У Х В А Л А
30 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 260/3380/21
Провадження №11-133апп22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Желєзного І. В.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Катеринчук Л.Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С.
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, за участю третіх осіб: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, Ради адвокатів Закарпатської області, в. о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції Амплеєва Олександра Володимировича, Голови Національного агентства з питань запобігання корупції Новікова Олександра Федоровича, про визнання дій протиправними
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року (судді Затолочний В. С., Качмар В. Я., Курилець А. Р.)
УСТАНОВИЛА:
Рух справи
У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - НАЗК), за участю третіх осіб: Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області (далі - КДКА Закарпатської області), Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, Ради адвокатів Закарпатської області, в. о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК Амплеєва О. В., Голови НАЗК Новікова О. Ф., про визнання протиправними дії НАЗК щодо визначення позивачки суб?єктом декларування відповідно до Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII "Про запобігання корупції" (далі - Закон № 1700-VII) та щодо направлення їй повідомлення від 08 липня 2021 року № 47-02/50987/21 про неподання декларації за 2020 рік як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), та про зобовʼязання її подати таку декларацію в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону № 1700-VII.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії НАЗК щодо визначення позивачки субʼєктом декларування відповідно до Закону № 1700-VII та щодо направлення їй повідомлення від 08 липня 2021 року № 47-02/50987/21 про неподання нею декларації за 2020 рік і про зобовʼязання її як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подати таку декларацію відповідно до частини першої статті 45 цього Закону.
Постановляючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент розгляду цієї справи редакція підпункту "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII прямо не визначала позивачку як суб?єкта, на якого поширюється дія Закону № 1700-VII, що в свою чергу свідчить про протиправність дій відповідача щодо покладення на неї обовʼязку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 цього Закону.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2022 року скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року та ухвалено нове, яким відмовлено у задоволенні позову.
Ухвалюючи цю постанову, суд апеляційної інстанції не погодився із судом першої інстанції про те, що направлення відповідачем оскаржуваного повідомлення порушує права позивачки, оскільки зміст повідомлення є таким, що носить інформаційний характер з приводу необхідності подання декларації та правових наслідків щодо такої неподачі. Самі ж дії відповідача, що проявилися у направленні ним повідомлення, є такими, що спрямовані на виконання ним обовʼязку, покладеного на нього частиною другою статті 51-2 Закону № 1700-VII, а відтак відповідають положенням законодавства.
Відносно доводів позивачки щодо того, чи є вона як член дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та чи зобовʼязана вона у звʼязку із цим подавати декларацію, суд апеляційної інстанції зазначив, що вирішення вказаних питань відноситься до компетенції органів, уповноважених на складення адміністративного протоколу за несвоєчасну подачу декларації, та органу досудового розслідування при притягненні до кримінальної відповідальності у випадку неподання декларації. У разі притягнення позивачки до адміністративної чи кримінальної відповідальності уповноваженим органом на вирішення вказаного питання буде відповідний суд під час розгляду відповідної справи про притягнення позивачки до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивачка подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати його рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
На думку позивачки, КДКА є органом адвокатського самоврядування, що створений з іншою метою, ніж органи державної влади, державного управління та місцевого самоврядування. КДКА не уповноважена Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. У підпункті "в" пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VIІ чітко не визначено позивачку як субʼєкта, на якого поширюються норми вказаного Закону, що свідчить про протиправність дій НАЗК щодо покладення на позивачку обовʼязку подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в порядку, визначеному частиною першою статті 45 Закону № 1700-VIІ.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 14 липня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі; ухвалою від 17 жовтня 2022 року закінчив підготовку справи до касаційного розгляду, призначив її до розгляду в порядку попереднього судового засідання;ухвалою від 19 жовтня 2022 року призначив її до розгляду у судовому засіданні.
Під час розгляду справи Касаційним адміністративним судом від представника ОСОБА_1 та від Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України надійшли клопотання про передачу справи № 260/3380/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстави, передбаченої частиною пʼятою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою від 10 листопада 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду справу за позовом ОСОБА_1 до НАЗК, за участю третіх осіб: КДКА Закарпатської області, Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України" в особі Ради адвокатів України, Ради адвокатів Закарпатської області, в. о. керівника Управління проведення спеціальних перевірок та моніторингу способу життя НАЗК Амплеєва О. В., Голови НАЗК Новікова О. Ф., про визнання дій протиправними передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 346 КАС України.