ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 листопада 2022 року
м. Київ
cправа № 904/8630/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кролевець О.А. - головуючий, Баранець О.М., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Крапивної А.М.,
за участю представників:
Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" - не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022
(головуючий - Дармін М.О., судді Антонік С.Г., Іванов О.Г.)
та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022
(суддя - Мілєва І.В.)
у справі №904/8630/21
за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія"; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Морган Кепітал
про визнання недійсними додаткових угод,
ВСТАНОВИВ:
Історія справи
1. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі - ДП "НАЕК "Енергоатом", позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" (далі - ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія", відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (далі -ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", відповідач-2), в якій просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство" "Енергія" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" про відступлення права грошової вимоги до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" в розмірі 1 053 900,24 грн, яке виникло на підставі договору №304(6)20УК від 18.08.2020;
- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом, укладену між ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство" "Енергія" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" про відступлення права грошової вимоги до ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" в розмірі 914 085,72 грн, яке виникло на підставі договору №304(6)20УК від 18.08.2020.
2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оспорювані правочини суперечать нормам ст. 516 Цивільного кодексу України (відсутня згода ДП "НАЕК "Енергоатом" на укладення таких договорів) та ст. 350 ЦК України (стороною договору факторингу може бути лише банк).
3. Позивач у позові посилається на норми ст. 203, 215, 516, 515 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови судів попередніх інстанцій
4. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 14.02.2022 у справі №904/8630/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.08.2022, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
5. Судові рішення мотивовані відсутністю порушеного права позивача.
6. Суди посилаються на норми ст. 1080 Цивільного кодексу України, відповідно до якої договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
7. Суди вважають безпідставним твердження позивача, що право вимоги за зобов`язанням, яке виникло у сфері публічних закупівель, нерозривно пов`язано з особою кредитора, а тому відповідно до положень ст. 515 Цивільного кодексу України не може бути передане третій особі, зокрема за договором факторингу.
8. Суди попередніх інстанцій зазначають, що правовим наслідком укладання додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом та додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф від 16.11.2020 про фінансування на умовах факторингу з регресом є перехід права вимоги оплати за поставлену продукцію, додаткові угоди не трансформуються у правочин щодо внесення змін до договору поставки продукції № 304(6)20УК від 18.08.2020, оскільки фактично не спрямовані на заміну постачальника, як зобов`язаної сторони за договором.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
9. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача.
10. Підставою касаційного оскарження позивач зазначає п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
11. Позивач зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду та Верховного Суду України.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
12. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
13. 16 квітня 2020 року ДП "НАЕК "Енерагоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" в електронній системі закупівель оприлюднило оголошення UA-2020-04-16-001729-C про проведення відкритих торгів на закупівлю товарів: код ДК 021:2015-42670000-3 Частини та приладдя до верстатів (Ріжучій інструмент).
14. За результатами розгляду тендерних пропозицій встановлено, що пропозиція ТОВ "ВКП "Енергія" відповідає технічним вимогам і кваліфікаційним критеріям, встановленим тендерною документацією.
15. 31 липня 2020 року в електронній системі закупівель оприлюднене повідомлення про намір укласти договір у процедурі закупівель UA-2020-04-16-001729-C з ТОВ "ВКП "Енергія".
16. 18 серпня 2020 року між Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Енергія" (постачальник) укладено договір поставки продукції № 304(6)20УК (далі - договір).
17. Згідно з п. 2.1 договору продукція, що поставляється, за своєю якістю повинна підтверджуватись паспортом або сертифікатом відповідності, або іншим подібним документом підтверджуючим якість.
18. Відповідно до п. 11.6 договору всі права і обов`язки за даним договором можуть бути передані третім особам тільки за письмовою згодою сторін.
19. Між сторонами укладалися додаткові угоди № 1 від 30.11.2020, № 2 від 30.12.2020, № 3 від 18.06.2021 до договору щодо строків поставки продукції та її вартості.
20. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у строк, встановлений договором (з урахуванням додаткових угод) відповідач-1 виконав зобов`язання на суму 2 653 902,48 грн у наступному порядку:
- 12.11.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору на суму 914 085,72 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 13 від 12.11.2020;
- 17.12.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору на суму 1 053 900,24 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 22 від 17.12.2020;
- 23.12.2020 відповідач-1 здійснив часткову поставку продукції по договору на суму 685 916,52 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 28 від 23.12.2020.
21. ТОВ "ВКП "Енергія" виконало зобов`язання по договору згідно з видатковою накладною № 22 від 17.12.2020 на суму 578 816,04 грн, у зв`язку з тим, що продукція на суму 475 084,20 грн була неякісною.
22. 18 лютого 2021 року відповідач-1 здійснив заміну неякісної продукції по договору № 304(6)20УК від 18.08.2020 на суму 475 084,20 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 89 від 18.02.2021.
23. Таким чином, ТОВ "ВКП "Енергія" здійснило поставку продукції по договору на загальну суму 2 653 902,48 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № 13 від 12.11.2020, № 22 від 17.12.2020, № 28 від 23.12.2020 та № 89 від 18.02.2021.
