Постанова
Іменем України
16 листопада2022 року
м. Київ
справа № 428/2867/21
провадження № 61-16103св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Гулейкова І. Ю.,Олійник А. С. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1,
відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фага", державний реєстратор Військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області Костецька Вікторія Вікторівна
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фага" на постанову Луганського апеляційного суду від 06 вересня 2021 рокуу складі колегії суддів: Луганської В. М.,Назарової М. В., Кострицького В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У квітні 2021 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фага" (далі - ТОВ "Фага"), державного реєстратора військово-цивільної адміністрації м. Сєвєродонецьк Луганської області Костецької В. В. (далі - державний реєстратор Костецька В. В.) про визнання недійсним та скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та обтяжень, скасування державної реєстрації права власності на нежитлове приміщення, скасування державної реєстрації припинення права власності на нежитлове приміщення, з одночасним визнанням права власності на нерухоме майно.
В обґрунтування позову зазначила, що їй на підставі договору оренди нежитлового приміщення від 14 лютого 2012 року, укладеного між ТОВ "Фага" та ФОП ОСОБА_1, передано в оренду строком на 35 місяців нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Під час дії вищезазначеного договору, 10 грудня 2013 року, ТОВ "Фага" уклало з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, право власності на яке зареєстровано за останньою.
Вважаючи, що ТОВ "Фага" порушило переважне її право на придбання нежитлового приміщення, вона звернулася до суду про переведення на неї, ФОП ОСОБА_1, прав і обов`язків покупця за договором купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду від 18 липня 2018 року, яке постановою Луганського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року залишено без змін, за ФОП ОСОБА_1 визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі вищезазначених судових рішень державний реєстратор Костецька В. В. зареєструвала за позивачкою право власності на нежитлове приміщення.
Постановою Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року рішення Сєвєродонецького міського суду від 18 липня 2018 року та постанову Луганського апеляційного суду від 29 листопада 2018 року в частині задоволення вимог про визнання права власності на нежитлове приміщення скасовано, в цій частині відмовлено у позові. У частині задоволення позову про переведення на ФОП ОСОБА_1 прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення рішення суду залишено без змін.
21 грудня 2020 року державний реєстратор Костецька В. В. з посиланням на постанову Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року зареєструвала припинення права власності ФОП ОСОБА_1 на спірне нежитлове приміщення та зареєстровувала право власності на це приміщення за ТОВ "Фага".
Договір купівлі-продажу від 10 грудня 2013 року, на підставі якого відбувся перехід права власності від ТОВ "Фага" до ОСОБА_2, не визнано недійсним, а отже, право власності ТОВ "Фага" припинилося 10 грудня 2013 року у зв`язку з його продажем.
Оскільки судовими рішеннями на неї були переведені права та обов`язки покупця за договором купівлі-продажу, то державний реєстратор Костецька В. В. безпідставно припинила її право власності на нежитлове приміщення.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 квітня 2021 року у відкритті провадження відмовлено.
Відмовивши у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що сторонами у справі є фізична особа-підприємець та юридична особа, а спір між ними виник з приводу права власності на нерухоме майно, тому заявлені позивачкою вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а відносяться до юрисдикції господарського суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Луганського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 20 квітня 2021 року скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що метою пред`явлення позову у цій справі є скасування рішення державного реєстратора Костецької В. В. про державну реєстрацію припинення за позивачкою права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Фага", тобто предмет спору безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичної особи ОСОБА_1, оскільки саме за нею як фізичною особою зареєстровано право приватної власності на нерухоме майно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2021 року ТОВ "Фага" звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Луганського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, просило скасувати постанову суду апеляційної інстанції, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, ухвалене з порушенням норм процесуального права.
ФОП ОСОБА_1 звернулась з позовом до суду, захищаючи свої права як підприємець. Спір виник між двома юридичними особами щодо права власності на нерухоме майно. Суд апеляційної інстанції змінив статус позивачки у справі з юридичної особи на фізичну, внаслідок чого дійшов висновку, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ФОП ОСОБА_1 обґрунтований тим, що оскаржуване ТОВ "Фага" судове рішення підлягає скасуванню, оскільки спір у цій справі підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, спірні правовідносини виникли щодо оскарження дій державного реєстратора та стосуються скасування рішення про державну реєстрацію права власності, що підтверджується правовими висновками, викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 815/4618/16, провадження № 11-452апп18, від 28 листопада 2018 року у справі № 490/5986/17, провадження № 14-331цс18, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 808/772/18, провадження № К/9901/11128/19.
Крім того, спір щодо права власності на нерухоме майно відсутній, вона оскаржує рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Фага".
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Підстави відкриття касаційного оскарження та межі розгляду справи
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційне провадження відкрито з підстав порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд переглядає справу в межах доводів касаційної скарги, що стосується неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме визначення юрисдикції спору.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно із статтею 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Згідно із частиною першою статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе таку складову як дотримання всіх правил юрисдикції та підсудності.
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів і свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. Судова юрисдикція визначає, яким саме судом та за якими правилами має бути розглянутий спір.