П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 листопада 2022 року
м. Київ
Справа № 990/116/22
Провадження № 11-94заі22
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Князєва В. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Верховної Ради України, треті особи: Президент України, Державна казначейська служба України, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2022 року (суддя Соколов В. М.),
УСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо невиконання рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 12 березня 2019 року у справі "Петухов проти України (№ 2)" (заява № 41216/13) та Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 (справа № 3-349/2018 (4800/18, 1328/19, 3621/19, 6/20)) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 Кримінального кодексу України (далі - КК), ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 КК та за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 КК (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі);
- зобов`язати Верховну Раду України протягом тридцяти днів, з дня проголошення судового рішення, привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 КК, у відповідність із Конституцією України, рішенням ЄСПЛ від 12 березня 2019 року у справі "Петухов проти України (№ 2)" (заява № 41216/13) та Рішенням Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 (справа № 3-349/2018 (4800/18, 1328/19, 3621/19, 6/20)) у справі за конституційними скаргами ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81, частини першої статті 82 КК, ОСОБА_3, ОСОБА_4 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 82 КК та за конституційною скаргою ОСОБА_5 щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини першої статті 81 КК (справа про перегляд вироку особі, караній на довічне позбавлення волі).
Про виконання судового рішення негайно надати звіт до Верховного Суду та позивачу ОСОБА_1, третій особі - Президенту України Зеленському В. О., гаранту Конституції України;
- стягнути з Верховної Ради України за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 000 (один мільйон) гривень, завданої йому протиправною бездіяльністю Верховної Ради України та дискримінацією за "іншою ознакою", - яка триває протягом 19 років, тобто з дня постановлення щодо нього Апеляційним судом Полтавської області вироку від 14 травня 2004 року у справі № 03640027/1-17/2004, яким йому було призначено покарання у виді довічного позбавлення волі без перспективи звільнення, внаслідок прийняття Верховною Радою України 05 квітня 2001 року Закону № 2341-III з неконституційними нормами (статті 81 та 82 КК).
2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що Верховна Рада України вчиняє протиправну бездіяльність, оскільки протягом тривалого часу не робить жодних дій щодо приведення нормативного регулювання, установленого статтями 81, 82 КК, у відповідність із Конституцією України, рішенням ЄСПЛ від 12 березня 2019 року у справі "Петухов проти України (№ 2)" (заява № 41216/13), яким встановлено порушення статті 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) з тих мотивів, що покарання у виді довічного позбавлення волі в Україні є таким, яке неможливо скоротити, і ця системна проблема вимагає вжиття заходів загального характеру шляхом упровадження реформи системи перегляду такого покарання, а також Рішення Конституційного Суду України від 16 вересня 2021 року № 6-р(ІІ)/2021 (справа № 3-349/2018 (4800/18, 1328/19, 3621/19, 6/20)), яким визнано неконституційними частину першу статті 81, частину першу статті 82 КК в тім, що вони унеможливлюють їх застосування до осіб, яких засуджено до відбування покарання у вигляді довічного позбавлення волі, та зобов`язано Верховну Раду України невідкладно привести нормативне регулювання, установлене статтями 81, 82 КК, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
3. На переконання позивача, Верховний Суд зобов`язаний забезпечити реалізацію його прав шляхом визнання бездіяльності Верховної Ради України протиправною та зобов`язання парламенту внести належні зміни до КК, які урівнюватимуть права осіб, засуджених до довічного позбавлення волі, щодо пом`якшення призначеного їм покарання або умовно-дострокового звільнення від покарання - на тих самих умовах, що встановлені для осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк. ОСОБА_1 також стверджує, що оскаржувана бездіяльність завдає йому моральної шкоди, оскільки він перебуває в дискримінаційному становищі "за іншою ознакою" та не може в національних судах відновити свої права на пом`якшення покарання або на умовно-дострокове звільнення від призначеного покарання на тих же умовах, що передбачені чинним законодавством для осіб, засуджених до позбавлення волі на певний строк.
Короткий зміст судового рішення суду попередньої інстанції
4. Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ухвалою від 04 серпня 2022 року відмовив у відкритті провадження у справі з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. Такі висновки мотивовано тим, що заявлені позивачем вимоги стосуються законотворчої діяльності Верховної Ради України, під час якої парламент не виконує публічно-владних управлінських функцій, тому предмет позову не підпадає під контроль суду адміністративної юрисдикції. Разом із цим суд зауважив, що за наведених обставин розгляд такого спору перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
6. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04 серпня 2022 року та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
7. Скаржник вважає, що оспорювана ухвала підлягає скасуванню на підставі пункту 4 частини першої статті 320 КАС, оскільки суд попередньої інстанції неправильно застосував норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання та позбавило позивача доступу до правосуддя, право на який гарантовано статтею 55 Конституції України та пунктом 1 статті 6 Конвенції.
8. Обґрунтовуючи наведені в апеляційній скарзі вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади, уповноваженим приймати закони, а отже - суб`єктом владних повноважень. Таким чином, з огляду на пункт 7 частини першої статті 4, пункт 4 частини першої статті 5, пункт 1 частини першої та частину другу статті 19 КАС, цей спір віднесений до юрисдикції адміністративного суду.
Позиція інших учасників справи стосовно апеляційної скарги
9. Від представника відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1, у якому він просить цю апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. У цілому, наведені у відзиві аргументи збігаються з мотивами, якими суд першої інстанції обґрунтував оскаржувану ухвалу.
Рух апеляційної скарги
10. Ухвалою від 06 вересня 2022 року суддя Великої Палати Верховного Суду, визначений суддею-доповідачем у справі, залишив апеляційну скаргу ОСОБА_1 без руху, надавши скаржникові десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
11. На виконання вимог цієї ухвали позивач в установлений у ній строк подав до Великої Палати Верховного Суду клопотання з додатками про усунення недоліків його апеляційної скарги.
12. Ухвалою від 04 жовтня 2022 року Велика Палата Верховного Суду задовольнила клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відкрила апеляційне провадження у справі № 990/116/22 та витребувала її з Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, установивши п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу.
13. Після надходження матеріалів справи Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 10 листопада 2022 року призначила її до розгляду в порядку письмового провадження без виклику учасників справи на 17 листопада 2022 року, про що повідомлено учасників справи.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Установлені обставини справи, оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до частин першої, другої, шостої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
15. Положеннями частини першої статті 2 КАС установлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.