1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року

м. Київ

справа №826/10808/18

адміністративне провадження № К/990/13130/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу № 640/20805/18

за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до ОСОБА_1

про зобов`язання вчинити дії

за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року (колегія у складі: головуючого судді: Кучми А. Ю., суддів: Аліменка В. О., Безименної Н. В.)

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2018 року Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1, в якому просив зобов`язати відповідача знести надбудову на терасі приміщення на АДРЕСА_1

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив про те, що відповідачем самовільно, без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, розпочаті будівельні роботи із реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1, шляхом надбудови на терасі, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Відповідачем в установлений строк добровільно не виконано вимог, встановлених у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 травня 2017 року, виданого Департаментом, що є підставою для звернення до суду з вимогою про знесення самочинного будівництва.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 08 жовтня 2021 року позовні вимоги задовольнив повністю.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що наявні правові підстави для зобов`язання відповідача знести надбудову на терасі приміщення АДРЕСА_1 .

5. Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 16 лютого 2022 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року скасував та прийняв нову постанову, якою у задоволенні позову відмовив повністю.

6. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідачем вчиняються дії з метою отримання усіх необхідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, здійснювати реконструкцію нежитлового приміщення, тому вказана обставина не дає підстави для визначення цієї споруди об`єктом самочинного будівництва.

Поряд з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що висновок суду першої інстанції по даній справі стосується виключно передчасності застосування такого заходу як знесення самочинного будівництва, однак не звільняє відповідача від обов`язку отримання документів у відповідності до норм чинного законодавства та не надає дозвіл на виконання цих робіт без таких документів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 30 травня 2022 року на адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року, в якій скаржник просить скасувати вказане судове рішення і залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 жовтня 2021 року.

8. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник зазначає про те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Так, судом не враховано, що ОСОБА_1 не надано до судів попередніх інстанцій жодних доказів, які б вказували на наявність у неї права на виконання будівельних робіт.

Крім того, судом не взято до уваги той факт, що невиконання припису без поважних причин може свідчити про небажання особи, яка здійснила самочинне будівництво, усувати його недоліки.

Також, при прийнятті рішення судом апеляційної інстанції не враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 822/2149/18, від 13 травня 2020 року у справі № 802/3826/14, від 07 жовтня 2020 року у справі № 802/3825/14, від 21 жовтня 2020 року у справі № 420/228/19, від 28 травня 2021 року у справі № 320/5528/18 та від 06 жовтня 2021 року у справі № 140/2150/18.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 травня 2022 року визначено колегію суддів для розгляду цієї справи у складі головуючого судді Стеценка С. Г., суддів Стрелець Т. Г., Тацій Л. В.

10. Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2022 року.

11. 12 липня 2022 року на адресу Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

12. Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2022 року закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи п. 3 ч. 1 ст. 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 07 грудня 2022 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, за результатами чого складено акт від 30 травня 2017 року, в якому зазначено, що відповідачем самовільно без документів, що надають право на виконання будівельних робіт та належно затвердженого проекту, розробленого у відповідності до вихідних даних, що видаються відповідними службами міста Києва, розпочаті будівельні роботи із реконструкції нежитлового приміщення АДРЕСА_1, шляхом надбудови на терасі, чим порушено ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

14. 30 травня 2017 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено приписи:

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, яким від відповідача вимагалось у термін до 30 червня 2017 року усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівельної діяльності у встановленому законодавством порядку;

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, використовуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, яким від відповідача вимагалось зупинити виконання будівельних робіт до усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

15. З метою перевірки виконання вимог вказаних приписів Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, за результатами чого складено акт від 04 жовтня 2017 року, в якому зазначено про те, що відповідач у встановлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 30 травня 2017 року, виданого Департаментом.

16. Вищевикладені обставини стали підставою для звернення Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду з вимогою про зобов`язання відповідача знести надбудову на терасі приміщення АДРЕСА_1.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених ст. 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

18. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

19. Згідно зі ч. 1 ст. 10 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV "Про архітектурну діяльність" (далі - Закон № 687-XIV) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

20. За приписами ч. 3 ст. 6 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI) до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

21. Постановою Кабінету Міністрів України від 09 липня 2014 року № 294 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, відповідно до пункту 1 якого ДАБІ є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

22. За змістом статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

23. Згідно зі ст. 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після:

1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності;

3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності.

Зазначені у частині першій цієї статті документи, що надають право на виконання будівельних робіт, є чинними до завершення будівництва.

24. За приписами частин першої та другої статті 36 Закону №3038-VI право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням або зареєстрованою декларацією про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах, що належать до I-III категорій складності, підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт.

Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п`яти робочих днів з дня надходження декларації.


................
Перейти до повного тексту