ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 640/6522/20
адміністративне провадження № К/990/21304/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року (суддя Гарник К.Ю.)
та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року (судді: Бужак Н. П., Костюк Л.О., Кобаль М.І.)
у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка"
до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нік-Електроніка" (надалі також - Позивач, ТОВ "Нік-Електроніка") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (надалі також - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 2 грудня 2019 року №0010940504, №0010950504.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані індивідуальні акти не відповідають вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України), оскільки викладені в акті перевірки висновки щодо порушення Позивачем вимог Податкового кодексу України (надалі також - ПК України) є необґрунтованими, адже ним з дотриманням вимог чинного законодавства відображено в податковому обліку наслідки господарських операцій з контрагентами.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року, позовні вимоги ТОВ "Нік-Електроніка" задоволені.
Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з того, що Позивачем придбано, транспортовано та передано на склад придбані у ТОВ "Балу Індустрія", ТОВ "Фрізбі Універс", ТОВ "Тонал Трейд", ТОВ "Альфа Холд", ТОВ "Контракт Пром" товарно-матеріальні цінності, які в подальшому передані на виробництво та використано у власній господарській діяльності (виготовлення лічильників).
Документи, складені за результатами проведених господарських операцій з вищезазначеними контрагентами (специфікації, рахунки-фактури, реєстри податкових накладних, подорожні листи, товарно-транспортні накладні, рахунки на оплату, лімітно-забірні картки), містять необхідну для цілей оподаткування інформацію щодо змісту господарських операцій та мають усі необхідні реквізити первинних документів, що дозволяють ідентифікувати учасників цих операцій та встановити факт придбання товарно-матеріальних цінностей.
Постановою Верховного Суду від 4 жовтня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 2 липня 2020 року та постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2020 року у справі № 640/6522/20 скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Верховний Суд при направлені справи на новий розгляд зазначив, що у матеріалах справи відсутній лист від 24 жовтня 2019 року №158/2, яким Позивач повідомив Головне управління ДПС у м. Києві про відновлення пошкоджених документів, а також акт про ненадання документів для перевірки, на який посилався Відповідач, а тому ненадання оцінки зазначених доказів, безпосередньо вплинуло на правильне вирішення справи, оскільки не були встановлені обставини щодо відновлення товариством документів та повідомлення про це контролюючий орган, щодо відновлення Відповідачем перевірки Позивача, яка згідно з наказом від 19 липня 2019 року №10343 була призначена як виїзна, щодо складання акта про ненадання документів до перевірки.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2022 року, адміністративний позов задоволено.
Ухвалюючи ці рішення, суди попередніх інстанцій виходили із того, що документи, надані Позивачем, відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій ТОВ "Нік-Електроніка" з його контрагентами - ТОВ "Балу Індустрія", ТОВ "Фрізбі Універс", ТОВ "Тонал Трейд", ТОВ "Альфа Холд", ТОВ "Контракт Пром". Щодо посилань контролюючого органу на порушення кримінальних проваджень за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 191, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України, то сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів в рамках такої кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених Позивачем та його контрагентами.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Ознайомившись із касаційною скаргою, ТОВ "Нік-електроніка" вважає викладені у ній доводи законодавчо необґрунтованими та такими, що не спростовують правової позиції, викладеної у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій. З урахуванням цього просить залишити рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 червня року у справі №640/6522/20 без змін, а скаргу Відповідача - без задоволення.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що за результатами проведеної перевірки складено акт від 31 жовтня 2019 року №216/26-15-05-04-04/33401202 (надалі також - Акт).
За змістом Акта Позивачем порушено вимоги пунктів пункту 44.1 статті 44, пункту 85.2 статті 85, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України.
На підставі Акта прийнято податкові повідомлення-рішення від від 2 грудня 2019 року:
- №0010940504, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 30 850 660,50 грн (за основним платежем 20 567 107,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 10 283 553,50 грн);
- №0010950504, яким Позивачу нараховано штрафні санкції на суму 1020,00 грн.
