Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 454/1067/20
провадження № 61-16225св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - військова частина НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - військова частина НОМЕР_1 ) про визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Позов обґрунтований тим, що з 1997 року по 2018 рік позивач проходив військову службу на різних офіцерських посадах в Державній прикордонній службі України, у тому числі і у військовій частині НОМЕР_1 (АДРЕСА_2), з 25 вересня 1997 року перебував на квартирному обліку для отримання житла в загальному порядку.
11 лютого 2002 року військова частина НОМЕР_1 надала позивачу службову однокімнатну квартиру, загальною площею 37,12 кв. м, житловою площею 17,3 кв. м для сім`ї з двох осіб, в тому числі на дружину ОСОБА_2, в будинку покращеного планування за адресою: АДРЕСА_1 . Протоколом від 11 лютого 2002 року № 1 позивача знято з квартирного обліку.
Зазначає, що рішення про зняття його сім`ї з квартирного обліку порушує його право на забезпечення житлом, оскільки будучи забезпеченим службовою квартирою, він не підлягав зняттю з квартирного обліку. У січні 2020 року з метою відновлення свого порушеного права звертався до командування та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 з проханням поновити його в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1, однак протоколом від 30 січня 2020 року № 1 йому відмовлено у задоволенні його заяви.
Вказує, що в 2002 році порядок обліку військовослужбовців, робітників та службовців прикордонних військ, що потребують покращення житлових умов на надання їм житлових приміщень встановлювався Тимчасовим положенням про порядок забезпечення жилою площею в Прикордонних військах України, затвердженим наказом Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України- командуючого Прикордонними військами України від 20 січня 1996 року № 30.
В подальшому, наказом голови Державної прикордонної служби України від 14 січня 2004 року № 44 затверджено Положення про організацію та порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Державній прикордонній службі України. Згідно із пунктом 2.1 цього Положення при отриманні службового житла військовослужбовці з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов за місцем служби, не знімаються. Вважає, що надання для проживання службового житла, не є поліпшенням житлових умов, через що рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року в частині зняття його з квартирного обліку не відповідає вимогам законодавства.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), яке оформлене протоколом від 30 січня 2020 року № 1 в частині відмови ОСОБА_1 привести у відповідність до вимог житлового законодавства України рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року та поновлення в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік;
- зобов`язати керівництво та житлову комісію військової частини НОМЕР_1 : привести у відповідність до вимог житлового законодавства України рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року шляхом виключення запису про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та внесення запису про залишення ОСОБА_1 на квартирному обліку у загальній черзі з 25 вересня 1997 року, як такого, що потребує поліпшення житлових умов; поновити ОСОБА_1 в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 25 вересня 1997 року.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 04 серпня 2020 року у складі судді Фарини Л. Ю. у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовом.
Постановою Львівського апеляційного суду від 30 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 04 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нову постанову.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання керівництва та житлову комісію військової частини НОМЕР_1 привести у відповідність до вимог житлового законодавства України рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року шляхом виключення запису про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та внесення запису про залишення ОСОБА_1 на квартирному обліку у загальній черзі з 25 вересня 1997 року, як такого, що потребує поліпшення житлових умов, зобов`язання поновити ОСОБА_1 в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_1 з 25 вересня 1997 року відмовлено за спливом позовної давності.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), яке оформлено протоколом від 30 січня 2020 року № 1 в частині відмови ОСОБА_1 привести у відповідність до вимог житлового законодавства України рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року та поновлення в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік відмовлено за безпідставністю.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 14 квітня 2016 року особисто отримав копію витягу з протоколу № 9 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 жовтня 1997 року та копію витягу із протоколу № 1 засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року для становлення на квартирний облік у військовій частині НОМЕР_2, тому звернувшись в суд з позовом 30 березня 2020 року позивач пропустив позовну давність.
Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду не погодилася з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав пропуску позовної давності в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування рішення спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2), оформленого протоколом від 30 січня 2020 року № 1 в частині відмови ОСОБА_1 привести у відповідність до вимог житлового законодавства України рішення житлової військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року та поновлення в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік, оскільки для звернення ОСОБА_1 з цією позовною вимогою позовна давність не спливла, а відтак наслідки спливу позовної давності до цих позовних вимог не можуть бути застосовані.
Проте суд апеляційної інстанції не вбачав підстав для задоволення вищезазначених позовних вимог, оскільки вони є безпідставними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі та витребувано її з Сокальського районного суду Львівської області.
01 листопада 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 18 листопада 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 21 листопада 2022 року визначено наступний склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Пророк В. В .
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник посилається на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України та зазначає, що правові висновки Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутні.
Доводи інших учасників справи
У жовтні 2021 року військова частина НОМЕР_1 надіслала відзив на касаційну скаргу у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд встановив, що ОСОБА_8 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 1997 року по 2003 рік.
Із витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 30 жовтня 1997 року № 9 встановлено, що ОСОБА_1 поставлено на чергу для отримання квартири у загальному порядку з 25 вересня 1997 року, в складі сім`ї - 1 особа, як безквартирного (а. с. 11).
Також, із витягу з протоколу засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року № 1 встановлено, що ОСОБА_1 у складі сім`ї з двох осіб (в тому числі дружини - ОСОБА_2 ) надано службову житлову площу в будинку покращеного планування за адресою: АДРЕСА_1, загальна площа 37,2 кв. м, житлова площа 17,3 кв. м - однокімнатна. З квартирного обліку ОСОБА_1 знято (а. с. 10).
29 січня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до військової частини НОМЕР_1 із заявою про приведення рішення військової частини НОМЕР_1 від 11 лютого 2002 року у відповідність до вимог житлового законодавства шляхом виключення запису про зняття його з квартирного обліку та внесення запису про залишення на квартирному обліку у загальній черзі з 25 вересня 1997 року, як такого, що потребує поліпшення житлових умов та просив поновити його в списках військовослужбовців, яких зараховано на квартирний облік у військовій частині 2418 (а. с. 12-16).
Згідно витягу з протоколу спільного засідання керівництва та житлової комісії військової частини НОМЕР_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2) від 30 січня 2020 року № 1 у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю, з врахуванням пункту 1.7 Інструкції від 20 грудня 2007 року № 1040, оскільки ОСОБА_1 не є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1, не перебуває на її житловому обліку (а. с. 18).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.