаючи майно, усвідомлює незаконний характер своїх дій, розуміє, що не має на майно, яке він вилучає, жодного права; вилучення цього майна здійснюється всупереч волі його власника чи іншої особи, у володінні якої воно перебуває, але, незважаючи на це, винний бажає незаконно вилучити відповідне майно і позбавити власника чи законного володільця можливості володіти, користуватися чи розпоряджатися відповідним майном.