Фактичною підставою прийняття вказаних індивідуальних актів стали висновки Відповідача, зафіксовані в акті перевірки, про те, що: Позивачем не надано до перевірки жодних підтверджуючих документів по контрагентам постачальникам - ТОВ "Балу Індустрія", ТОВ "Фрізбі Універс", ТОВ "Тонал Трейд", ТОВ "Альфа Холд", ТОВ "Контракт Пром"; у контрагентів відсутні основні засоби та трудові ресурси; згідно з проведеним аналізом Єдиного реєстру податкових накладних встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару у контрагентів; ухвалою Печерського районного суду міста Києві у справі №757/15605/19к (номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 12018000000000184) про арешт майна встановлено, що ТОВ "Балу Індустрія" створено для прикриття протиправної діяльності - документального оформлення фінансово-господарських операцій без їх реального виконання, що в подальшому надає незаконне право на формування податкового кредиту та витрат суб`єктам господарювання реального сектору економіки; ухвалою Печерського районного суду міста Києві у справі №757/3171/19-к (номер кримінального провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 42018000000001759) встановлено, що ТОВ "Контракт Пром" створено для прикриття протиправної діяльності - документального оформлення фінансово-господарських операцій без їх реального виконання, що в подальшому надає незаконне право на формування податкового кредиту та витрат суб`єктам господарювання реального сектору економіки.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
Підставами скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції Відповідач визначив порушення судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що апеляційним судом не було враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України) від 21 жовтня 2021 року у справі №802/1464/17-а, від 27 квітня 2022 року у справі №420/13197/20, від 1 червня 2022 року у справі №280/597/19, від 09 жовтня 2019 року но справі №808/9397/13-а, від 05 травня 2020 року у справі №826/678/16, від 23 грудня 2020 року у справі №804/2813/18.
Наведені Відповідачем доводи в обґрунтування правомірності спірних індивідуальних актів в касаційній скарзі зводяться до того, що ТОВ "Нік-Електроніка" з порушенням вимог чинного на той час законодавства не надано документів до перевірки з посиланням на підтоплення приміщення. При цьому, на думку контролюючого органу, Позивачем не надано належних доказів на підтвердження підтоплення приміщення, а лист про відновлення втрачених документів надійшов на адресу контролюючого органу від платника податків в останній день перевірки.
Відповідач вважає, що така поведінка Позивача у взаємовідносинах, які виникли підчас контрольного заходу, зумовлює обґрунтованість висновків про відсутність документів, які б підтверджували фактичне здійснення операцій між Позивачем та його контрагентами.
3.2. Позиція Позивача (особи, що подала відзив на касаційну скаргу)
Вважаючи рішення судів першої та апеляційної інстанції законними та обґрунтованими, Позивач у відзиві на касаційну скаргу покликається на те, що судами надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання ним вимог ПК України при формуванні даних податкового обліку.
Позивач вважає, що надані під час судового розгляду докази підтверджують фактичне здійснення операцій.
При цьому, на думку Позивача, у Відповідача не було правових підстав для призначення та проведення перевірки, оскільки, перш за все, наказ про продовження проведення перевірки був надісланий йому поза межами визначеного наказом для перевірки строку, при цьому посадові особи контролюючого органу на перевірку до Позивача не виходили.
Як стверджує Позивач у відзиві на касаційну скаргу, до завершення перевірки ним було повідомлено про відновлення втрачених документів, проте співробітниками Відповідача в телефонному режимі було повідомлено, що у зв`язку з відсутністю наказу немає правових підстав для поновлення перевірки і, як наслідок, проведення документальної позапланової виїзної перевірки Позивача.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Згідно з частиною першою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіряючи правильність наданої судами попередніх інстанцій правової оцінки оскаржуваним Позивачем індивідуальним актам в контексті недотримання Відповідачем частини другої статті 2 КАС України при їх прийнятті, Суд звертає увагу на наступне правове регулювання.
Пункт 16.1 ПК України визначає обов`язки платника податків, з-поміж яких можна виділити такий як подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
Пунктом 21.1 статті 21 ПК України серед обов`язків посадових та службових осіб контролюючих органів зобов`язані визначено :
-дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;
- забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;
-забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;
- не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;
Відповідно пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Цьому обов`язку кореспондує право контролюючого органу при проведенні перевірок вимагати і отримувати у платників податків первинні фінансово-господарські, бухгалтерські та інші документи (в тому числі, засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності) їх копії), що вказують на порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Таке право закріплене нормою пункту 85.4 статті 85 ПК України.
