ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 820/6400/16
касаційне провадження № К/9901/32843/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" (далі - Товариство) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 (суддя Нуруллаєв І.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017 (головуючий суддя - Шевцова Н.В., судді - Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЗА-УКРАЇНА" до Центральної об`єднаної державної податкової інспекції міста Харкова ГУ ДФС у Харківській області (далі - Інспекція) про скасування податкового повідомлення-рішення,
У С Т А Н О В И В:
У листопаді 2016 року Товариство звернулось до суду із позовом до Інспекції, у якому просило визнати скасувати податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 № 0001031202.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Товариство послалося на те, що: виявлені податковим органом порушення не вплинули на суму, заявлену позивачем до бюджетного відшкодування, що підтверджується і висновками самого акту перевірки, у яких сума помилки 21091,00 грн. віднесена до висновку щодо неправильного визначення показника рядка 21 декларації (сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, у висновках щодо суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість сума помилки 21091,00 грн. не значиться; контролюючий орган у акті перевірки та податковому повідомленні-рішенні зазначає про порушення позивачем підпункту "Б" пункту 200.4 Податкового кодексу України, але в чому полягає це порушення - не вказує, при цьому порушень в частині перевищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування, над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на дату отримання контролюючим органом податкової декларації встановлено не було, про що зазначено на 3 аркуші акту перевірки; контролюючий орган у акті перевірки зазначає про неправильне формування позивачем показників таблиці 2 додатку 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість, проте Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість не містить жодного правила заповненян таблиці 2 додатку 3 (Д3)декларації з податку на додану вартість, з огляду на що позивач не може порушити неіснуючий порядок заповнення цієї таблиці; позивач ційсно під час заповненян таблиці 2 додатку 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року допустився технічної помилки, однак така помилка не мала наслідком завищення суми задекларованого позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість; у Товариства у будь-якому випадку була наявна достатня сума податку на додану вартість, фактично сплачена у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг та до Державного бюджету України для можливості заявити суму податку на додану вартість 1200000,00 грн. до бюджетного відшкодування; контролюючий орган дійшов передчасного висновку про завищення позивачем суми податку на додану вартість, фактично сплаченої у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг та до Державного бюджету України, не дослідивши жодної господарської операції Товариства.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 27.02.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2017, у задоволенні адміністративного позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суди виходили з того, що враховуючи допущену позивачем арифметичну помилку при заповненні податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, яка спричинила завищення показників податкової звітності, а саме, завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року) на суму податку на додану вартість у розмірі 198027,00 грн, то контролюючим органом за результатами камеральної перевірки правомірно прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 08.11.2016 №0001031202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2016 року на 198027,00 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 99013,50 грн.
Товариство оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 05.05.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник вказує на те, що: висновки акта перевірки не відповідають фактичним обставинам господарської діяльності Товариства, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню оскільки положення підпункту 54.3.2 Податкового кодексу України беззаперечно вказують на те, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість має визначатися внаслідок проведення перевірки результатів діяльності платника податків, а не даних податкових декларацій, тоді як камеральна перевірка проводиться виключно на підставі податкових декларацій та даних електронних реєстрів, які не містять інформації щодо розрахунків з постачальниками товарів/послуг; під час перевірки контролюючий орган не встановив порушення позивачем жодної з вимог, наявними у приписах підпункту "б" пункту 200.4 Податкового кодексу України; порушень в частині перевищення суми, заявленої до бюджетного відшкодування, над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України на дату отримання контролюючим органом податкової декларації встановлено не було, про що зазначено на 3 аркуші акту перевірки; за об`єктивної наявності у Товариства непогашеного (неповернутого) залишку від`ємного значення податку на додану вартість, зменшення контролюючим органом суми бюджетного відшкодування винятково з причин некоректного заповнення окремих рядків податкової декларації з податку на додану вартість є безпідставним.
У запереченні на касаційну скаргу Інспекція просить суд відмовити у її задоволенні, а рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 21.11.2022 прийняв касаційну скаргу Товариства до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у спрощеному проваджені без повідомлення сторін на 22.11.2022.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди встановили, що Інспекція провела камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством у податковій звітності з податку на додану вартість за серпень 2016 року щодо суми бюджетного відшкодування, результати якої оформлені актом від 20.10.2016 №4007/20-30-12-02-10/31632410, за висновками якого Товариством були порушені вимоги: пункту 187.1 статті 187, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пункту 192.1 статті 192, пункту 192.3 статті 192, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ перехідних положень цього Кодексу, підпункту 8 пункту 3 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, пункту 3 Порядку ведення реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань з податку на додану вартість (р. 9 декларації) на загальну суму 21083,00 грн.; пункту 198.6 статті 198 розділу Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму податку на додану вартість 8,33 грн.; пункту 200.1. статті 200, пункту 200.4. статті 200 Податкового кодексу України та підпункту 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 , в результаті чого, завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2 та 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року) на 198027,00 грн. Вищевказані порушення призвели до заниження значення рядка 21 декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року на суму податку на додану вартість 176936,00 грн.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року позивачем задекларовано до відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) суму податку на додану вартість у розмірі 1200000,00 грн., яку згідно з таблицею 2 додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)" до декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року, сформовано за рахунок від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду за липень 2016 року - на суму податку на додану вартість 598987,00 грн. та серпень 2016 року - на суму податку на додану вартість у розмірі 601013,00 грн. Позивачем до рядка 16.1 податкової декларації за серпень 2016 року перенесено значення рядка 21 ("сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації 0110) (рядок 19 декларації 0121-0123, 0130) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного періоду)") податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 у сумі 401131,00 грн. Відповідно до додатку 2 "Довідка про суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (Д2)" до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2016 року від`ємне значення (рядок 21) сформовано за рахунок: від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за липень 2016 на суму податку на додану вартість у розмірі 400960,00 грн.; залишку суми помилково та\або надміру сплачених грошових зобов`язань з ПДВ станом на 01.07.2015, яке відповідно до підпункту 3 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України було збільшено значення реєстраційної суми, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України, та на яке було збільшено суму від`ємного значення, сформованого за результатами звітного періоду за липень 2015 року/III квартал 2015 року на суму податку на додану вартість у розмірі 171,00 грн., яке в податковій декларації за серпень 2016 року залишається у відповідному полі додатку 2 до декларації. Позивач у таблиці 2 додатку 3 "Розрахунок суми бюджетного відшкодування (ДЗ)" до податкової декларації за серпень 2016 року задекларував від`ємне значення з періодом виникнення липень 2016, яке підлягає бюджетному відшкодуванню, на суму податку на додану вартість 598987,00 грн. Між тим, сума фактичного залишку від`ємного значення податку на додану вартість у Товариства з періодом виникнення липень 2016 року, що зараховано до складу податкового кредиту звітного періоду (р. 16.1 декларації) за серпень 2016 року, становить 400960,00 грн. Таким чином різниця складає на суму податку на додану вартість: 598987,00 грн. - 400960 грн. = 198027 грн. Враховуючи викладене, позивачем завищено значення суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України таблиці 2 Додатку 3, значення рядків 2 і 3 таблиці 1 Додатку 3, та суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у рядку 20.2 та 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за серпень 2016 року на суму 198027,00 грн.