1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Постанова

Іменем України

02 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 756/16645/17

провадження № 61-8899 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І.,

Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представник позивача - адвокат Пушок Сергій Володимирович,

відповідачі: товариство з обмеженої відповідальністю "Кредитні Ініціативи", товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вектор Плюс"",

представник товариства з обмеженої відповідальністю "Кредитні

ініціативи" - адвокат Полетаєва Тетяна Юріївна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка Сергія Володимировича, на постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Немировської О. В., Махлай Л. Д., Ящук Т. І. від 28 липня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженої відповідальністю (далі -ТОВ) "Кредитні Ініціативи", товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Вектор Плюс""

(далі - ТОВ "ФК "Вектор Плюс""), у якому просив суд визнати недійсним договір про відступлення прав за іпотечними договорами від 28 листопада 2012 року, укладений між ТОВ "ФК "Вектор Плюс"" та ТОВ "Кредитні Ініціативи", у частині передачі ТОВ "Кредитні ініціативи" права за іпотечним договором від 10 червня 2008 року № 2633/0608/45-002-Z-1, укладеним між ним та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк".

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 10 червня 2008 року між ним та ВАТ "Сведбанк", правонаступником якого є ПАТ "Сведбанк" укладено кредитний договір № 2633/0608/45-002. Відповідно до умов пункту 1.1 кредитного договору банк зобов`язувався надати йому кредит в сумі

45 000 дол. США на строк до 10 червня 2038 року.

На забезпечення виконання зобов`язання того ж самого дня між ними було укладено іпотечний договір № 2633/0608/45-002-Z-1, згідно з яким в іпотеку банку передана квартира АДРЕСА_1 .

Позивач вказував, що 28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк" та

ТОВ "ФК "Вектор Плюс" було укладено договір факторингу № 15, за яким банк відступив свої права вимоги по спірному кредитному договору. Того самого дня між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи" було укладено договір факторингу, за яким ТОВ "ФК "Вектор Плюс" відступив фактору свої права вимоги заборгованості по спірному кредитному договору. Крім того,

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи" було укладено договір про передачу прав за іпотечними договорами.

Позивач зазначав, що жодних документів, які б підтверджували відступлення права вимоги ПАТ "Сведбанк" на користь вищевказаних товариств він не отримував, тому договори про передачу прав за іпотечним договором, укладеним між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи,

є недійсними.

Ураховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 просив суд його позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва у складі судді Шевчука А. В. від 30 червня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано частково недійсним договір про передачу прав за іпотечним договором, укладений

28 листопада 2012 року між ТОВ "ФК "Вектор Плюс"" та ТОВ "Кредитні Ініціативи", у частині передачі ТОВ "Кредитні Ініціативи" права за іпотечним договором від 10 червня 2008 року № 2633/0608/45-002-Z-1, укладений між

ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Судове рішення мотивовано тим, що 28 листопада 2012 року на момент укладення договору про відступлення прав за іпотечним договором між

ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи", ТОВ "ФК "Вектор Плюс" не було іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки ТОВ "ФК "Вектор Плюс" зареєструвало свої права за переданим від ПАТ "Сведбанк" іпотечним договором в державному реєстрі обтяжень тільки 06 грудня 2012 року, тобто після укладення з ТОВ "Кредитні Ініціативи"договору про відступлення прав за іпотечним договором, тому оспорюваний правочин не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що встановлені статтею 203 ЦК України.

Також суд вказав, що строки позовної давності позивачем не пропущено, а тому доводи у цій частині представника ТОВ "Кредитні Ініціативи" є безпідставними.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ "Кредитні Ініціативи" задоволено.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 30 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. У задоволенні позову

ОСОБА_1 до ТОВ "Кредитні Ініціативи", ТОВ "ФК "Вектор Плюс" про визнання договору про відступлення прав за іпотечним договором частково недійсним відмовлено.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції належним чином не встановив фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, не застосував частину четверту статті 82 ЦПК України, не взяв до уваги судові рішення у справах № 357/1383/15-ц та

№ 756/7423/16-ц, в яких ОСОБА_1 оспорював законність укладення договору факторингу.

Суд апеляційної інстанції вказав, що посилання позивача на те, що йому не направлялись документи, які б підтверджували відступлення права вимоги

ПАТ "Сведбанк" на користь інших осіб, є безпідставними, оскільки в рішенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01 листопада

2013 року у справі № 357/8387/13-ц було встановлено, що ОСОБА_1 сплачував кошти на погашення кредитної заборгованості саме на користь

ТОВ "Кредитні Ініціативи".

