Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 455/1377/18
провадження № 61-8362св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,
Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Комунальний заклад Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів",
треті особи: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація Комунального закладу Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів"
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє адвокат Крамар Юрій Миколайович, на рішення Старосамбірського районного суду Львівської області від 07 грудня 2021 року у складі судді Пошивака Ю. П. та постанову Львівського апеляційного суду від 18 липня 2022 року у складі колегії суддів: Шеремети Н. О., Ванівського О. М., Цяцяка Р. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Комунального закладу Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" (далі - КЗ "Добромильська спеціальна шкода І-ІІ ступенів"), треті особи: Львівська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, первинна профспілкова організація КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів", про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.
Позовну заяву мотивувала тим, що починаючи з 1999 року вона працювала вихователем в Добромильській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат, яку в подальшому перейменовано на КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів".
Наказом КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" від 26 вересня 2018 року № 152-к її звільнено з роботи з 27 вересня 2018 року
у зв`язку зі зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України.
Вважає своє звільнення з роботи незаконним, оскільки воно проведено
з порушенням встановленого порядку та без належних для звільнення з роботи підстав. Зазначає, що 30 травня 2018 року її та ще трьох вихователів письмово попереджено про можливе звільнення з роботи з 01 вересня
2018 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, незважаючи на те, що у штатному розписі КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" значилося
24 посади вихователя.
01 вересня 2018 року вона приступила до виконання своїх обов`язків на посаді вихователя на попередніх умовах, відтак вважала, що питання про
її звільнення з 01 вересня 2018 року відпало, однак 25 вересня 2018 року
її повідомлено про зміну умов праці щодо зменшення її педагогічного навантаження з 23 годин на тиждень до 15 годин на тиждень, з чим вона не погодилася.
Зазначала, що її могло бути звільнено з роботи лише після спливу двомісячного терміну після повідомлення її про зміну істотних умов праці, однак відповідач звільнив її на наступний день після попередження, чим порушив вимоги статті 49-2 КЗпП України.
Крім того, 30 травня 2018 року її попереджено про звільнення з роботи з підстав скорочення чисельності працівників, а звільнено з інших підстав. Звертає увагу на те, що наказ про її звільнення з роботи видано відповідачем за відсутності рішення профспілкового комітету, а отже, звільнення відбулося без згоди профспілкового комітету.
Одне лише зменшення тижневого навантаження не може породжувати зміни істотних умов праці в організації виробництва та праці, оскільки зміни істотних умов праці є лише наслідком змін в організації виробництва та праці й лише за наявності останніх допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, а тому
у навчальному закладі відбулися не зміни істотних умов праці, а скорочення чисельності працівників.
Також посилалася на те, що незаконними діями відповідача порушено її трудові права, чим завдано моральну шкоду, яка полягає у втраті нормальних життєвих зв`язків, що вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя та пов`язаних з цим моральних переживань, яку вона оцінює у розмірі 3 000,00 грн.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат І-ІІ ступенів" від 26 вересня 2018 року №152-к про її звільнення з роботи з посади вихователя з 27 вересня 2018 року у зв`язку зі зміною істотних умов праці відповідно до пункту 6 частини першої статті 36
КЗпП України;
- поновити її на роботі на посаді вихователя КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат І-ІІ ступенів" з 27 вересня 2018 року;
- стягнути з КЗ "Добромильська спеціальна школа-інтернат І-ІІ ступенів" на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27 вересня 2018 року до дня поновлення на роботі та моральну шкоду у розмірі 3000,00 грн;
- судове рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за один місяць допустити до негайного виконання.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Рішенням Старосамбірського районного суду Львівської області
від 07 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 18 липня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що зміна істотних умов праці в КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" була прогнозованою, про що було відомо позивачу ще з 30 травня 2018 року. Про зміну істотних умов праці було повідомлено кожного педагогічного працівника більш ніж за два місяці. До 25 вересня 2018 року тривали процедури, від яких залежало завершення процесу зміни умов праці, істотні умови праці, а саме тижневе педагогічне навантаження суттєво змінилося для усього педагогічного колективу школи, в тому числі і для позивача. Оскільки позивач відмовлялась від продовження роботи у нових умовах праці при зменшеному навантаженні, то її звільнення є правомірним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду подано касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 06 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження, справу витребувано із суду першої інстанції.
14 вересня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема на те, що судами застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі № 6-2748цс15, постановах Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 601/1513/18 (провадження № 61-2741св19), від 02 жовтня 2019 року у справі № 752/346/18 (провадження № 61-13072св19).
На обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на те, що проводячи звільнення за пунктом 6 статті Зб КЗпП України, відповідач письмово не попередив працівника про звільнення саме за цією підставою; не виконав обов`язку щодо чіткого зазначення, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.
