Постанова
Іменем України
05 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 278/1593/20
провадження № 61-6013 св 22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,
Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, Головне управління Держгеокадастру
у Житомирській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня
2021 року у складі судді Дубовік О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Миніч Т. І., Павицької Т. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Троянівської сільської ради Житомирського району Житомирської області (далі - Троянівська сільська рада), Головного управління Держгеокадастру
у Житомирській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Житомирській області) про зобов`язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_3 . Він є спадкоємцем першої черги після померлої матері.
За життя його мати - ОСОБА_3 працювала в колективному сільськогосподарському підприємстві (далі - КСП) "Рассвет", яке було реорганізоване в КСП "Світанок", а згодом реформоване
у сільськогосподарський виробничий кооператив (далі - СВК) "Світанок", була членом цього підприємства.
Однак, її помилково не було включено до списку громадян членів
КСП "Світанок", які мають право на земельну частку (пай), та який
є додатком до державного акта на право колективної власності на землю, серії І-ЖТ № 000154 виданого 28 грудня 1995 року. У зв`язку з цим їй,
як члену КСП "Світанок", яка має право на земельну частку (пай) розміром 3,64 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки
в натурі (на місцевості), не було видано державний акт на право власності на земельну частку (пай) розміром 3,64 в умовних кадастрових гектарах
та не було виділено земельну частку (пай) в натурі.
На його звернення до Троянівської сільської ради щодо внесення його матері - ОСОБА_3 до списків співвласників земельного фонду
КСП "Світанок" йому було відмовлено, з огляду на те, що громадяни,
які померли до 31 грудня 1995 року комісією до списків не включалися,
а вільних паїв немає.
Позивач уважав, що невключення його матері - ОСОБА_3 до списків пайовиків позбавляє його права на реалізацію гарантованого законом права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду з цим позовом за захистом, на його думку, порушених прав.
Також позивач зазначав, що попередній розрахунок судових витрат,
які він поніс та понесе в результаті розгляду справи, складаються
з: судового збору у розмірі 1 681,20 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн та витрат, пов`язаних із відправкою поштової кореспонденції у розмірі 200,00 грн, а всього 6 881,20 грн.
З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 просив суд:
- зобов`язати територіальну громаду Троянівської сільської ради внести ОСОБА_3 до списку співвласників земельного фонду
КСП "Світанок", що додається до державного акта серії І-ЖТ
№ 000154 від 28 грудня 1995 року на право колективної власності
на землю при реорганізації КСП "Світанок";
- зобов`язати ГУ Держгеокадастру у Житомирській області виділити йому, як спадкоємцю після смерті його матері - ОСОБА_3, земельну ділянку в розмірі середньої земельної ділянки (паю)
КСП "Світанок" із земель державної власності на території Троянівської сільської ради (за межами населеного пункту).
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області
від 24 грудня 2020 року за клопотанням позивача замінено відповідача Троянівську сільську раду на Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області. Витребувано у Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області належним чином завірені копії або оригінали (для огляду в судовому засіданні) відповідні документи.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області
від 14 червня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2
про поновлення пропущеного строку. Відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення співвідповідачів до участі у справі.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив
її в апеляційному порядку.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 липня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області від 14 червня 2021 року в частині відмови
в задоволенні клопотання про залучення співвідповідачів повернуто особі, яка її подала. Роз`яснено заявникові, що вказана ухвала районного суду
не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області
від 28 липня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що особа набуває права
на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При цьому основним документом,
що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право
на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.
Установивши, що у ОСОБА_3, матері позивача, був відсутній сертифікат
на право на земельну частку (пай) у КСП "Світанок" (нині - СВК "Світанок"), а доказів належності ОСОБА_3 на час її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) такого права позивачем не надано, районний суд дійшов висновку
про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 за його безпідставністю
та недоведеністю. Суд уважав, що права позивача відповідачами
не порушені.
Крім цього, суд першої інстанції зазначив, що позивач є не єдиним спадкоємцем майна після померлої ОСОБА_3, а тому вимога щодо виділення земельної ділянки мала бути подана або від усіх спадкоємців,
або від позивача у визначеній частині такої земельної ділянки (паю) (пропорційно частці у спадковому майні). В іншому випадку права інших спадкоємців будуть порушені.
Судом першої інстанції враховано відповідні норми ЗК України
та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", які діяли на час виникнення спірних правовідносин, ЦК України, а також Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам
і організаціям".
Постановою Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня
2021 року - залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що судом першої інстанції вірно з`ясовано фактичні обставини справи та дана їм належна правова оцінка, його висновки підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на нормах законодавства, що регулюють спірні правовідносини. Погоджуючись з висновками суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вказав, що умовою для переходу права власності в порядку спадкування, зокрема, права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку.
Апеляційний суд, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 березня 2021 року у справі № 717/641/18, провадження № 61-1332св19, зазначив, що право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих
до державного акта на право колективної власності на землю, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю відповідному підприємству.
Державний акт на право колективної власності на землю КСП "Рассвет" видано 28 грудня 1995 року. Таким чином, на день видачі державного акта на право колективної власності на землю ОСОБА_3 не була членом цього підприємства, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв`язку з чим
не набула права на земельну частку (пай), а тому апеляційний суд указав, що зазначену земельну частку (пай) не можна вважати частиною спадкового майна померлої ОСОБА_3 . Отже права позивача не порушені.
