Постанова
Іменем України
26 жовтня 2022 року
м. Київ
справа № 569/19840/19
провадження № 61-18660св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Мартєва С. Ю., Петрова Є. В., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1,
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Дубровицького районного нотаріального округу Чубай Олександр Степанович, комунальне підприємство "Рівненське бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2021 року у складі судді Харечка С. П. та постанову Рівненського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року у складі: ОСОБА_3, Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
у справі за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Дубровицького районного нотаріального округу Чубай Олександр Степанович, комунальне підприємство "Рівненське бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, про скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання недійсним договору дарування.
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року об`єднання співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 "Мрія Плюс" (далі - ОСББ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Дубровицького районного нотаріального округу Чубай О. С., КП "Рівненське бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради, про скасування рішення про реєстрацію права власності та визнання недійсним договору дарування.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02 березня 2011 року для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 відповідно до рішення загальних зборів створено ОСББ.
Позивач вказує, що співвласники будинку позбавлені права власності на частину коридору загального користування на 2 поверсі. Шляхом відгородження стіною до квартири АДРЕСА_1 включено коридор загального користування площею 3,63 кв. м.
Позивач зазначає, що перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається. Для одержання дозволу на переобладнання або перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень їх власник або уповноважена ним особа, наймач (орендар) приміщення за згодою його власника подають до органу місцевого самоврядування заяву про надання дозволу на переобладнання або перепланування та, у разі необхідності, подається згода власників, співвласників (наймачів) або уповноважених ними осіб на переобладнання та перепланування приміщень, що перебувають у їх спільній власності. Проте жодних дозволів на відгородження загального коридору ОСББ не надавало.
Позивач вказує, що всупереч приписів пунктів 3-5 частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстратор належним чином не перевірив подані документи, які не відповідали вимогам, встановленим цим Законом, не давали змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно, а саме на коридор загального користування, розміщений на плані квартири під номером АДРЕСА_3, площею 3,63 кв. м. Відтак була суперечність між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно. Проте 23 травня 2018 року за № 41230875 державний реєстратор прийняв рішення та здійснив державну реєстрацію права власності, в тому числі на частину коридору загального користування. В подальшому, 24 липня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір дарування квартири, за яким право власності, в тому числі на частину коридору загального користування, набув відповідач, що підтверджується витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно.
Враховуючи викладене, позивач просив скасувати рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41230875 від 23 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором КП "Рівненське бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради в частині коридору загального користування, розміщеного на плані квартири АДРЕСА_1, під номером 6 площею 3,63 кв. м. Визнати частково недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений 24 липня 2018 року приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Чубаєм О. С. в частині дарування коридору загального користування, розміщеного на плані квартири АДРЕСА_1, під номером 6 площею 3,63 кв. м.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29 січня 2021 року, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року позов задоволено.
Скасовано рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень номер 41230875 від 23 травня 2018 року, прийняте державним реєстратором КП "Рівненське бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради в частині коридору загального користування, розміщеного на плані квартири АДРЕСА_1, під номером 6, площею 3,63 кв. м.
Визнано частково недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, посвідчений 24 липня 2018 року приватним нотаріусом Дубровицького районного нотаріального округу Чубаєм О. С. в частині дарування коридору загального користування, розміщеного на плані квартири АДРЕСА_1, під номером 6, площею 3,63 кв. м.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що жодних дозволів на відгородження загального коридору ОСББ не надавало. В матеріалах справи відсутні докази про згоду сусідів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Рівненського міського суду Рівненської області.
22 грудня 2021 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Мартєв С. Ю., Петров Є. В., Пророк В. В.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 921/403/17-г/6, від 23 червня 2020 року у справі № 922/2589/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17.
Заявник зазначає, що суд безпідставно скасував рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також вказує на неефективність способу захисту, з яким позивач звернувся до суду.
Належним співвідповідачем у справі мала би бути ОСОБА_2 як сторона договору дарування. Нормативними актами не передбачено отримання згоди ОСББ чи сусідів на перепланування жилого будинку.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд установив, що 24 липня 2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1, за яким право власності, в тому числі на частину коридору загального користування, набула відповідач ОСОБА_1, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухома майно (а. с. 23-26).
Згідно із технічним паспортом будинку на АДРЕСА_1 у коридорі на другому поверсі між квартирами АДРЕСА_6, АДРЕСА_1 та АДРЕСА_7 немає добудови, однак із плану квартири АДРЕСА_1 вбачається добудова, згідно якої обмежений доступ до коридору загального користування внаслідок проведення перепланування (а. с. 27-32).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.