1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

08 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 297/89/20

провадження № 61-5931св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Берегівська міська рада Закарпатської області, приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук Оксана Василівна,

треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року у складі судді Ільтьо І. І. та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Куштана Б. П., Бисаги Т. Ю., Кожух О. А.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Берегівської міської ради Закарпатської області, приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Мирончук О. В. про визнання незаконним і скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Уточнивши в подальшому позов, ОСОБА_1 просила:

- визнати незаконним і скасувати рішення виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 30 вересня 1999 року № 367 "Про передачу земельної ділянки у приватну власність";

- визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 028696 від 11 листопада 1999 року;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Закарпатської області Мирончук О. В. і зареєстрований у реєстрі для реєстрації нотаріальних дій № 7127;

- скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 15 грудня 2014 року № 8082882 про право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку за кадастровим номером 2110200000:01:005:0073, площею 0.0448 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 528941921102);

- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки за кадастровим номером 2110200000:01:005:0073, площею 0.0448 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивований тим, що позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 19 липня 2005 року.

У грудні 2019 року вона дізналася про те, що рішенням виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області від 30 вересня 1999 року № 367 "Про передачу земельної ділянки у приватну власність" прилегла до вказаного багатоквартирного будинку земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_2, який 03 квітня 2004 року на підставі цього рішення отримав державний акт на право власності на земельну ділянку.

Вважає, що Берегівська міська рада Закарпатської області не мала права передавати ОСОБА_2 у приватну власність спірну земельну ділянку площею 0,0448 га, яка фактично є прибудинковою територією багатоквартирного будинку.

З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 грудня 2019 року № 192190153 позивачка також дізналася, що спірну земельну ділянку площею 0,0448 га з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, в подальшому придбала ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року, який підлягає визнанню недійсним.

ОСОБА_1 зазначає, що оскільки вона є співвласником однієї із квартир у багатоквартирному будинку по АДРЕСА_1, то нарівні з власниками інших квартир у вказаному будинку має право користування його прибудинковою територією.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 15 квітня 2020 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_4, та ухвалою від 03 лютого 2021 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_5 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із його недоведеності та необґрунтованості.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають встановленим обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

24 червня 2022 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 24 травня 2021 року та постанову Закарпатського апеляційного суду від 28 квітня 2022 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи.

Доводи інших учасників справи

У відзиві на касаційну скаргу від 29 серпня 2022 року Берегівська міська рада Закарпатської області просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу від 29 серпня 2022 року ОСОБА_5 просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу від 29 серпня 2022 року представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 адвокат Попович О. О. просить суд у задоволенні касаційної скарги ОСОБА_1 відмовити, оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 05 серпня 2022 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

29 серпня 2022 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 19 липня 2005 року.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 1999 року у справі № 2-10/1999р. за позовом ОСОБА_2 до Берегівського міськвиконкому, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 встановлено порядок користування земельною ділянкою у АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 залишено в користуванні земельну ділянку ділянку площею 453 кв.м.

28 липня 1999 року ОСОБА_2 звернувся до голови м. Берегова із заявою про отримання у власність земельної ділянки для особистого підсобного господарства.

30 вересня 1999 року виконавчим комітетом Берегівської міської ради Закарпатської області було прийнято рішення № 367 "Про передачу земельної ділянки у приватну власність", яким передано ОСОБА_2 у приватну власність земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства по АДРЕСА_1, а 11 листопада 1999 року видано йому відповідний державний акт на право приватної власності на землю серії IV-ЗК № 028696 на земельну ділянку площею 0,045 га по АДРЕСА_1 . Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2-94-99.

Згодом на спірну земельну ділянку площею 0,0448 га було виготовлено технічну документацію, внесені дані до Державної кадастрової карти України, присвоєний кадастровий номер 2110200000:01:005:0073 та внесені дані в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно. Цільове призначення земельної ділянки визначено як "02.01" - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

На підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року ОСОБА_2 продав ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0448 га, кадастровий номер 2110200000:01:005:0073, розташовану по АДРЕСА_1 .

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.


................
Перейти до повного тексту