Судом апеляційної інстанції враховано відповідні норми ЗК України
та Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", які діяли на час виникнення спірних правовідносин, ЦК України щодо спадкування, а також Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям".
При цьому апеляційний суд послався на роз`яснення судам, викладені
у постановах Пленуму Верховного Суду України: від 16 квітня 2004 року № 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства
при розгляді цивільних справ" та від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", й на відповідну судову практику Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 16 грудня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 10 червня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня
2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року повернуто заявникові (провадження № 61-2787ск22).
У касаційній скарзі, поданій повторно у червні 2022 року до Верховного Суду, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 28 липня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року, та ухвалити нове судове рішення про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій заявник посилається на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права
у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду,
а також належним чином не досліджено зібрані у справі докази (пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду
від 08 липня 2022 року визнано наведені ОСОБА_2 підстави для поновлення строку на касаційне оскарження неповажними. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишено без руху з наданням строку для усунення
її недоліків, а саме запропоновано заявникові конкретизувати касаційну скаргу та її прохальну частину, зазначивши, які саме судові рішення
він оскаржує в рамках касаційного перегляду справи, сплатити судовий збір за подання касаційної скарги, а також обґрунтувати причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.
У наданий судом строк ОСОБА_1 надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: клопотання про звільнення від сплати судового збору, з доданими до нього доказами, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження та оновлену касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 серпня 2022 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору. Звільнено заявника від сплати судового збору за подання та розгляд касаційної скарги. Задоволено клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку
на касаційне оскарження. Поновлено заявнику строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року. Відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 278/1593/20 із Житомирського районного суду Житомирської області. Надіслано іншим учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено право подати відзив
на касаційну скаргу та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є необґрунтованими та незаконними. Судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, не надано належної правової оцінки його доводам
і не наведено мотивів їх відхилення чи прийняття.
Вказує на однобічність та формальність розгляду справи, яка полягає
у тому, що до участі у справі не було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на його стороні. Крім цього, вважає необґрунтованою відмову суду першої інстанції у поновленні строків для подання клопотання про залучення співвідповідачів та у їх залученні
до участі у справі.
Судами не було враховано відповідну судову практику Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
та Верховного Суду у подібних правовідносинах, наведену у касаційній скарзі.
Зазначає, що судами не встановлено коло спадкоємців та не досліджено наявні в матеріалах справи докази, зокрема, свідоцтво про право
на спадщину за законом, серії ААЕ № 424015, видане 12 грудня 1996 року завідуючим Третьої житомирської державної нотаріальної контори
Лямець С. Л., зареєстроване в реєстрі за № 1-4763 та договір дарування часток спадщини, що призвело до порушення прав інших спадкоємців.
Крім того, судами залишено поза увагою, що право на пай виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством землі у колективну власність, незалежно від того, чи був одержаний сертифікат. При цьому видача сертифіката на частку (пай) лише документально фіксує право особи на земельну частку (пай). Тобто його невидача не свідчить про відсутність самого права на отримання паю.
Земля була передана у колективну власність підприємства для сільськогосподарського використання ще за життя ОСОБА_3 на підставі рішення Троянівської сільської Ради народних депутатів від 23 листопада 1995 року, відповідно вона мала бути включена до списку, доданого
до державного акта на право колективної власності на землю, який, при цьому, формувався також за її життя, - 19 грудня 1995 року. Тому невнесення її до цього списку є порушенням її прав, і в подальшому, прав
її спадкоємців.
Звертає увагу, що ОСОБА_3 була багатодітною матір`ю, яка виростила
12 дітей, все своє життя працювала ланковою в КСП "Світанок", була членом цього підприємства, звідки вийшла на пенсію за віком. Рішення щодо її виключення не приймалося, що підтверджується довідкою Житомирської районної державної адміністрації житомирської області
від 20 січня 2021 року № Є-54, та довідкою "Трудовий архів" Житомирської районної ради від 27 грудня 2019 року № 415 про період її праці в цьому КСП. Право бути внесеною у списки пайовиків здобула непосильною працею.
Заявник посилається на ряд судових справ, які розглядалися судами першої та апеляційної інстанцій, у яких судами було визнано право позивачів
на земельну частку (пай) у землях колективної власності підприємства, яких помилково не було включено до списку пайовиків.
Також, зі змісту касаційної скарги вбачається, що заявник оскаржує
й ухвалу Житомирського районного суду Житомирської області
від 14 червня 2021 рокупро відмову у поновленні пропущеного строку
та залученні до участі у справі співвідповідачів.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У вересні 2022 року ГУ Держгеокадастру у Житомирській областіподало
до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, суди правильно застосували норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, та надали належну правову оцінку доказам і доводам сторін, тому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов у вересні 2022 року
до Верховного Суду Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області вказувала, що доводи касаційної скарги
є безпідставними. Судами попередніх інстанцій на підставі поданих сторонами доказів було встановлено істотні обставини, зокрема,
що ОСОБА_3 на дату передання землі у колективну власність
КСП "Світанок" не була членом цього підприємства, у списках
до державного акта не значилася. Більше того, позивачем не було надано належних доказів, що померла ОСОБА_3 виходила на пенсію із членів колгоспу, що, в свою чергу, надає змогу скористатися відповідним правом на отримання земельної частки (паю).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження
в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених
частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог
і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення відповідають.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд
і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси