ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 734/3220/17
провадження № 51-3020км22
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
розглянув касаційні скарги захисника ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_9 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 13 вересня 2022 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 03 грудня 2019 року ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за ч. 2 ст. 367 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у державних і комунальних лісогосподарських підприємствах України, на строк 2 роки зі штрафом у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (4250 грн).
На підставі ст. 75 КК ОСОБА_1 звільнено від відбуття покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та покладено обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Згідно з цим вирокомОСОБА_1, перебуваючи на посаді майстра лісу
ДП "Козелецьрайагролісгосп", під час визначення 23 лютого 2017 року за допомогою бусольної зйомки на місцевості фактичного місця розташування та меж лісової ділянки площею 2.8 га виділу № 14 кварталу № 74 ДП "Козелецьрайагролісгосп", що підлягала включенню до рубки головного користування, маючи реальну можливість виконати належним чином свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них належним чином їх не виконав, а натомість, порушуючи вимоги ч. 8 ст. 70 Лісового кодексу України та своєї посадової інструкції, неправильно провів прив`язку лісової ділянки, що підлягала рубці, до визначеної матеріалами лісовпорядкування
ДП "Козелецьрайагролісгосп" квартальної сітки лісового фонду, що перебуває у постійному користуванні зазначеного лісогосподарського підприємства. У результаті цього ОСОБА_1 безпідставно і незаконно включив у вищевказану рубку головного користування територію виділів № 4 та № 8 кварталу № 1 Остерського лісництва
ДП "Остерське лісове господарство".
На підставі незаконно визначеного ОСОБА_1 у результаті допущеної ним службової недбалості фактичного місця розташування та меж лісової ділянки виділу № 14 кварталу № 74 ДП "Козелецьрайагролісгосп", що підлягала рубці головного користування, працівниками цього підприємства 23 лютого 2017 року було проведено перелік дерев під рубку, які насправді були розташовані на території виділів № 4 і № 8 кварталу № 1 Остерського лісництва ДП "Остерське лісове господарство". На основі цього переліку дерев 28 лютого 2017 року було виконано матеріально-грошову оцінку лісосіки та потім Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства 02 березня 2017 року видало лісорубний квиток, згідно з яким був наданий дозвіл на проведення рубки. Внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків ОСОБА_1 на частині незаконно визначеної ним під рубку головного користування території лісової ділянки площею 2 га, розташованої в межах виділів № 4 і № 8 кварталу № 1 Остерського лісництва ДП "Остерське лісове господарство", що до лісового фонду ДП "Козелецьрайагролісгосп" не належить і дозволи на проведення рубок на якій не видавалися, у період із 07 березня до 12 квітня 2017 року ДП "Козелецьрайагролісгосп" провело незаконну вирубку 441 дерева листяних порід. Указаними діями завдано шкоду в розмірі 3 889 368,16 грн.
Чернігівський апеляційний суд 13 вересня 2022 року змінив вирок місцевого суду та звільнив ОСОБА_1 від основного та додаткового покарання, призначеного за ч. 2 ст. 367 КК, на підставі ч. 5 ст. 74 цього Кодексу.
В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
Захисник Якуба Г.О. у своїй касаційній скарзі, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції стосовно ОСОБА_1,
а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК).
На стадії апеляційного розгляду сторона захисту подала клопотання про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 367 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, однак суд проігнорував указане клопотання і за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 звільнив останнього від призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК.
Такий висновок, суду на переконання, захисника є помилковим, оскільки на підставах, передбачених ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК, особа може бути звільнена судом від покарання, лише у випадку, коли вона заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на цій підставі.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, якщо під час здійснення судового провадження сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, звільняє таку особу від кримінальної відповідальності і закриває кримінальне провадження.
Захисник вважає, що звільнення апеляційним судом ОСОБА_1 від призначеного покарання, а не закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки згідно зі ст. 417 КПК суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Представник публічного обвинувачення в касаційній скарзі просить скасувати вирок місцевого суду та ухвалу суду апеляційної інстанції і звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, при цьому посилається на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність. Вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно звільнив обвинуваченого від призначеного місцевим судом покарання,
а не закрив кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Позиції учасників судового провадження
Захисник у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у її касаційній скарзі та скарзі представника публічного обвинувачення, просила їх задовольнити, скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_1, звільнити його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закрити кримінальне провадження на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК.
Прокурор у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в касаційних скаргах, просила їх задовольнити.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, вислухавши позицію захисника, прокурора, перевіривши доводи касаційних скарг та вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що касаційні скарги захисника ОСОБА_7 і представника публічного обвинувачення підлягають задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Перевіряючи ухвалу суду апеляційної інстанції на предмет її відповідності процесуальному та матеріальному закону в межах доводів касаційних скарг, колегія суддів установила нижченаведене.
З матеріалів кримінального провадження убачається, що на стадії апеляційного розгляду сторона захисту подала клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 внаслідок закінчення строків давності, визначених ст. 49 КК та про закриття кримінального провадження з цих підстав відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК (т.3, а.с. 203-205)
Згідно із звукозаписом перебігу судового засідання від 13 вересня 2022 року захисник, обвинувачений та представник публічного обвинувачення підтримали подане клопотання й не заперечували проти закриття кримінального провадження з підстав закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.