УХВАЛА
5 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 522/16951/18
провадження № 13-59зво22
Суддя Великої Палати Верховного Суду ОСОБА_2, перевірила заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами ухвали Одеського апеляційного суду від 30 серпня 2022 року і
ВСТАНОВИЛА:
Як убачається з матеріалів провадження за заявою та наявних у Верховному Суді даних, вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 2583 Кримінального кодексу України, і призначено йому покарання із застосуванням ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Зазначений вирок в апеляційному порядку не переглядався, здійснення розгляду кримінального провадження щодо заявника Одеський апеляційний суд призначив на 7 грудня 2022 року.
Також Одеський апеляційний суд ухвалою від 30 серпня 2022 року залишив без задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про скасування раніше обраного йому запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд, міжнародна судова установа) в остаточному рішенні від 10 лютого 2022 року в справі "Горбачов та інші проти України" (заява № 14693/20 та 4 інші) констатував допущене щодо ОСОБА_1 порушення п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) через надмірну тривалість тримання останнього під вартою під час попереднього увʼязнення. У зв`язку з цим, Суд визначив справедливу сатисфакцію - 2 100 євро, які держава-відповідач має сплатити заявнику.
Посилаючись на вказане рішення ЄСПЛ, ОСОБА_1 звернувся до Великої Палати Верховного Суду (далі - Велика Палата) з питанням перегляду на підставі п. 2 ч. 3 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) згаданої ухвали апеляційного суду від 30 серпня 2022 року за виключними обставинами.
Проте, як убачається зі змісту заяви, її всупереч вимогам Конституції України, рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, ст. 12 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", ст. 29 КПК було складено замість державної мови іншою (російською), за виключенням окремих слів. Таке є неприпустимим, адже наразі немає процесуальних перешкод для отримання обвинуваченим у разі необхідності безоплатної юридичної допомоги, у тому числі для звернення з відповідною заявою до суду, користування послугами перекладача за рахунок держави (ст. 42 КПК).