ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 761/22125/19
провадження № 51-1474 км 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_6
суддів ОСОБА_7, ОСОБА_8
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_9
захисників ОСОБА_10, ОСОБА_11
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_12 яка діє в інтересах ОСОБА_1, ОСОБА_2 та касаційну скаргу захисника ОСОБА_13, який діє в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року про закриття апеляційного провадження.
Зміст оскарженого судового рішення
Київський апеляційний суд ухвалою від 04 листопада 2020 року провадження за апеляційними скаргами адвокатів ОСОБА_14 яка діє на захист прав та інтересів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, який діє на захист прав та інтересів ОСОБА_3, а також обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року, якою обвинуваченим ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 продовжено строк тримання під вартою в Державній установі "Київський слідчий ізолятор" Міністерства юстиції України до 12 вересня 2020 року, закрив у зв`язку з відмовою від них обвинувачених.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисники ОСОБА_15 та ОСОБА_16 просять скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Так, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону захисники вбачають у тому, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без участі захисників, без їх належного повідомлення, що є порушенням статті 52 КПК, яка передбачає обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів, та статті 135 КПК, відповідно до якої особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом.
Крім того, зазначають про незаконність ухваленого рішення через те, що суд закрив апеляційне провадження, при цьому не повідомив захисників про час і місце судового засідання, не надав можливості конфіденційного спілкування з підзахисними для визначення позиції захисту стосовно можливості відмови від апеляційної скарги захисників, а також не роз`яснив наслідків таких дій підзахисним.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_16 у судовому засіданні підтримав свою касаційну скаргу з підстав, зазначених у ній, та погодився з касаційними скаргами захисника ОСОБА_14 просив скарги задовольнити.
Захисник ОСОБА_17. підтримала вимоги касаційних скарг захисника ОСОБА_18 та погодилася з касаційною скаргою захисника ОСОБА_11 просила скарги задовольнити.
Учасників судового провадження було належним чином повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про особисту участь у касаційному розгляді, повідомлень про поважність причин їх неприбуття до Суду від учасників не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисників та думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження й обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно зі статтею 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правильність правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.