Постанова
Іменем України
02 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 464/6189/19
провадження № 61-16301св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1,
відповідачі: Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку", Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Пащук Артем Ігорович, на рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2019 року у складі судді Теслюка Д. Ю. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Мельничук О. Я.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Банк Розвитку" (далі - ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", банк), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Інвест-Кредо" (далі - ТОВ "ФК Інвест-Кредо"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2 . Просила визнати недійсним укладений між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" договір про відступлення прав вимоги від 13 липня 2017 року № 23 та визнати недійсним укладений між цими ж сторонами договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус КМНО) Скульською Т. А. від 13 липня 2017 року, зареєстрований у реєстрі за № 2258, застосувавши наслідки недійсності правочину.
На обґрунтування позову посилалася на таке.
20 березня 2013 року між нею та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" укладений кредитний договір № MKLNF3.4586.004, згідно з пунктом 1.1 якого банк надає позичальнику (позивачці) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти на умовах, визначених цим договором.
На забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 20 березня 2013 року між позивачкою та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" укладений договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус ЛМНО) Мухою М. Т. та зареєстрований в реєстрі за № 494, відповідно до умов якого позивачка надала в іпотеку банку житловий будинок, загальною площею 283,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 4610136800:03:008:0056, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
13 липня 2017 року між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" укладений договір про відступлення прав вимоги № 23, відповідно до пункту 1 якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до: позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитним договором, договорами поруки, договором іпотеки та договорами застави майна, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно з реєстром у додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим договором. Згідно з цим же пунктом договору про відступлення прав вимоги № 23 сторони домовились, що відступлення банком новому кредитору прав вимоги за договорами іпотеки та застави майна, що були укладені на забезпечення виконання зобов`язань боржників за основними договорами та були посвідчені нотаріально, відбувається за окремими договорами, які укладаються між сторонами одночасно із укладенням цього договору та підлягають нотаріальному посвідченню.
Згідно із реєстром договорів, права за якими відступаються, та боржників за такими договорами (додаток № 1 до договору про відступлення прав вимоги № 23) банк відступив новому кредитору право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 березня 2013 року № MKLNF3.4586.004.
Також, у зв`язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги № 23, між банком та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А. від 13 липня 2017 року, зареєстрований у реєстрі за № 2258.
Згідно із пунктом 1.3. договору про відступлення прав за іпотечним договором первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває прав первісного іпотекодержателя, належним первісному іпотекодержателю за договором іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М. Т. 20 березня 2013 року за реєстровим номером 494, укладеного між первісним іпотекодержателем та іпотекодавцем.
Вказані договори є недійсними. Позивачка зазначені у кредитному договорі кошти не отримувала, а тому в неї не виникало зобов`язань щодо повернення грошових коштів, як і відсотків за користування такими коштами, тому на момент укладення договору про відступлення прав вимоги №23, кредитний договір не діяв.
Відповідно, на момент укладення оспорюваних договорів основне зобов`язання щодо повернення кредиту не виникло, а отже, банк не мав права вимагати повернення коштів та звертати стягнення на іпотечне майно.
Позивачка, будучи введеною в оману працівниками банку щодо необхідності повернення грошових коштів, які насправді не отримувала, регулярно вносила на відкритий у банку рахунок грошові кошти.
Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 17 листопада 2014 року у справі № 464/7584/14-ц за позовом ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість станом на 09 липня 2014 року у розмірі 1 372 610,39 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку та на цей час справа перебуває у провадженні Львівського апеляційного суду, провадження у справі зупинено у зв`язку із призначенням судово-економічної експертизи для визначення дійсної заборгованості позивачки.
Саме ці обставини підтверджують, що обсяг відступлених банком прав не відповідав існуючому праву вимоги банку до позивачки як боржника, внаслідок чого оспорюваний договір про відступлення прав вимоги підлягає визнанню недійсним.
Однією з підстав скасування оспорюваних договорів є рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки банк як кредитор, відповідно до частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) змінив строк виконання основного зобов`язання з 19 березня 2018 року на 31 квітня 2014 року, а тому нарахування надалі відсотків є неправомірним. Між банком та позивачкою існував спір щодо дійсного розміру кредитного зобов`язання на момент відступлення прав вимоги за кредитним договором та договором іпотеки, який не вирішений до цього часу.
Договір про відступлення прав вимоги від 13 липня 2017 року № 23 є недійсним на підставі частини першої статті 215 та частини першої статті 203 ЦК України, оскільки зміст такого суперечить статтям 514, 516 ЦК України, оспорюваним договором сторони узгодили обсяг та умови переходу прав вимоги банку за кредитним договором до позивачки, що не існували на момент переходу цих прав.