Почавши процедуру звільнення з підстав пункту 1 статті 40 КЗпП України, про що свідчить, поряд з іншим, звернення до профкому для надання згоди на таке звільнення, відповідач також порушив гарантії, передбачені
статтею 49-2 КЗпП України, відповідно до яких про наступне вивільнення працівника персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених КЗпП України. Проте питання працевлаштування позивача взагалі не вирішувалось.
Суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях неправильно витлумачили та застосували норми права, передбачені частинами третьою, четвертою статті 32, пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, та не врахували, що позивача звільнено до спливу двомісячного терміну та з інших підстав, про які її не попереджено. Відповідач безпідставно ототожнив зміни істотних умов праці та зміни в організації виробництва та праці, скорочення чисельності або штату працівників у трудових відносинах з працівником, які мають різні правові наслідки та не можуть ототожнюватися.
Крім порушення процедури розірвання трудового договору, відповідач не довів, що у нього відбулись будь-які зміни істотних умов праці, тоді як
з обставин справи вбачається, що посаду позивача фактично було скорочено. А тому, з огляду на скорочення посади, відповідачем не доведено підстав для звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 36 КЗпП України.
Таким чином, відповідач не виконав передбаченого законом обов`язку попередження позивача про зміну істотних умов праці за два місяці до цього та звільнив без законної підстави, чим порушені права позивача,
які підлягають судовому захисту.
Доводи інших учасників справи
У поданому до Верховного Суду відзиві КЗ "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів" заперечує проти доводів касаційної скарги ОСОБА_1
та просить залишити ухвалені у справі судові рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.
Відзиви на касаційну скаргу інші учасники справи до Верховного Суду не подали.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
08 жовтня 1999 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду вихователя в Добромильській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат, яку в подальшому перейменовано на Комунальний заклад Львівської обласної ради "Добромильська спеціальна школа І-ІІ ступенів".
Наказом КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат"
від 29 травня 2018 року № 101 "Про зміни в організації праці педагогічних працівників" у зв`язку зі зменшенням кількості учнів, та, як наслідок, зменшенням кількості класів виховних груп, зі зміною умов праці всіх вчителів та вихователів у новому 2018-2019 навчальному році, наказано організувати з педагогічним персоналом школи, вчителями та вихователями, наради на предмет організації праці у змінених умовах з розподілу зменшеного педагогічного навантаження між конкретними педагогічними працівниками на новий 2018-2019 навчальний рік та погодження проекту нового тижневого навантаження (а. с. 6, т. 3).
На засіданні педагогічної ради 30 травня 2018 року (оформлено протоколом
№ 8), на якому були присутні 40 педпрацівників, вирішено взяти до уваги інформацію про можливе зменшення кількості учнів та вихователів школи-інтернату та протягом літа 2018 року зробити все можливе, щоб кількість учнів та вихованців школи значно збільшилась на початок навчального року. Вважати, що всі педагогічні працівники школи-інтернату ознайомлені
з персональним попередженням про можливе зменшення навантаження та скорочення виховних посад на початок наступного навчального року
(а. с. 7-11, т. 3).
У протоколі засідання педагогічної ради від 30 травня 2018 року № 8 вказано, що директор школи персонально ознайомив педагогічних працівників
з персональним попередженням та вручив його особисто кожному в руки, зазначив, що переважна більшість педагогічних працівників поставили підписи на персональному попередженні про те, що ознайомлені з ним, проте менша частина вчителів та вихователів відмовилися підписувати дане попередження.
Персональним попередження КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 30 травня 2018 року № 262 на ім`я ОСОБА_1 останню попереджено, що відповідно до частини третьої статті 32 КЗпП України
у зв`язку із можливими змінами організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці, а саме на вересень 2018-2019 навчального року можливе зменшення чисельності вихованців школи та кількості виховних груп, що, в свою чергу, призведе до можливого скорочення її посади та можливого звільнення її з роботи 01 вересня 2018-2019 року навчального року (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) (а. с. 13, т. 3).
Актом КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" засвідчено факт про те, що на засіданні педагогічної ради 30 травня 2018 року (протокол засідання педради № 8) директором школи-інтернату Мулем В. Є. було ознайомлено та передано в руки особисто кожному вихователю школи-інтернату персональне попередження про можливе зменшення чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, відповідно можливе зменшення кількості виховних груп та про можливе скорочення виховних посад і можливе звільнення з роботи 1 вересня 2018-2019 навчального року (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України) педагогічних працівників (а. с. 14-15, т. 3).
