1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 805/1188/17-а

касаційне провадження № К/9901/20626/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бившевої Л.І.,

суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" в особі Центральних ремонтно-механічних майстерень Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" (далі у тексті - позивач, скаржник) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 (головуючий суддя- Ястребова Л.В., судді-Компанієць І.Д., Сухарська М.Г.) у справі №805/1188/17-а за позовом Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області (далі у тексті - відповідач) про визнання дій протиправними та скасування вимоги,

УСТАНОВИВ:

17.02.2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та скасувати вимогу Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 07.11.2016 року №Ю11-23 в сумі 168 940, 25 грн.

В обґрунтування позову скаржник зазначив, що сума недоїмки у розмірі 4618197,87, що вказана вимозі від 07.11.2016 року №Ю11-23 виникла станом на 31.10.2016 та частково включає в себе суми раніше визначені відповідачем у попередніх вимогах: вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби №Ю-129-23 від 06.11.2015, вимоги Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій області сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 02.02.2016 №Ю-11-23, від 07.04.2016 №Ю-11-23, від 06.05.2016 №Ю-11-23, від 02.06.2016 №Ю-11-23, від 08.07.2016 №Ю-11-23, від 03.08.2016 №Ю-11-23, від 05.09.2016 №Ю-11-23.

Постановами Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2016 у справі № 805/250/16-а, від 05.07.2016 у справі № 805/1588/16-а та від 03.08.2016 у справі № 805/1845/16-а вже були задоволені позовні вимоги КП Компанія Вода Донбасу, щодо скасування вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Донецьку Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби від 06.11.2011 № Ю-129-23, вимог Красноармійської ОДПІ від 02.02.2016 № Ю-11-23 та від 07 квітня 2016 року № Ю-11-23. У судовому порядку оскаржуються вимоги від 06.05.2016, від 02.06.2016 № Ю-11.23, від 08.07.2016, від 03.08.2016, від 05.09.2016.

Позивач вважає, що Красноармійська ОДПІ могла нараховувати недоїмку лише за неоскаржений платником період, що складає 168 940, 25 грн. та саме від виконання цих обов`язків було звільнено Центральні ремонтно-механічні майстерні Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу".

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 у справі №805/1188/17-а позов задоволено частково. Скасовано вимогу Красноармійської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) від 07.11.2016 № Ю-11-23 у сумі 168 940, 25 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2016 набув чинності Закон України від 24.12.2015 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", яким виключений підпункт 8 пункту 4 статті 11 в Законі України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі у тексті - Закон № 1669) щодо звільнення платників єдиного внеску від виконання своїх обов`язків.

Суд першої інстанції зазначив, що більша частина заборгованості позивача виникла до 01.01.2016, що підтверджує і відповідач у письмових запереченнях, а отже, загальна сума заборгованості у спірній вимозі визначена необґрунтовано та неправомірно.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 22.06.2017 скасував постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 у справі №805/1188/17-а, у задоволенні позову Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" до Покровської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Донецькій відмовив.

Суд апеляційної інстанції вважав помилковим посилання суду першої інстанції на п.9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року №1053-р та від 02 грудня 2015 року № 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" як на підставу скасування спірної вимоги, оскільки, незалежно від розповсюдження на позивача вказаних приписів, ці приписи не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов`язку щодо формування вимог про сплату недоїмки на підставі наданої платниками звітності.

Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" подало до Вищого адміністративного суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18.04.2017 у справі №805/1188/17а залишити без змін.

У касаційній скарзі скаржник зазначив, що не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції, оскільки постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.06.2017 винесена із порушенням норм матеріального права.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 11.09.2017 відкрив касаційне провадження в справі №805/1188/17-а.

Дану справу у порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017; далі у тексті - КАС України) передано до Верховного Суду.

Верховний Суд ухвалою від 05.12.2022 призначив справу до касаційного розгляду у попередньому судовому засіданні на 06.12.2022.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, виходить з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу" зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером 00191678.

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП "Компанія "Вода Донбасу" (ідентифікаційний код 35397895) є відокремленим підрозділом позивача, знаходяться за адресою: 85300, Донецька область, м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, буд. 11. З 03.09.2007 перебувають на обліку, як платник єдиного внеску за №05-16-03-8907.

Центральні ремонтно-механічні майстерні КП "Компанія "Вода Донбасу" звернулося до відповідача із заявою № 59 від 28.01.2016, якою, на підставі пункту 9-3 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та Розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р повідомлено, що Центральні ремонтно-механічні майстерні КП "Компанія "Вода Донбасу" надає цю заяву про звільнення від виконання своїх обов`язків, визначених ч.2 ст.6. Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", а саме від нарахування, утримання, сплати єдиного внеску та подання звітності.

07.11.2016 відповідачем сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-11-23, згідно з якою станом на 30.10.2016 позивач мав заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 4 618 197, 87 грн (недоїмка, за відсутності штрафів та пені).

Як встановлено судом першої інстанції та не є спірним, станом на 31.10.2016 у позивача наявна недоїмка зі сплати єдиного внеску в сумі 4 618 197, 87 грн.

Закон № 2464-VІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною першою статті 2 Закону №2464-VІ встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 1 вказаного вище Закону єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі у тексті - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 2 статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Частинами 5,7,8 статті 9 встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку; платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 25 Закону №2464-VІ рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" (далі - Закон №1669) визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.


................
Перейти до повного тексту