Крім того, за своєю правовою природою оспорюваний договір про відступлення права вимоги є договором факторингу. У договорі також не передбачено умови переходу прав вимоги із урахуванням зазначених судових рішень у цих правовідносинах.
Оскільки іпотечний договір є похідним від кредитного договору, наслідком визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги є недійсність (нікчемність) договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором.
Короткий зміст рішень судів
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 02 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що ОСОБА_1 належним чином не виконала зобов`язання відповідно до умов кредитного договору та, оскільки такі зобов`язання не були припинені станом не день укладення оспорюваних правочинів, відбулось відступлення прав вимоги за такими договорами.
На час розгляду справи відсутні судові рішення щодо стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2013 року № MKLNF3.4586.004 тому боржник вправі захистити своє право щодо неправильного розміру заборгованості чи відсутності такої заборгованості у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Позивачка не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили, що оспорювані договори не відповідають вимогам чинного законодавства.
Також позивачка не надала доказів на обґрунтування того, які її права були порушені відповідачами при укладенні оспорюваних договорів.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників
У жовтні 2021 року ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Пащук А. І., звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, надалі уточненою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що у справі № 464/8705/15-ц суди встановили, що передбачений кредитним договором № MKLNF3.4586.004 строк кредитування змінений з 19 березня 2018 року на 31 квітня 2014 року, тому банк після 31 квітня 2014 року не має права нараховувати штраф, пеню та відсотки.
Після ухвалення рішення у справі № 464/8705/15-ц ОСОБА_3 здійснювала проплати на погашення основної заборгованості.
Отже, розмір заборгованості за кредитним договором № MKLNF3.4586.004 є спірним.
Відповідно до додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 13 липня 2017 року № 23 заборгованість позичальника становить 5 286 290,47 грн.
Банк продав борг зазначений в додатку № 1 до договору про відступлення права вимоги від 13 липня 2017 року № 23 у розмірі 5 286 290,47 грн за 970 000,00 грн.
Отже, борг проданий із дисконтом, який полягає у різниці між вартістю продажу та сумою боргу. Тому укладений між первісним та новим кредитором оспорюваний договір за своєю юридичною природою є договором факторингу.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 761/20611/17, від 27 березня 2019 року у справі № 755/5751/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 161/1388/17, від 03 квітня 2019 року у справі № 591/4552/17, від 20 лютого 2019 року у справі № 128/639/17, від 10 березня 2021 року у справі № 643/11542/15-ц.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1, від імені якої діє адвокат Пащук А. І., на підставі пункту 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини першої статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на таке.
Встановлені судами обставини
Суди встановили, що 20 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" укладений кредитний договір № MKLNF3.4586.004 (а. с.12-19).
На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 20 березня 2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" укладений договір іпотеки житлового будинку та земельної ділянки № ZXR019521.4586.005, посвідчений приватним нотаріусом ЛМНО Мухою М. Т. та зареєстрований у реєстрі за № 494, відповідно до умов якого позивачка надала в іпотеку банку житловий будинок, загальною площею 283,6 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку, площею 0,1 га, кадастровий номер: 4610136800:03:008:0056, що знаходиться за тією ж адресою (т. 1, а. с. 22-29).
Також на забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором, 20 березня 2013 року між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ОСОБА_2 укладений договір поруки № РХ029031.5816.003 (т. 1, а. с. 124).
Відповідно до постанови правління Національного банку України від 21 грудня 2015 року № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку", виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 22 грудня 2015 року № 234 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та делегування повноважень ліквідатора банку". У межах процедури ліквідації ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" 05 липня 2017 року провело електронні торги щодо продажу права вимоги за вказаними кредитним договором та договором забезпечення (договором іпотеки), переможцем яких стало ТОВ "ФК Інвест-Кредо".
13 липня 2017 року між ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку" та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" укладений договір про відступлення прав вимоги № 23, згідно з пунктом 1 якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває право вимоги банку до позичальників, заставодавців (іпотекодавців) та поручителів, зазначених у додатку № 1 до цього договору, зокрема про відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 20 березня 2013 року № MKLNF3.4586.004.
Крім того, у зв`язку з укладенням договору про відступлення прав вимоги № 23, між банком (первісний іпотекодержатель) та ТОВ "ФК Інвест-Кредо" (новий іпотекодержатель) укладений договір про відступлення прав за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом КМНО Скульською Т. А. від 13 липня 2017 року, зареєстрований у реєстрі за № 2258 (т. 1, а. с. 125-126, 129-130).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.