24. 29 грудня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП "Енергія" (клієнт) було укладено генеральну угоду про фінансування на умовах факторингу з регресом № 90-Ф (далі - угода № 90-Ф).
25. 29 грудня 2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 90-Ф від 29.12.2020 (далі - додаткова угода № 1 до угоди № 90-Ф), в якій дійшли згоди, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги до Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - "боржник") за грошовими зобов`язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 та додаткової угоди № 1 договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 25.11.2020 (надалі - "основний договір"), за наступними документами: видаткова накладна № 22 від 17.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн, строк платежу 120 календарних днів (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди № 90-Ф).
26. 15 січня 2021 року ДП "НАЕК "Енергоатом" отримало повідомлення ТОВ "ФК "Морган Кепітал" про відступлення права вимоги № 29122020/3 від 29.12.2020 на суму 1 053 900,24 грн (накладна № 22 від 17.12.2020).
27. 15 січня 2021 року Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" отримав повідомлення ТОВ "ВКП "Енергія" про відступлення права вимоги №12/01-01 від 12.01.2021 на суму 1 053 900,24 грн (накладна № 22 від 17.12.2020).
28. 21 квітня 2021 року до ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшла вимога ТОВ "ФК "Морган Кепітал" №19042021/1 від 19.04.2021 про оплату заборгованості у розмірі 1 053 900,24 грн.
29. 16 листопада 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКП "Енергія" (клієнт) було укладено генеральну угоду про фінансування на умовах факторингу з регресом № 84-Ф (далі - угода № 84-Ф).
30. 20 листопада 2020 року сторонами укладено додаткову угоду № 1 до генеральної угоди № 84-Ф (далі - додаткова угода № 1 до угоди № 84-Ф), в якій узгодили, що клієнт (первісний кредитор) передає, а фактор (новий кредитор) приймає право грошової вимоги, що належить клієнту, до боржника - Державного підприємства "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (далі - "боржник") за грошовими зобов`язаннями, які виникли відповідно до договору № 304(6)20УК від 05.08.2020, 53-121-01-20-09674 від 18.08.2020 (надалі "основний договір"), за наступними документами: видаткова накладна № 13 від 12.11.2020 на суму 914 085,72 грн з ПДВ. Строк платежу за накладною до 12.03.2021 (п. 1.1. додаткової угоди № 1 до угоди №84-Ф).
31. 27 листопада 2020 року Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" отримав повідомлення ТОВ "ФК "Морган Кепітал" про відступлення права вимоги №20112020/1 від 20.11.2020 на суму 914 085,72 грн (накладна № 13 від 12.11.2020).
32. 02 грудня 2020 року Відокремлений підрозділ "Запорізька АЕС" отримав повідомлення ТОВ "ВКП "Енергія" про відступлення права вимоги № 23112020/1 від 20.11.2020 на суму 914 085,72 грн (накладна № 13 від 12.11.2020).
33. 17 березня 2021 року до ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшла вимога ТОВ "ФК "Морган кепітал" № 15032021/1 від 15.03.2021 про оплату заборгованості у розмірі 914 085,72 грн.
34. 18 травня 2021 року до Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" надійшов лист ТОВ "ФК "Морган Кепітал" № 12052021/2 від 12.05.2021 щодо сплати заборгованості за договором № 304(6)20УК від 05.08.2020, укладеним між ДП "Національна Атомна Енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" та ТОВ "ВКП "Енергія".
35. Позивач, вважаючи додаткову угоду № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф та додаткову угоду № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф такими, що суперечать нормам чинного законодавства, звернувся до суду з відповідним позовом.
Позиція Верховного Суду
36. Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
37. Суб`єктивне право на захист ? це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
38. Вирішуючи переданий на розгляд господарського суду спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) відкрито провадження у справі, належним позивачем.
39. Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
40. Водночас під порушенням права слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
41. Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності та характеру спірних правовідносин між сторонами, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.
42. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, предмет та підстави позову, докази, які, на її думку, підтверджують заявлені вимоги. Обов`язок надання правового аналізу заявлених вимог, доказів на їх підтвердження та спростування доводів учасників справи покладений на господарський суд.
43. Захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
44. Предметом позову є визнання недійсними додаткової угоди № 1 від 29.12.2020 до генеральної угоди № 90-Ф та додаткової угоди № 1 від 20.11.2020 до генеральної угоди № 84-Ф.
45. Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 - 3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
46. Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
47. За змістом ст. 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
48. Позивач не є стороною оспорюваних додаткових угод.
49. При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні приписи статей 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було на час пред`явлення позову порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний та ефективний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.
50. Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.
51. Верховний Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, відповідно до якої самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.
52. Суд зауважує також, що у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №910/12787/17 викладено уточнювальний правовий висновок про те, що відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
53. Тобто саме на позивача покладений обов`язок обґрунтувати свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси порушуються укладанням спірного договору, а тому потребують захисту.
54. Отже, за змістом вищенаведених правових норм визнанню правочину недійсним має передувати встановлення судом наявності порушення прав та інтересів позивача, який не є стороною цього правочину, а в разі відсутності такого порушення в позові має бути відмовлено.
55. Водночас Верховний Суд звертає увагу, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).