Так, пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.3 статті 44 ПК України платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених пунктом 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом не менш як 1095 днів (2555 днів - для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з пунктом 44.5 статті 44 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації. Платник податків зобов`язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 25 липня 2019 року під час виїзної перевірки Позивач листом № 112/2 повідомив Відповідача, що надати документи до перевірки немає можливості внаслідок пошкодження системи внутрішнього протипожежного водопроводу над приміщенням бухгалтерії і частини коридору. За вказаною подією було складено дефектний акт від 24 липня 2019 року.
Отримавши це повідомлення та фактично погодившись із наданим Позивачем обсягом доказів на підтвердження втрати документів та у зв`язку із неможливістю проведення перевірки Відповідач видав наказ від 25 липня 2019 року №10751. Цим наказом термін розпочатої перевірки перенесений до дати відновлення та надання документів у межах термінів, встановлених пунктом 44.5 статті 44 ПК України.
Листом від 26 липня 2019 року № 140912/10/26-15-14-04-04-14 Відповідач повідомив ТОВ "Нік-Електроніка" про обов`язок відновити втрачені документи до 23 жовтня 2019 року.
23 жовтня 2019 року Відповідач наказом № 2308 продовжив строк проведення перевірки з 24 жовтня 2019 року тривалістю 2 робочих дні.
Як в акті перевірки, так і в судовому процесі, ГУ ДПС зазначає, що Товариство не надало до перевірки будь-які документи на підтвердження задекларованої суми податкового кредиту за операціями з придбання товарів у контрагентів-постачальників.
Позивач під час судового процесу вказував, що наказ про продовження строку проведення перевірки надіслано йому вже після завершення визначних у ньому строків - 28 жовтня 2019 року.
Суди з`ясували і не спростовується Відповідачем, що 25 жовтня 2019 року, тобто до завершення перевірки, ТОВ "Нік-Електроніка" листом повідомило Відповідача, що до 18 жовтня 2019 року відновлені фінансово-господарські документи по взаємовідносинах контрагентами, у зв`язку із чим воно готове до поновлення перевірки.
Як вказував Позивач у судах першої та апеляційної інстанцій, у телефонному режимі посадовими особами Відповідача було повідомлено, що у зв`язку з відсутністю наказу немає правових підстав для поновлення перевірки.
Цього ж дня Головним правлінням ДПС у м. Києві складено акт про ненадання документів, а 31 жовтня 2019 року відповідний акт, яким зафіксовано відповідні порушення.
Як встановлено судами обох інстанцій, у межах цієї справи контролюючий орган проводив саме виїзну документальну перевірку. Такий вид перевірки, відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Узагальнюючи наведене у сукупності та взаємозв`язку, необхідно погодись із висновками суду першої інстанції, які не спростовані апеляційним судом про те, що після перенесення терміну проведення документальної виїзної перевірки у випадку втрати, пошкодження або дострокового знищення документів платника податків, що використовуються для цілей оподаткування, платник зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. При цьому, враховуючи специфіку документальних виїзних перевірок, що реалізуються податковим органом за адресою платника податків, імперативний припис пункту 85.2 статті 85 ПК України в частині зобов`язання платника податків щодо надання всіх документів, що є предметом перевірки, реалізується шляхом повідомлення контролюючого органу про відновлення втрачених/пошкоджених документів та забезпечення доступу на їх дослідження податковим органом.
Зміст установлених судами попередніх інстанцій обставин вказує на те, що Позивач дотримав відповідні законодавчі вимоги та повідомив Відповідача про відновлення відповідних документів. Однак, останній без наявних на те законодавчих передумов, не вийшов на проведення виїзної перевірки, склав акт про ненадання документів Позивачем до перевірки.
На підтвердження правомірності формування даних свого обліку під час удового розгляду Позивачем надано докази, за результатами оцінки яких судами установлено, що між Позивачем і його контрагентами ТОВ "Балу Індустрія", ТОВ "Фрізбі Універс", ТОВ "Тонал Трейд", ТОВ "Альфа Холд", ТОВ "Контракт Пром" укладено договори поставки товарів.
Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.