ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2022 року
м. Київ
справа № 280/7501/21
адміністративне провадження № К/990/28159/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Чумаченко Т.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року (суддя Стрельнікова Н.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року (головуючий суддя Прокопчук Т.С., судді: Круговий О.О., Шлай А.В.) у справі №280/7501/21 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 11 103, 77 грн.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2022 року позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу повернуто позивачу.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки позивачем вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху не виконано, то наявні підстави для повернення позовної заяви.
Не погоджуючись із даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Суду касаційної інстанції, в якій просив їх скасувати, направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема, скаржник зазначив, що судами помилково не застосовано положення ст. 130, 171 КАС України у спірних правовідносинах, що є порушенням норм процесуального права та є підставою для задоволення касаційної скарги. Також скаржник зазначив, що позивачем наголошувалося про неможливість встановлення місця проживання відповідача.
Крім того, скаржник в касаційній скарзі доводить, що в порушення пункту 70.7 статті 70 ПК України, платник податків не подав контролюючому органу відомостей про зміну даних, які вносяться до облікової картки, що унеможливило податковий орган визначити належну адресу відповідача.
Підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність обсатвин для задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулось з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду уточненого позову з правильною адресою відповідача (разом із доказами на підтвердження вказаної адреси та доказом надіслання позову та доданих до нього документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу).
17 листопада 2021 року до суду першої інстанції надійшли пояснення від позивача, у яких зазначено, що на виконання вимог п.70.7 ст.70 ПК України, відповідач зобов`язаний був подати протягом місяця з дня виникнення таких змін контролюючому органу відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки. Згідно інформаційного фонду ДПС України ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 листопада 2021 року позовну заяву повернуто позивачу згідно положень п.1 ч.4 ст.169 КАС України з підстав не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач не зареєстрований та не мешкає на території м. Запоріжжя по вказаній позивачем адресі, докази зворотнього суду не надані.
Згідно відповіді Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за даними реєстру територіальної громади м. Запоріжжя гр. ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 був зареєстрований з 13.01.1998 про 20.08.2013, а за адресою АДРЕСА_2 з 23.08.2013 по 10.03.2020, а на теперішній час відсутня інформація щодо місця його проживання в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя, отже адреса відповідача, яка вказана у позові та на яку позивачем надіслано копію позову із додатками не підтверджена.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, Верховний Суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до п.3 ч.1ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Згідно із п.2 ч.5 ст.160, ч.2 ст.161 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, місце проживання чи перебування для фізичних осіб; суб`єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів.
Судами установлено, що згідно витягу реєстру територіальної громади м. Запоріжжя станом на 25 серпня 2021 року інформація щодо місця проживання ОСОБА_1 в реєстрі територіальної громади м. Запоріжжя відсутня, отже адреса відповідача, яка вказана у позові та на яку позивачем надіслано копію позову із додатками, не підтверджена.
Так, згідно пункту 45.1 статті 45 ПК платник податків - фізична особа зобов`язана визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більш однієї адреси.
У постанові від 6 серпня 2019 року у справі №520/8681/18 Верховний Суд дійшов висновку, що чинним ПК України передбачено альтернативні шляхи направлення документів платнику податків податковим органом, а саме: або засобами електронного зв`язку, або засобами поштового зв`язку, або шляхом вручення особисто платнику чи його представнику. При цьому наведені вище правові норми не містять обов`язку для контролюючого органу щодо послідовного використання наведених засобів надіслання документів платнику з метою використання усіх можливих.