ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 826/4551/18
адміністративне провадження № К/9901/1829/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Дашутіна І.В.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2020 року у складі головуючого судді Чудак О.М. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2020 року у складі колегії суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б., Ключковича В.Ю. у справі № 826/4551/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджістікс" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юджин Лоджістікс" (далі - позивач, ТОВ "Юджин Лоджістікс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві, контролюючий орган, податковий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.03.2018 №0142941213.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.10.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020, адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві № 0142941213 від 02.03.2018.
Стягнуто з ГУ ДПС у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ "Юджин Лоджістікс" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ТОВ "Юджин Лоджістікс" своєчасно та в повному обсязі виконано обов`язок щодо сплати податку на додану вартість у період з вересня 2016 року по травень 2017 року, тому спірне податкове повідомлення-рішення прийнято контролюючим органом протиправно.
Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:
14 лютого 2018 року ГУ ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ "Юджин Лоджістікс" з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати суми (зобов`язання) з податку на додану вартість до бюджету, за результатами якої складено акт № 1916/26-15-12-13-20/36593523.
Відповідно до висновку вказаного акта перевірки, контролюючим органом встановлено порушення позивачем граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених пунктом 57.1 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України, а саме:
- платіжним дорученням від 30.10.2017 № 660 позивач сплатив податкове зобов`язання, визначене в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.09.2016 (у сумі 46 700 грн, граничний термін сплати 30.09.2016, затримка 395 днів) та від 20.10.2016 (у сумі 53 467 грн, граничний термін сплати 30.10.2016, затримка 365 днів);
- платіжним дорученням від 27.11.2017 № 672 позивач сплатив податкове зобов`язання, визначене в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.10.2016 (у сумі 5 962 грн, граничний термін сплати 30.10.2016, затримка 393 дні), від 21.11.2016 (у сумі 42 397 грн, граничний термін сплати 30.11.2016, затримка 362 дні), від 20.12.2016 (у сумі 21 255 грн, граничний термін сплати 30.12.2016, затримка 332 дні), від 20.01.2017 (у сумі 51 117 грн, граничний термін сплати 30.01.2017, затримка 301 день);
- платіжним дорученням від 12.12.2017 № 678 позивач сплатив податкове зобов`язання, визначене в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.01.2017 (у сумі 8 364 грн, граничний термін сплати 30.01.2017, затримка 316 днів) від 20.02.2017 (у сумі 46 919 грн, граничний термін сплати 02.03.2017, затримка 285 дні), від 20.03.2017 (у сумі 68 001 грн, граничний термін сплати 30.03.2017, затримка 257 днів), від 20.04.2017 (у сумі 50 228 грн, граничний термін сплати 30.04.2017, затримка 226 днів);
- платіжним дорученням від 29.12.2017 № 689 позивач сплатив податкове зобов`язання, визначене в податкових деклараціях з податку на додану вартість від 20.04.2017 (у сумі 35 200 грн, граничний термін сплати 30.04.2017, затримка 248 днів) від 22.05.2017 (у сумі 47 341 грн, граничний термін сплати 30.05.2017, затримка 218 днів).
Загальна сума грошового зобов`язання, сплаченого ТОВ "Юджин Лоджістікс" із порушенням строків, передбачених пунктом 57.1 статті 57, статті 203 Податкового кодексу України, склала 476 951 грн.
02 березня 2018 року на підставі висновку акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0142941213, згідно з яким за затримку сплати грошового зобов`язання в сумі 476 951 грн (на 395, 393, 365, 362, 332, 316, 301, 285, 257, 248, 226, 218 календарних днів) на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в розмірі 95 390,20 грн.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Не погодившись із судовими рішеннями, ГУ ДПС у м. Києві звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ "Юджин Лоджістікс".
На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме судами попередніх інстанцій при постановленні рішень не враховано висновок щодо застосування норм права: пункту 87.9 статті 87, пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у подібних правовідносинах, викладеного в постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 821/1750/17, від 13.02.2018 у справі № 808/2290/17.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Юджин Лоджістікс" вважає рішення судів першої та апеляційної інстанцій законними та обґрунтованими, тому в задоволенні касаційної скарги просить відмовити. Зокрема, зазначає, що податковий орган не виконав постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 у справі № 826/10665/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 19.05.2020, а саме не відобразив в обліковій картці платника податків відсутність заборгованості, а тому помилково вважав сплату податку на додану вартість з жовтня 2017 року сплатою грошових зобов`язань за попередні періоди.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 50.1 статті 50 ПК України закріплено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.