Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 641/3653/20
провадження № 61-5770св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І. (суддя-доповідач),
суддів: Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Пророка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: публічне акціонерне товариство "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Матвієнка Андрія Анатолійовича, товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія",
треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Комінтернівського районного суду міста Харкова від 14 вересня 2020 року у складі судді Колодяжної І. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 02 березня 2021 року у складі колегії суддів: Хорошевського О. М., Бурлаки І. В., Яцини В. Б.,
у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Матвієнка Андрія Анатолійовича, товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Наталія Олександрівна, про визнання частково недійсними договорів про відступлення прав вимоги та зобов`язання вчинення дій.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства "Імексбанк" (далі - ПАТ "Імексбанк"), товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі - ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія"), треті особи: ОСОБА_2, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мельник Н. О. (далі - приватний нотаріус КМНО Мельник Н. О.), про визнання частково недійсними договорів про відступлення прав вимоги та зобов`язання вчинення дій.
Позов обґрунтований тим, що 25 грудня 2007 року між позивачем та Харківською філією АКБ "Імексбанк", правонаступником якого є ПАТ "Імексбанк", був укладений договір про надання відновлюваної кредитної лінії № 09-0842. Згідно з умовами цього договору та додаткової угоди № 1 до нього від 14 січня 2009 року позивачу відкрита кредитна лінія та наданий кредит на поточні потреби в сумі 59 400,00 дол. США під 16 % річних з кінцевим терміном повернення 30 квітня 2009 року.
У забезпечення виконання зобов`язань за цим договором, 25 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 з однієї сторони та ПАТ "Імексбанк" з іншої був укладений договір іпотеки № 03-134-1, предметом якого була належна позивачу та третій особі ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1 . Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Костенко С. А. та зареєстрований у реєстрі за № 10953.
25 грудня 2007 року на виконання пункту 4.1.10 договору іпотеки позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 за актом прийому-передачі передали ПАТ "Імексбанк" оригінали документів, підтверджуючих право власності на предмет іпотеки. Згідно з рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17 січня 2011 року та додаткового рішення від 22 квітня 2011 року, ухвалених у цивільній справі № 2-266/11, позов ПАТ "Імексбанк" задоволений у повному обсязі. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Імексбанк" заборгованість за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 09-0842 в сумі 336 599,13 грн та зобов`язано ОСОБА_1 погасити її в розстрочку згідно з графіком, відповідно до якого ОСОБА_1 у період із лютого 2011 року до січня 2018 року, щомісячно, в строк до 25 числа кожного місяця, мав сплачувати кошти в сумі по 4 000,00 грн, а до 25 лютого 2018 року мав сплатити залишок заборгованості за кредитом у сумі 599,13 грн. Зазначені судові рішення до суду апеляційної інстанції не оскаржувалися, тому набрали законної сили після спливу строків на їх апеляційне оскарження.
Станом на 26 лютого 2018 року (день зарахування на рахунок ПАТ "Імексбанк" останнього платежу) судове рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 09-0842 в сумі 336 599,13 грн було добровільно виконано в повному обсязі та належним чином, що згідно з вимогами статті 599 ЦК України свідчить про припинення з 26 лютого 2018 року основного зобов`язання за цим кредитним договором.
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 641/4003/18 ухвалено рішення про визнання припиненим з 26 лютого 2018 року у зв`язку з повним виконанням зобов`язання позивача перед ПАТ "Імексбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 09-0842 та додатковою угодою № 1 до нього від 14 січня 2009 року, інші позовні вимоги залишені без задоволення.
Замість того, аби розглянути та задовольнити звернення позивача щодо врегулювання взаємин після припинення основного зобов`язання та зобов`язань за іпотечним договором, ПАТ "Імексбанк" у червні 2018 року ініціював продаж на електронних торгах права вимоги до позивача за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 09-0842.
Відповідно до протоколу електронного аукціону № UА-ЕА-2019-07-01-000014-b від 18 липня 2019 року, переможцем аукціону стало ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", запропонувавши за цей лот 4 170 553,73 грн. Згідно з додатком до цього протоколу кредитний портфель складається з прав вимоги за 92 кредитними договорами, серед яких під № 70 були включені права вимоги до позивача за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 09-0842. Згідно з договором № 104 про відступлення прав вимоги від 15 серпня 2019 року та договором про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та іпотечними договорами від 15 серпня 2019 року, що був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. та зареєстрований в реєстрі за № 11230, останні укладаються за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону № ІUА-ЕА-2019-07-01-000014-b від 18 липня 2019 року. За цими договорами ПАТ "Імексбанк" в обсязі проданого кредитного портфелю відступило належні йому, а ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" як новий кредитор набуло права вимоги до позичальників та/або поручителів фізичних осіб та/або юридичних осіб за кредитними договорами та/або договорами поруки, а також як новий іпотекодержатель набуло права вимоги до іпотекодавців фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до кожного з договорів, за що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія"має сплатити ПАТ "Імексбанк" 4 167 577,28 грн (пункт 1 та пункт 4 кожного з договорів).
На підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 серпня 2019 року, індексний номер: 48343141, приватний нотаріус КМНО Мельник Н. О. внесла до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іпотеки за № 32913968. Цим записом визначено, що на підставі нотаріально посвідченого договору про відступлення прав вимоги за договором іпотеки від 15 серпня 2019 року, реєстровий № 11230, новим іпотекодержателем належної позивачу та його матері квартири стало ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
З 26 лютого 2018 року, тобто після припинення як основного зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, ПАТ "Імексбанк" втратило статус кредитора стосовно позивача, що в свою чергу, автоматично позбавило його не тільки будь-яких майнових прав (прав вимоги) до позивача за кредитним договором, але і права на предмет іпотеки. Відступаючи 15 серпня 2019 року право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки від 25 грудня 2007 року, ПАТ "Імексбанк" відступило ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" право вимоги неіснуючої заборгованості, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Позивач просив суд:
- визнати недійсним договір № 104 про відступлення прав вимоги від 15 серпня 2019 року, який укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК Довіра та Гарантія" у частині відступлення прав вимог до фізичної особи ОСОБА_1 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 09-0842 та додатковою угодою № 1 до нього від 14 січня 2009 року;
- визнати недійсним договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки та іпотечними договорами від 15 серпня 2019 року, який укладений між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК Довіра та Гарантія", який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. та зареєстрований у реєстрі за № 11230, в частині відступлення прав вимог до фізичної особи ОСОБА_1 за договором про надання відновлюваної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 09-0842 та додатковою угодою № 1 до нього від 14 січня 2009 року,
- виключити зі спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про реєстрацію іпотеки за № 32913968, предметом якої є належна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1, який здійснений приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 серпня 2019 року, індексний номер 48343141.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14 вересня 2020 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 02 березня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого суду, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване відсутністю належних і допустимих доказів на підтвердження того, що договори від 15 серпня 2019 року про відступлення ПАТ "Імексбанк" до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" права вимоги за кредитним та іпотечним договорами, згідно з якими відбулася заміна особи у зобов`язанні, укладені із порушенням вимог чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання їх недійсними.
Оспорювані правочини укладені раніше, ніж Харківський апеляційний суд прийняв постанову від 08 листопада 2019 року у справі № 641/4003/18, якою визнав припиненим із 26 лютого 2018 року зобов`язання позивача перед ПАТ "Імексбанк".
Позовна вимога щодо виключення зі спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про реєстрацію іпотеки за № 32913968, предметом якої є належна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . 2-кімнатна квартира АДРЕСА_1, здійсненого приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21 серпня 2019 року, індексний номер 48343141, є похідною, вона також задоволенню не підлягає.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у цивільній справі, витребувано її з Комінтернівського районного суду м. Харкова.
19 липня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі суддів: Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
На підставі ухвали Верховного Суду від 02 серпня 2022 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів.
Згідно із протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 02 серпня 2022 року визначено такий склад колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду для розгляду справи: Грушицький А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петров Є. В., Пророк В. В., Стрільчук В. А.
Ухвалою Верховного Суду від 17 серпня 2022 року зупинено касаційне провадження у вказаній справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/12525/20.
На підставі ухвали Верховного Суду від 30 листопада 2022 року поновлено касаційне провадженняу вказаній справі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц, постановах Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, від 24 квітня 2019 року у справі № 559/73/14-ц та інших.
У касаційній скарзі зазначається, що суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що позивач не є боржником перед будь-яким кредитором. Суди не з`ясували обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора, та чи існують ці права на момент переходу.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не надіслали відзив на касаційну скаргу.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд установив, що 25 грудня 2007 року між ОСОБА_1 та Харківською філією АКБ "Імексбанк" укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 09-0842, за умовами якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 59 400,00 дол. США, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом, із кінцевим терміном повернення 30 квітня 2009 року.
У забезпечення належного виконання кредитних зобов`язань між АКБ "Імексбанк", позивачем ОСОБА_1 та третьою особою ОСОБА_2 було укладено договір іпотеки № 03-134-І від 25 грудня 2007 року, предметом якого є квартира АДРЕСА_1 (а. с. 9).
На підставі протоколу електронного аукціону № UA-EA-2019-07-01-000014-b, який сформовано 18 липня 2019 року з продажу лоту № GL3N24695, а саме: кредитного портфеля, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за кредитним договорами, в тому числі і прав вимоги за кредитним договором від 25 грудня 2007 року № 09-0842, переможцем аукціону стало ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія".
15 серпня 2019 року між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 18 липня 2019 року № UA-EA-2019-07-01-000014-b укладено договір відступлення прав вимоги. Того ж дня між ПАТ "Імексбанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" був укладений договір відступлення прав вимоги за договорами іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом КМНО Мельник Н. О. за реєстровим № 11230.
Постановою Харківського апеляційного суду від 08 листопада 2019 року у справі № 641/4003/18 задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ПАТ "Імексбанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Матвієнка А. А. Визнано припиненим із 26 лютого 2018 року у зв`язку з повним виконанням зобов`язання ОСОБА_1 перед ПАТ "Імексбанк" за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 25 грудня 2007 року № 09-0842 та додатковою угодою № 1 до нього від 14 січня 2009 року (а. с. 15-19).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.