ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 420/4497/21
адміністративне провадження № К/9901/31599/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мороз Л.Л.,
суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду в касаційній інстанції адміністративну справу №420/4497/21
за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021 (суддя Токмілова Л.М.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 (головуючий суддя Зуєва Л.Є., судді: Коваль М.П., Кравець О.О.)
ВСТАНОВИВ:
В березні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі також - відповідач, Управління), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2021 №951060840927, яким ОСОБА_1 здійснено перерахунок довічного грошового утримання та зменшено його до рівня 50% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді;
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.02.2021 № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій щодо судді у відставці ОСОБА_1 ;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1, починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у десятиденний строк звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він звільнений з посади судді Господарського суду Одеської області у зв`язку із виходом у відставку. При цьому, стаж роботи позивача на посаді судді складає 33 роки 8 місяців та 9 днів, а розмір довічного грошового утримання з 03 червня 2013 року повинен становити 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді. ОСОБА_1 зазначає, що саме з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у нього виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону № 1402-VІІІ, а тому, перерахунок довічного грошового утримання позивача та повторне зменшення його до рівня 50 % грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді з 19 лютого 2020 року є незаконним.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.05.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 17.02.2021 №951060840927, яким ОСОБА_1 було здійснено перерахунок пенсії та зменшено її до рівня 50% заробітної плати грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25.02.2021 № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій щодо судді у відставці ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплатити довічне грошове утриманні судді у відставці ОСОБА_1, починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням вже виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Так, судами встановлено, що ОСОБА_1 звільнений з посади судді Господарського суду Одеської області згідно постанови Верховної Ради України № 2864-VI від 23.12.2010 у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Наказом голови Господарського суду Одеської області від 22.03.2011 №8-к позивача відраховано зі штату суддів Господарського суду Одеської області з 22.03.2011.
З 01.02.2012 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання.
Відповідно до розпорядження Управління ПФУ у Київському районі №840927 від 07.05.2015 позивачу здійснено перерахунок довічного грошового утримання з 01.03.2014 з розрахунку 90% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді у сумі 17549 грн. 10 коп.
11.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 26.02.2020.
Рішенням від 12.03.2020 №840927 позивачу відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" на підставі того, що на даний час відсутній порядок проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці з урахуванням рішення Конституційного суду від 18.02.2020.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2020 року по справі № 420/3264/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №951060840927 від 15.05.2020 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судці у відставці ОСОБА_1, починаючи з 19 лютого 2020 року, встановивши його у розмірі 76% грошового утримання (заробітної плати) працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Господарського суду Одеської області №08-29/1257/2020 від 26.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
24.07.2020 Господарським судом Одеської області видано ОСОБА_1 довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 08-29/6199/2020.
25.08.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, надавши відповідачу оригінал довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020.
Рішенням від 25.08.2020 № 840927 пенсійний орган відмовив у перерахунку довічного грошового утримання судців у відставці відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус судців".
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року по справі №420/9118/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 840927 від 25.08.2020 про відмову у проведенні перерахунку та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до довідки Господарського суду Одеської області № 08-29/6199/2020 від 24.07.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці та здійснити його виплату з урахуванням фактично отриманих сум, починаючи з 19.02.2020.
На виконання рішення суду у справі №420/9118/20 позивачу проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 виходячи з 50% суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.
25.02.2021 пенсійним органом також прийнято рішення № 2/с про утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 .
У вказаному рішенні зазначено, що у зв`язку з невірним виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.11.2020 ОСОБА_1 здійснено переплату довічного грошового утримання у розмірі 69681,30 грн, яка підлягає поверненню останнім.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Управління, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції, висновки якого підтримав апеляційний суд, виходив з того, що для визначення стажу на посаді судді ОСОБА_1 відповідачем безпідставно враховано лише 19 років 2 місяці 22 дні, оскільки його стаж на посаді судді складає - 33 роки 8 місяців 9 днів (встановлено рішеннями судів у справах №520/12491/13-а, №420/3264/20 та №420/9118/20), у зв`язку із чим ГУ ПФУ протиправно зменшило відсоткове співвідношення довічного грошового утримання позивача з 76% до 50% при перерахунку його щомісячного довічного утримання судді у відставці.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, Управління звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначає, що оскаржувані судові рішення прийнято з неправильним застосуванням положень статті 142 Закону № 1402-VIII.
Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог такої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон № 1402-VIII.
Відповідно до частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
При цьому суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
Досліджуючи поняття "щомісячне довічне грошове утримання судді", Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний Суд України також вказав про неможливість звуження змісту та обсягу гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, у тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону № 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Відповідно до частини третьої статті 135 Закону № 1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Разом з цим Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01 січня 2017 року отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 2453-VI).