ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
06 грудня 2022 року
справа № 120/15564/21-а
адміністративне провадження № К/990/30572/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),
суддів: Бившевої Л. І., Хохуляка В. В.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД"
на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 9 червня 2022 року (суддя Комар П. А.)
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року (судді: Матохнюк Д. Б., Біла Л. М., Гонтарук В. М.)
у справі № 120/15564/21-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД"
до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
У листопаді 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛВН ЛІМІТЕД" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулось до суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - контролюючий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0006710703 від 26 жовтня 2021 року, яким до Товариства за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закону №265/95-ВР) на підставі статті 20 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі в сумі 1 857 691, 20 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 09 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року, в задоволенні позовних вимог відмовив.
Ухвалюючи рішення у справі, суди попередніх інстанцій прийняли позицію контролюючого органу щодо наявності у спірних правовідносинах складу правопорушення, передбаченого пунктом 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, а саме порушення ведення в порядку, встановленому законодавством, обліку товарних запасів за місцем їх транспортування, зберігання на складах та/або за місцем їх реалізації на загальну суму 928845,60 грн, зокрема, фактичним зняттям залишків товарно-матеріальних цінностей (алкогольних виробів) встановлено надлишок готової продукції, яка надійшла на склад готової продукції для ринку України без підтверджуючих первинних документів.
Суди зазначили, що відповідальність суб`єктів господарювання, які не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті) встановлена статтею 20 Закону №265/95-ВР, це фінансова санкція у розмірі подвійної вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначальною підставою для застосування фінансових санкцій є встановлення фактів необлікування товару без прив`язки до часу, тобто як в минулому (вже реалізовані товари) так і в поточному часі (знаходяться в реалізації), тому що норма не обмежує реалізацію моментом передачі певного товару у власність покупцеві.
Відтак, наявність у суб`єкта господарювання на реалізації необлікованого товару (зокрема той, що пропонується до продажу) утворює склад правопорушення, за яке застосовується фінансова санкція в порядку статті 20 Закону №265/95-ВР. Тобто, застосування санкції за ненадання документів, які підтверджують облік товарів не потребує встановлення реалізації таких товарів, для її застосування достатньо пасивної поведінки платника (ненадання, неповідомлення про наявність об`єктивних причин відсутності таких документів або причин неможливості їх надання до перевірки).
09 листопада 2022 року ухвалою Верховного Суду відкрито провадження за касаційною скаргою Товариства на рішення судів попередніх інстанцій на підставі пунктів 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України та витребувано справу з суду першої інстанції.
25 листопада 2022 року справа №120/15564/21-а надійшла до Верховного Суду.
ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №120/15564/21-а є пункти 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначив, що наразі відсутній висновок щодо застосування норм Закону України №265/95-ВР від 6 липня 1995 року "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а також пункту 1.1. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року №2 у подібних правовідносинах. Крім того, скаржник зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права в частині дослідження зібраних у справі доказів.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 9 червня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі №120/15564/21-а, прийняти нову постанову, якою задовольнити позов, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0006710703 від 26 жовтня 2021 року.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування наступних норм права, які є важливими для вирішення даної справи: 1) відповідно до преамбули положень Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено: "Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі". Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо можливості застосування до суб`єктів господарювання, які не здійснюють розрахункові операції фінансових санкцій, передбачених Законом № 265/95-ВР та в цілому цього Закону;
2) відповідно до підпункту 1.1. Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 10 січня 2007 року № 2 (далі - Методичні рекомендації): " 1.1. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів (далі - Методичні рекомендації) можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності...". Наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо обов`язковості виконання суб`єктами господарювання норм методичних рекомендацій.
Скаржник наголошує на тому, що Товариство не здійснює операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, не використовує реєстратори розрахункових операцій та не здійснює розрахункових операцій так як це передбачено законом. Підтвердженням цього є те, що: позивач під час здійснення продажу готової продукції не приймає від покупців готівкові кошти, платіжні картки, платіжні чеки, жетони, тощо за місцем реалізації готової продукції; у позивача відсутня ліцензія на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, які б давали право на здійснення торгівлі з кінцевим споживачем; позивач під час здійснення оптової торгівлі не видає своїм покупцям розрахункові документи (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ, видатковий касовий ордер тощо), як це передбачено пунктом 2 статті 3 Закону № 265/95-ВР; у позивача відсутні зареєстровані РРО, реєстрація яких є обов`язковою під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Таким чином, позивач доводить, що дія Закону № 265/95-ВР на Товариство не поширюється, а відтак і виконувати його вимоги підприємство не зобов`язане.
По-друге, скаржник зазначає, що він в своїй діяльності не використовує та не зобов`язаний використовувати норми Методичних рекомендації. Застосовуючи до Товариства норми Методичних рекомендації, суди першої та апеляційної інстанцій не навели обставин, які підтверджують необхідність застосування позивачем у своїй діяльності вищенаведених норм права, та відповідно застосували норму права, яка не підлягає застосуванню.
Позивач стверджує, що суди попередніх інстанції не дослідили зібрані у справі докази та не описали той факт, що первинні бухгалтерські документи щодо обліку готової продукції у Товариства ведуться в електронному форматі, а друк документів 20 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року це лише відтворення електронного документу на папері, а дати 20 вересня 2021 року та 29 вересня 2021 року це властивості принтера щодо проставлення дати друку документів. Суди попередніх інстанцій залишили поза увагою та взагалі не дослідили той факт, що в матеріалах справи наявний матеріальний носій інформації з оригіналами електронних документів (додаток № 56 до позовної заяви), з яких чітко вбачається коли відповідні документи були створені. Товариство надало контролюючому органу усі документи, які підтверджують факт обліку готової продукції, разом з поданням заперечень на акт (довідку) фактичної перевірки і те що такі документи в силу пункту 86.7. статті 86 та абз. 2 пункту 44.6. статті 46 ПК України мали бути враховані як документи, які були наявні на дату перевірки.
Згідно з частиною третьою статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Суди попередніх інстанцій установили, що посадовими особами Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку Товариства з питань, визначених законодавством у сфері виробництва, ліцензування, обліку, зберігання, транспортування та обігу алкогольних напоїв, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 20 вересня 2021 року №911/31-00-07-03-0339195903.
У ході перевірки, особисто представниками підприємства в присутності фахівців контролюючого органу, відповідно до наказу Товариства - виробник продукції ТМ NEMIROFF "Про створення постійно діючих комісій по проведенню інвентаризації матеріальних цінностей" за №067-НО, проведено інвентаризацію спиртосховищу виробничого цеху №2, яку розпочато 15 вересня 2021 року о 16 год. 00 хв. та завершено цього ж дня о 16 год. 40 хв., за результатами якої складено акт інвентаризації спирту від 15 вересня 2021 року №119, яким порушень не встановлено.
Також, у ході перевірки особисто працівниками складу готової продукції (зберігання) ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД" в присутності представників контролюючого органу здійснено вибіркове зняття фактичних залишків алкогольних напоїв на складі готової продукції для ринку України, розташованого за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул. Українська, 14, яке розпочато 15 вересня 2021 року станом на 14 год. 50 хв. та завершено цього ж дня о 17 год. на 50 хв. Порівнявши їх з відомостями (відомості "Товари на складах"), роздрукованими особисто працівниками складу готової продукції, перевіркою встановлено надлишок алкогольних напоїв у загальній кількості 35 204 пляшок на загальну суму 928 845,60 грн без підтверджуючих первинних документів.
За підсумками складено Відомість про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків товарно-матеріальних цінностей (алкогольних напоїв) станом на 15 вересня 2021 року по складу готової продукції (зберігання) за адресою: Вінницька область, м. Немирів, вул. Українська, 14, зокрема:
- горілка Немирів Делікат Оригінал, ємністю 0,2л., у кількості 7 200 пляшок, за ціною 25,68 грн за 1 пляшку, на суму 184 896,00 грн;
- горілка Немирів Оригінал Штоф, ємністю 0,2л., у кількості 273 600 пляшок, за ціною 25,68 грн за 1 пляшку, на суму 702 604,80 грн;
- горілка Немирів Оригінал Штоф, ємністю 0,5л., у кількості 644 пляшок, за ціною 64,20 грн за 1 пляшку, на суму 410 344,80 грн.
Відомість власноручно перевірено, персонально засвідчено 15 вересня 2021 року особистим підписом головного бухгалтера ТОВ "ЛВН ЛІМІТЕД" Черната Н. Л. та підписами представників контролюючого органу.
На підставі акта перевірки Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийняло податкове повідомлення-рішення від 26 жовтня 2021 року № 0006710703, яким до позивача за порушення вимог пункту 12 статті 3 Закону №265/95-ВР, на підставі статті 20 цього Закону застосовано штрафні (фінансові) санкції в загальному розмірі у сумі 1857691,20 грн (928845,60 х 2).
ДЖЕРЕЛА ПРАВА
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР. Дія його поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до термінів, які вживаються у Законі №265/95-ВР, розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для подальшого переказу. До реєстраторів розрахункових операцій відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп`ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо (стаття 2 Закону №265/95-ВР).