ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 0740/980/18
адміністративне провадження № К/9901/9456/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Чумаченко Т.А., Васильєвої І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018 (суддя Дору Ю.Ю.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019 (головуючий суддя Сапіга В.П., судді: Довга О.І., Запотічний І.І.) у справі №0740/980/18 за позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (далі - позивач, Підприємство, платник податків) звернулося до суду із позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2018 №501/12-01/03344326.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що судовими рішеннями, які набрали законної сили, встановлено ряд обставин щодо порушень при веденні облікової картки платника, які призвели до завищення податкового боргу, штучної затримки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань та завищеного нарахування штрафних санкцій, що відобразилося і на періоді, який охоплювався перевіркою. Вважає, що податковий орган неправомірно зараховував сплачені підприємством кошти в рахунок неіснуючого грошового зобов`язання, внаслідок чого спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно нараховано суми штрафних санкцій по причині порушення строків затримки сплати узгоджених податкових зобов`язань.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.12.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.02.2019, у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що суми платежу здійснені підприємством були зараховані податковим органом правомірно в рахунок погашення наявного податкового боргу згідно черговістю його виникнення, та відповідно платником податків сплачено податок на додану вартість з порушенням строку сплати, за що контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку скаржника, полягають у тому, що у даному випадку податковим органом неправомірно суми сплаченого податку на додану вартість зараховувались в рахунок погашення неіснуючого податкового боргу. Зазначає про неврахування судами обставин, встановлених у постанові Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2015 у справі №876/6114/14, а також інших судових рішень, які приймались на користь позивача з питань нарахування та сплати грошових зобов`язань.
Відповідач у відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість рішень судів попередніх інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу позивача без задоволення.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких мотивів.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положеннями пункту 38.1 статті 38 ПК України встановлено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з пунктом 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідальність у вигляді штрафу застосовується в силу самого факту погашення податкового боргу з простроченням, і розмір такої відповідальності залежить виключно від терміну прострочення, а не від способу і порядку погашення податкового боргу (добровільного чи примусового, в повній сумі або частинами).
Крім того, розстрочення чи відстрочення сплати суми податкового боргу не звільняє платника податків від відповідальності щодо сплати штрафних санкцій відповідно до приписів ст. 126 ПК України у разі порушення строку сплати податкового зобов`язання.