ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 461/5236/20
провадження № 51-1060 км 22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2022 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020140050001434, за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, котрий народився у м. Стрий Львівської області, зареєстрований та проживає на АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки та покладено обов`язки, передбачені ст. 76 КК.
Прийнято рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1, маючи єдиний умисел на незаконне збагачення шляхом придбання, зберігання з метою збуту та незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, за невстановлених слідством обставин вступив у злочинну змову з невстановленими особами, з якими спілкувався за допомогою інтернет-месенджеру "Telegram" через канал "karl каnі", при цьому, вказані особи організовували йому постачання особливо небезпечних психотропних речовин у формі "закладок", а ОСОБА_1 їх отримував, зберігав за місцем свого фактичного проживання, а саме: АДРЕСА_2 та збував шляхом їх закладання у різних місцях міста Львова, після чого фотографував місце знаходження закладок вказаних психотропних речовин та відправляв ці фотографії разом з координатами місця закладання невстановленим особам для повідомлення покупців, за що отримував грошову винагороду.
Так, ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, за невстановлених обставин, 3 травня 2020 року о 16:31, перебуваючи за адресою: вул. Уласа Самчука, 13 у м. Львові, зберігав при собі з метою збуту 19 полімерних пакетів, з особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3,9224 г.
Крім того, ОСОБА_1, діючи умисно, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, 3 травня 2020 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16:30, діючи згідно з відведеної йому ролі, маючи при собі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, сховав у спеціальних схованках в громадських місцях, які йому повідомляли за допомогою інтернет-месенджеру "Telegram" через канал "karl каnі" невстановлені слідством особи, попередньо розфасувавши вказану речовину у полімерні пакети, а саме: 0,2270 г. біля будинку №145 на вул. Франка у м. Львові; 0,2047 г. біля будинку №25 на вул. П. Мирного у м. Львові; 0, 2146 г. біля будинку №2 на вул. Енергетична у м. Львові; 0,2242 г. біля будинку №23 на вул. Лазаренка у м. Львові; 0,1974 г біля будинку №30 на вул. Лазаренка у м. Львові; 0,2051 г біля будинку №38 на вул. Лазаренка у м. Львові; 0,2180 г. біля будинку №3 на вул. Бойківська у м. Львові; 0,2199 г. біля будинку №5 на вул. Сміливих у м. Львові; 0,2013 г. біля будинку №15 на вул. Похила у м. Львові; 0,2163 г. біля будинку №7 на вул. Засядька у м. Львові; 0,2058 г. біля будинку №2 на вул. Остроградських у м. Львові; 0,2330 г. біля будинку №6 на вул. Остроградських у м. Львові; 0,2055 г. біля будинку №6 на вул. Лукаша у м. Львові; 0,2306 г. біля будинку №30 на вул. Героїв Майдану у м. Львові; 0,2354 г. біля будинку №2 на вул. Глінки у м. Львові; 0,2122 г. біля будинку №57а на вул. Вітовського у м. Львові.
Також ОСОБА_1, цього ж дня, діючи умисно, повторно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав і зберігав з метою збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, розфасовану у 110 полімерних пакетах, загальною вагою 24,0986 г, за місцем свого фактичного проживання на АДРЕСА_2, що була вилучена в ході обшуку.
10 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд скасував вирок Галицького районного суду м. Львова від 24 лютого 2021 року ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та ухвалив новий вирок, за яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 3 ст. 307 КК із застосуванням положень ст. 69 КК - до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначив остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
У решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 змінити та звільнити останнього від відбування покарання, з іспитовим строком тривалістю 3 роки. Стверджує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилися дані про особу винуватого та інші обставини, що пом`якшують покарання, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Крім того, вказує, що апеляційним судом при призначенні покарання не було враховано строк попереднього ув`язнення ОСОБА_1 .
У своїй касаційній скарзі прокурор ОСОБА_8, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого, просить вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_1 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що положення ст. 69 КК судом застосовані неправильно, що призвело до явної несправедливості призначеного засудженому покарання через м`якість. Вказує, що в матеріалах кримінального провадження відсутні дані, які би пом`якшували покарання засудженого та істотно знижували би ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень і були би підставою для призначення покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкціях ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК.
Позиції інших учасників судового провадження
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 повністю підтримав свою касаційну скаргу та просив її задовольнити, і заперечував проти задоволення касаційної скарги прокурора ОСОБА_8
Прокурор ОСОБА_6 підтримала касаційну скаргу прокурора і просила її задовольнити, та частково підтримала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 лише в частині неврахування судом апеляційної інстанції строку попереднього ув`язнення.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, в якій не заперечується винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікація вчиненого за ч. 2, ч. 3 ст. 307 КК.
Разом із тим, доводи касаційної скарги прокурора щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції закону України про кримінальну відповідальність, а саме: застосування щодо ОСОБА_1 положень ст. 69 КК, що призвело до невідповідності призначеного йому покарання ступеню тяжкості вчинених злочинів й особі засудженого, є необґрунтованими.