ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 902/839/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Погребняка В. Я., Ткаченко Н. Г.
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
за участю представників сторін:
скаржника - адвокат Тунік Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
від 05.10.2022
та на ухвалу Господарського суду Вінницької області
від 20.06.2022
у справі № 902/839/16
за заявою Головного управління ДПС у Вінницькій області
до Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 порушено провадження у справі № 902/839/16 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Ладижинський завод силікатної цегли".
2. Постановою Господарського суду Вінницької області від 22.05.2017 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.06.2022 у справі № 902/839/16, серед іншого:
- Задоволено клопотання арбітражного керуючого Темчишина В.П. № 68 від 15.03.2022 про затвердження остаточного звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі № 902/839/16.
- Затверджено остаточний звіт арбітражного керуючого (ліквідатора ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли") Темчишина В.П. про проведену роботу станом на 17.02.2022 та ліквідаційний баланс ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" у справі № 902/839/16.
- Публічне акціонерне товариство "Ладижинський завод силікатної цегли" (вул.Промислова, 1, м. Ладижин, Вінницька область, 24321; код ЄДРПОУ 00294020) як юридичну особу ліквідовано.
- Відповідно до положень частини четвертої статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
- Припинено повноваження ліквідатора ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" - арбітражного керуючого Темчишина Володимира Петровича у справі № 902/839/16.
- Припинено дію мораторію введеного ухвалою Господарського суду Вінницької області від 31.10.2016 у справі № 902/839/16.
- Закрито провадження у справі № 902/839/16 про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" (код ЄДРПОУ 00294020).
4. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Північно - західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
5. Постановою Північно - західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 у цій справі апеляційну скаргу залишено без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Рух касаційної скарги
6. 02.11.2022 Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.2022 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.06.2022 у справі №902/839/16, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у справі № 902/839/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Ткаченко Н. Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 03.11.2022.
8. Ухвалою Верховного Суду від 10.11.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 902/839/16 за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.10.202 та на ухвалу Господарського суду Вінницької області від 20.06.2022; призначено розгляд касаційної скарги на 29.11.2022 о 10:15 год.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими аргументами особи, яка подала касаційну скаргу.
9. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано касаційну скаргу в якій останнє просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду першої інстанції для подальшого розгляду.
10. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
10.1 Судами попередніх інстанцій залишено поза увагою те, що ліквідатором не було здійснено заходів стосовно притягнення до субсидіарної відповідальності третіх осіб (засновників боржника).
10.2 Судами попередніх інстанцій не було надано правової оцінки щодо нездійснення ліквідатором заходів стосовно притягнення до солідарної відповідальності керівників та засновників боржника.
10.3 Судами попередніх інстанцій помилково застосовано до спірних правовідносин приписи статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
11. Представник скаржника в судовому засіданні 29.11.2022 підтримав касаційну скаргу з підстав викладених у ній.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
12. Ліквідатором боржника подано відзив на касаційну скаргу в якому останній просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
Позиція Верховного Суду
13. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника скаржника, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
14. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
15. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
16. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
16.1 Під час проведення процедури розпорядження майном ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" проведено аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", а також аналіз на предмет наявності (відсутності) ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства. Аналіз проводився на підставі отриманих від Головного управління статистики у Вінницькій області фінансових (бухгалтерських) звітів ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" за 2013-2015 рр.
16.2 За результатами проведеного аналізу, встановлено:
- ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" з 2013 року є збитковим та спостерігається тенденція стабільно негативного фінансового стану ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" за останні три роки;
- структура балансу ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" - незадовільна;
- фінансовий стан ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності;
- можливостей санації чи інших реорганізаційних заходів відновлення платоспроможності ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" немає, тому застосування відкритої процедури ліквідації боржника є доцільним;
- ознак дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства не виявлено.
16.3 На момент звернення кредитора Гайсинської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області до суду щодо порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли", боржник не мав можливості вчасно акумулювати кошти і негайно задовольнити вимоги кредитора щодо погашення своїх зобов`язань, оскільки перебував в нестабільному фінансовому становищі, яке характеризується критичною неплатоспроможністю.
16.4 Виходячи з аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" не виявлено, немає підстав стверджувати про наявність ознак протиправності поведінки в діях засновників, директора чи будь-яких третіх осіб, по відношенню до товариства, котрі призвели до банкрутства. З огляду на зазначене, ліквідатором не вживалися заходи, щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на третіх осіб (посадових осіб, учасників товариства та т.п.).
16.5 17.02.2022 на засіданні комітету кредиторів ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" прийнято рішення схвалити звіт ліквідатора ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" про проведену роботу і ліквідаційний баланс та звернутись з клопотанням до Господарського суду Вінницької області про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу ПАТ "Ладижинський завод силікатної цегли" та подальшого припинення провадження у справі про банкрутство.
16.6 25.03.2022 (вх. № 01-36/193/22) до Господарського суду Вінницької області від арбітражного керуючого Темчишина В.П. надійшло клопотання № 68 від 15.03.2022 про затвердження підсумкового звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу банкрута та закриття провадження у справі. До вказаного клопотання, окрім іншого, додано ліквідаційний баланс (звіт про фінансовий стан) банкрута на 17.02.2022 та звіт ліквідатора про проведену роботу станом на 17.02.2022 (т. 22 а.с. 78-250, т. 23 а.с. 1-250, т. 24 а.с. 1-250, т. 25 а.с. 1-105).
17. Аргументи скаржника (пункт 10.1 постанови) визнаються колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду безпідставними та необґрунтованими, а тому відхиляються Судом з огляду на таке.
17.1 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу, визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
17.2 Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
17.3 Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
17.4 Згідно положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.
17.5 За змістом статей 61, 62, 63, 64 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів.
17.6 Відповідно до частини другої статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
17.7 Частиною третьою статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
17.8 Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
17.9 Отже, Кодексом України з процедур банкрутства передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.
17.10 На необхідності дотримання зазначеного принципу неодноразово зверталася увага Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду під час касаційного перегляду судових рішень, зокрема у постановах від 08.05.2018 у справі № 904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012.
17.11 Принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює, зокрема, критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, таким чином покладає на особу, яка має обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18).
17.12 За змістом положень статей 61-65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.08.2019 у справі № 922/2817/18, від 12.09.2019 у справі № 914/3812/15).
17.13 Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута. При цьому, кількість запитів не є критерієм якості роботи ліквідатора. Таким критерієм є наповнення ліквідаційної маси (висновки сформульовані у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 903/975/14, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б).
17.14 Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також, його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).