Крім того, суд зазначив, що посилання представника позивача у відзиві на апеляційну скаргу на факт встановлення недійсності договору факторингу, укладеного 28 листопада 2012 року між відповідачами, у частині передачі права за іпотечним договором в заочному рішенні Дарницького районного суду

м. Києва від 25 березня 2016 року, яке було залишено без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 27 липня 2016 року, у справі № 753/4694/15-ц також є безпідставними, оскільки вказані судові рішення було скасовано ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 червня 2017 року та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилання ТОВ "Кредитні Ініціативи" на пропуск строку позовної давності не приймається до уваги, оскільки суд апеляційної інстанції зробив висновок про безпідставність позовних вимог, а саме - відсутності факту порушення прав позивача, при яких позовна давність не застосовується.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У вересні 2022 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пушок С. В., звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову апеляційного суду, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 16 вересня 2022 року клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С. В., про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено. Поновлено представнику ОСОБА_1 - адвокату Пушку С. В., строк на касаційне оскарження постанови Київського апеляційного суду

від 28 липня 2022 року. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С. В., залишено без руху з наданням строку для усунення її недоліків, а саме запропоновано заявникові надати документи, що підтверджують сплату судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Зазначено строк виконання ухвали, а також попереджено про наслідки її невиконання.

У наданий судом строк представник ОСОБА_1 - адвокат

Пушок С. В., надіслав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги,

а саме докази сплати судового збору.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано цивільну справу № 756/16645/17 із Оболонського районного суду м. Києва та надано учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У жовтні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С. В., мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми права, не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 27 серпня

2019 року у справі № 911/2392/17, від 12 жовтня 2020 року у справі

№ 15/148-10-4045, відповідно до яких виникнення прав іпотекодержателя може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Зазначає, що 28 листопада 2012 року на момент укладення договору про відступлення прав за іпотечним договором, укладеним між ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи", ТОВ "ФК "Вектор Плюс" не було

іпотекодержателем за іпотечним договором, оскільки ТОВ "ФК "Вектор Плюс" зареєструвало свої права за переданим від ПАТ "Сведбанк" іпотечним договором в Державному реєстрі обтяжень тільки 06 грудня 2012 року, тобто після укладення з ТОВ "Кредитні Ініціативи" договору про відступлення прав за іпотечним договором. Отже, до ТОВ "ФК "Вектор Плюс" не перейшло право вимоги за іпотечним договором та з цієї причини не могло відчужуватися в будь-який спосіб на користь інших осіб.

Крім того, вказує, що посилання суду апеляційної інстанції на судові рішення,

в яких встановлені обставини, які мають значення для цієї справи,

є безпідставними, оскільки в тих справах ОСОБА_1 не заявлялася вимога про визнання недійсним в частині договору про відступлення прав за іпотечним договором з підстав порушення вимог частини третьої

статті 24 Закону України "Про іпотеку" (а саме відсутності державної реєстрації прав за переданим від ПАТ "Сведбанк" іпотечним договором в Державному реєстрі обтяжень зі сторони ТОВ "ФК "Вектор Плюс" на момент укладення договору про відступлення прав за іпотечним договором, укладеним між

ТОВ "ФК "Вектор Плюс" та ТОВ "Кредитні Ініціативи"). При цьому, у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки ОСОБА_1 заперечував проти задоволення позову з інших підстав та у справі про визнання недійсним договору факторингу також були інші підстави для звернення ОСОБА_1 з позовом до суду.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У листопаді 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив від ТОВ "Кредитні Ініціативи" на касаційну скаргу, в якому зазначається, що доводи касаційної скарги необґрунтовані, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, позивач не довів порушення його прав в результаті укладення оспорюваного договору. При цьому, вказує, що права іпотекодержателя за договором іпотеки перейшли від ПАТ "Сведбанк" до нового кредитора - ТОВ "ФК "Вектор Плюс" з моменту нотаріального посвідчення договору відступлення прав за іпотечними договорами (28 листопада 2012 року, а не 06 грудня 2012 року), тому ТОВ "ФК "Вектор Плюс" мало право 28 листопада 2012 року укласти договір про відступлення прав за іпотечними договорами з ТОВ "Кредитні Ініціативи". Державна реєстрація іпотеки (станом на 28 листопада 2012 року) встановлювала лише пріоритет зареєстрованого права, а відсутність державної реєстрації іпотеки не впливала на дійсність іпотечного договору.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального

кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження

у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

В обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення представник ОСОБА_1 - адвокат Пушок С. В., посилається на застосування апеляційним судом норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Пушка С. В., задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції

в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою

для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.


................
Перейти до повного тексту