ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 910/16343/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Жукова С.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників: ТОВ "Боедем" -адвоката Шалашової В.І., ТОВ "Технополіс-1" - адвоката Сукорянського Є.О., ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" - адвоката Білеки Ю.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022
та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022
у справі № 910/16343/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Боедем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Ельдорадо"
про стягнення 4 754 232,50 грн,-
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2021 року ТОВ "Боедем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ "Технополіс-1" 4 754 232,50 грн за користування без достатніх правових підстав частиною належного позивачу нежилого приміщення площею 530,00 м2, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. А) за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога (Велика окружна), 4, за період з 01.03.2017 по 31.07.2021.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/16343/21 (суддя Ломака В.С.) у задоволенні позову відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2021 № 910/15953/21.
За висновком суду першої інстанції ТОВ "Боедем" в установленому законом порядку не довело належними і допустимими доказами наявності тих обставин, на які воно посилалося як на підставу своїх вимог до ТОВ "Технополіс-1".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 (колегія суддів: Тарасенко К.В. - головуючий, Іоннікова І.А., Михальська Ю.Б.) рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/16343/21 залишено без змін.
Не погодившись з ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Боедем" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/16343/21; ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Боедем", стягнути з ТОВ "Технополіс-1" на користь ТОВ "Боедем" грошові кошти в розмірі 4 754 232,50 грн за користування частиною належного позивачу нежилого приміщення площею 530,00 кв.м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. А) за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога (Велика окружна), 4, за період з 01.03.2017 по 31.07.2021.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, а саме: неврахування апеляційним судом висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Так, позивач у касаційній скарзі доводить, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах у справах № 629/4628/1б-ц, № 922/3412/17, № 922/207/15, № 905/1680/20, № 922/96/19 щодо застосування ст. ст. 1212, 1213 ЦК України у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За твердженням ТОВ "Боедем", у даному випадку, майном, яке безпідставно набув відповідач, є право користування частиною нежилого приміщення площею 530,00 кв.м., розташованого на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. А) за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика окружна) 4, що належить позивачу на праві власності.
З огляду на викладене та оскільки факт неправомірного користування ТОВ "Технополіс-1" частиною нежитлового приміщення встановлено рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2021 у справі № 910/10900/19, позивач вважає, що судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин мали бути застосовані ст. ст. 1212-1213 ЦК України.
Разом з цим, заявник касаційної скарги посилається на неврахування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 про те, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
При цьому скаржник також доводить, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами порушено приписи ст. ст. 13, 73, 74, 86, 236 ГПК України, неповно досліджено обставини справи, що призвело до винесення протиправного судового рішення.
ТОВ "Технополіс-1" у відзиві на касаційну скаргу просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/16343/21 залишити без змін, а касаційну скаргу ТОВ "Боедем" - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені відповідно норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" у відзиві на касаційну скаргу зазначає про законність і обґрунтованість ухвалених у справі судових рішень та, водночас, просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Боедем" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/16343/21, посилаючись на те, що у справі, яка розглядається, та у справах, на правові висновки у яких послався заявник касаційної скарги, правовідносини не є подібними.
Перевіривши доводи клопотання про закриття касаційного провадження, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає, оскільки викладені у ньому доводи про те, що висновки Верховного Суду, на які послався скаржник у касаційній скарзі, стосуються правовідносин, які не є подібними до правовідносин у даній справі, взагалі не обґрунтовані, а колегією суддів після відкриття касаційного провадження у справі № 910/16343/21 за касаційною скаргою ТОВ "Боедем" не було встановлено наведених у п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України підстав для закриття касаційного провадження.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представника ТОВ "Боедем", ТОВ "Технополіс-1", ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзивів на касаційну скаргу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Боедем" на підставі рішення господарського суду міста Києва від 10.06.2015 у справі № 910/18397/14 є власником нежитлового приміщення площею 10 134,4 м2 в ЛІТ. "1А", що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4 (Солом., Голос., Святош. р-ни).
Судами було з`ясовано, що у серпні 2019 року ТОВ "Боедем" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", ТОВ "Технополіс-1" та ТОВ "Дієса" про зобов`язання не чинити перешкоди у користуванні вищевказаним майном та про виселення.
За результатами розгляду цього позову, рішенням господарського суду міста Києва від 09.09.2020 у справі № 910/10900/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2021 та постановою Верховного Суду від 04.08.2021, зобов`язано ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", ТОВ "Технополіс-1" та ТОВ "Дієса" не чинити перешкоди ТОВ "Боедем" у користуванні нежитловим приміщенням, яке розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10 134,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 4, а також виселено ТОВ Лізингова компанія "Ельдорадо", ТОВ "Технополіс-1" та ТОВ "Дієса" із зазначеного нежитлового приміщення. Водночас, було відмовлено у задоволенні пред`явленого у межах справи № 910/10900/19 зустрічного позову ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" до ТОВ "Боедем" про визнання договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2013 № 01/10-13, укладеного між ТОВ "Боедем" та ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", поновленим по 30.06.2022 на тих самих умовах, а також визнання за ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" права користування нежитловим приміщенням площею 4 589,90 кв.м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4, на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 01/10-13, укладеного між ТОВ "Боедем" та ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо".
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням суду у справі № 910/10900/19 встановлено, що 01.10.2013 між ТОВ "Боедем", як орендодавцем, та ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", як орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 01/10-13 (далі - Договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в оперативне орендне платне користування нежитлове приміщення площею 4 589,90 кв.м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10134,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4.
Згідно з п. 2.4 Договору оренди приміщення повинно бути повернено орендарем та прийнято орендодавцем протягом десяти календарних днів з моменту припинення цього договору. До цього часу орендар зобов`язаний вчинити всі необхідні дії, пов`язані з вивільненням приміщень (в тому числі, але не виключно, здійснити за власний рахунок демонтаж усіх здійснених у приміщеннях поліпшень, які можна відокремити без завдання шкоди приміщенням) і підготувати ці приміщення до передачі орендодавцю.
Відповідно до п. 2.5 Договору оренди передача приміщення орендодавцю у випадку припинення дії цього договору здійснюється за актом приймання-передачі, в якому зазначається стан приміщень та інші відомості за узгодженням сторін. Зазначений акт підписується уповноваженими представниками сторін та є невід`ємною частиною цього договору. Приміщення вважаються поверненими орендодавцю з моменту підписання сторонами вказаного акта приймання-передачі. В разі затримання орендарем повернення приміщень орендодавцю, орендар несе ризик їх випадкового знищення або випадкового пошкодження.
У пункті 7.1 Договору оренди сторони визначили, що цей Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.08.2016.
Між ТОВ "Боедем" та ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" 01.10.2013 було підписано акт приймання-передачі, згідно з яким орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення площею 4 589,90 кв.м., що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А) загальною площею 10 134,40 кв.м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4.
09.08.2016 року ТОВ "Боедем" було направлено на адресу ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" лист від 09.08.2016 № 060, в якому орендаря повідомлено про наявність заборгованості з орендної плати, відмову від підписання додаткової угоди до Договору оренди та наявність наміру для використання орендованого приміщення для власних потреб.
20.09.2016 ТОВ "Боедем" було направлено на адресу орендаря лист від 20.09.2016 року № 087, в якому вказано про те, що Договір оренди діяв до 31.08.2016 року, а також наголошено на тому, що у листі від 09.08.2016 № 060 орендодавцем повідомлялось про намір використання приміщення для власних потреб та висунуто вимогу про негайне повернення вищенаведеного об`єкта нерухомого майна.
У свою чергу, ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" орендоване приміщення не повернуло та продовжило ним користуватись, вважаючи, що Договір оренди було пролонговано на новий строк.
При цьому, вважаючи себе й надалі орендарем спірного нерухомого майна, 01.03.2017 ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" уклало з ТОВ "Технополіс-1" договір суборенди нежитлового приміщення № Т001/17, згідно з яким останньому було передано в користування терміном до 31.12.2017 нежитлове приміщення загальною площею 530 кв.м., розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. 1А), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога (Велика Окружна), 4.
Предметом спору у справі, що переглядається, є вимоги ТОВ "Боедем" про стягнення з ТОВ "Технополіс-1" 4 754 232,50 грн за користування без достатніх правових підстав частиною належного позивачу нежилого приміщення площею 530,00 м2, що розташоване на другому поверсі нежитлової будівлі (літ. А) за адресою: місто Київ, вулиця Кільцева дорога (Велика окружна), 4, за період з 01.03.2017 по 31.07.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Боедем" є власником спірного приміщення, а ТОВ "Технополіс-1" у період з 01.03.2017 по 31.07.2021 користувалось частиною належного позивачу приміщення площею 530 кв.м. за відсутності між сторонами будь-яких договірних відносин щодо оренди цієї нерухомості.
Посилаючись на ст. ст. 1212, 1213 ЦК України та обставини, встановлені рішенням суду у справі № 910/10900/19, ТОВ "Боедем" зазначає про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Технополіс-1" на свою користь суму вартості користування відповідачем зазначеним майном у розмірі 4 754 232,50 грн., розраховану на підставі вартості орендної плати, вказаної у договорі суборенди нежитлового приміщення від 01.03.2017 № Т001/17, укладеного ТОВ "Технополіс-1" з ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо".
Відповідач - ТОВ "Технополіс-1" проти позову заперечив та у відзиві на позовну заяву зазначив про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ "Боедем".
Так, на думку відповідача, у випадку подання позивачем кондикційного позову (який є способом захисту права власності, а не мірою відповідальності) його предметом має бути повернення майна, а не відшкодування вартості за його використання, і такий позов мав бути пред`явлений саме до ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо", яке у цій справі є третьою особою, водночас, ТОВ "Боедем" у позовній заяві взагалі не ставить питання про повернення безпідставно набутого майна, натомість позовні вимоги обмежуються стягненням з відповідача грошових коштів.
За твердженням ТОВ "Технополіс-1", на час звернення позивача до суду з даним позовом він жодним чином не порушує права власності останнього (у тому числі права на володіння та користування спірним приміщенням).
Також відповідач зазначив про необґрунтованість здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми грошових коштів в розмірі, визначеному Договором суборенди, стороною якого позивач не є. Крім того, відповідач наголосив на відсутності у нього прострочених зобов`язань перед ТОВ "Лізингова компанія "Ельдорадо" за Договором суборенди, а відтак задоволення вимог позивача у даній справі може призвести до подвійного стягнення з ТОВ "Технополіс-1" однієї і тієї ж суми грошових коштів.
Стаття 2 ГПК України визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа чи суб`єкт господарювання має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного та господарського законодавства.