Наказом КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат"
від 30 травня 2018 року № 102 "Про зміну істотних умов праці у школі-інтернаті на початок 2018-2019 навчального року", виходячи із рішення педагогічної ради школи-інтернату протокол № 8 від 30 травня 2018 року та враховуючи ситуацію, яка склалася із набором учнів-вихованців на початок
2018-2019 навчального року, враховуючи той факт, що переважна більшість вчителів написали заяви-погодження працювати у 2018-2019 навчальному році з навантаженням нижче тарифної ставки (18 годин), що дає право відмовитись від процедури скорочення вакантних посад, у зв`язку із можливим зменшенням чисельності вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року, рекомендовано вихователям школи-інтернату, щоб обминути процедуру скорочення виховательських посад, до початку
2018-2019 навчального року написати заяви-погодження працювати
у 2018-2019 навчальному році з навантаженням нижче тарифної ставки
(25 годин), протягом літа 2018 року всім педагогічним працівникам вжити заходів, щоб не допустити зменшення кількості вихованців школи-інтернату на початок 2018-2019 навчального року (а. с. 12, т. 3)
Протоколом засідання педагогічної ради від 31 серпня 2018 року № 2 вирішено рекомендувати директору школи затвердити тимчасове навантаження педагогічних працівників школи з вересня 2018 року до завершення процедури трудових відносин серед педагогічних працівників
(а. с. 16-19, т. 3).
Протоколом зборів педагогічних працівників (вихователів) від 25 вересня 2018 року № 1 підтверджується, що директор школи запропонував розподіл виховних годин, щоб забезпечити тижневим навантаженням всіх вихователів школи-інтернату ( ОСОБА_1 - 15 год), із запропонованою кількістю виховних годин погодилися 17 вихователів, не погодилися - 5, а тому на зборах ухвалено рекомендувати директору школи-інтернату Мулю В. Є. наказом по школі-інтернату звільнити п`ятьох вихователів відповідно до пункту 6 частини першої статті 36 КЗпП України, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1, ОСОБА_6, які не погодилися із істотними змінами праці (зменшенням тижневого навантаження
у 2018-2019 навчальному році) (а. с. 20-21, т. 3).
З повідомлення КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 25 вересня 2018 року відомо, що у зв`язку із зменшенням чисельності вихованців та кількості виховних годин груп, істотно змінились умови праці вихователів і суттєво зменшилось їхнє педагогічне навантаження на 01 вересня 2018 року. Зберегти колишні умови праці неможливо, а тому дирекція школи-інтернату довела до відома вихователів наступне навантаження на 2018-2019 рік: ОСОБА_1 - 15 годин тижневого навантаження (а. с. 22, т. 3).
Актом від 25 вересня 2018 року засвідчено, що на зборах педагогічних працівників (вихователів школи-інтернату) вихователю ОСОБА_1
25 вересня 2018 року було запропоновано продовжити роботу на тій же посаді, але на нових умовах праці, в умовах зменшеного тижневого навантаження, однак вихователь ОСОБА_1 відмовилась продовжувати роботу на нових умовах, власноручно написати таку відмову відмовилась (а. с. 24, т. 3).
Директор комунального закладу Муль В. Є 25 вересня 2018 року звернувся з поданням № 431 до голови профспілкового комітету КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат", в якому зазначив, що у зв`язку із зменшенням чисельності вихованців та кількості виховних груп істотно змінились умови праці вихователів та вчителів, суттєво зменшилось педагогічне навантаження та, відповідно, змінився режим роботи. Зокрема зазначене стосується вихователя ОСОБА_1, зберегти колишні умови праці неможливо, оскільки вони обумовлені фактично чинниками, що не залежать від роботодавця. ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці попереджена 30 травня 2018 року на засіданні педагогічної ради, а також персонально письмово, від продовження роботи в нових умовах
ОСОБА_1 відмовилась. Іншої роботи, яку вона могла б виконувати за своїм фахом і кваліфікацією, немає. На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 40, 42, 43 КЗпП України, просив розглянути це подання та дати згоду на звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (а. с. 13, т. 1).
З витягу з протоколу від 27 вересня 2018 року № 7 засідання профспілкового комітету первинної профспілкової організації КЗ "Добромильська СЗШІ І-ІІ ст." вбачається, що розглянувши подання від 25 вересня 2018 року № 431 про звільнення вихователя ОСОБА_1 за скороченням штату відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України профспілковий комітет постановив не давати згоди на звільнення вихователя ОСОБА_1 (а. с. 206, 207, т. 3).
Наказом КЗ "Добромильська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат" від 26 вересня 2018 року № 152-к "Про звільнення ОСОБА_1" звільнено вихователя ОСОБА_1 з 27 вересня 2018 року у зв`язку з відмовою останньої від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці за пунктом 6 частини першої статті 36 КЗпП України. Бухгалтеру школи-інтернату ОСОБА_7 наказано провести остаточний розрахунок з ОСОБА_1, включаючи виплату винагороди у розмірі 100 % від посадового окладу, за невикористані дні щорічної основної відпустки. Виплатити вихідну допомогу