ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2022 року
м. Київ
Справа № 761/5434/22
Провадження № 51 - 2978 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3,
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6,
прокурора ОСОБА_7,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022105100000256 від 18 січня 2022 року, щодо
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Великий ліс, Бородянського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 307 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - ОСОБА_2 на ухвалу Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року щодо ОСОБА_1 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2022 року ОСОБА_1 засуджено за ст. 307 ч. 2 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років без конфіскації майна.
На підставі статей 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки і на нього покладено відповідні обов`язки.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Стягнуто з ОСОБА_1 витрати за проведення судових експертиз: № СЕ-19/111-22/2420-НЗПРАП від 24.01.2022 у сумі 2574 гривень 30 копійок; № СЕ-19/111-22/2421-НЗПРАП від 19.01.2022 у сумі 858 гривень 00 копійок; № СЕ-19/111-22/3191-КТ від 01.02.2022 у сумі 6864 гривень 80 копійок.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за вчинення кримінального правопорушення за наступних обставин.
16 січня 2022 року ОСОБА_1 за допомогою мобільного додатку "Telegram", діючи умисно, з метою отримання прибутку, незаконно придбав у невстановленої досудовим розслідуванням особи, щодо якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, а 18 січня 2022 року приблизно о 19 год. 45 хв., перебуваючи в приміщенні "Нова Пошта № 90", що за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 80/57, отримав від невстановленої особи, щодо якої матеріали досудового розслідування виділено в окреме провадження, посилку, а саме розфасовану психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, розфасовану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4ММС, розфасовану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА та розфасований особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, з якою для подальшого розкладання "закладок" покинув приміщення вищевказаного відділення пошти. Після чого 18 січня 2022 року о 19 год. 47 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т. Перемоги, 80/57, був затриманий в порядку ст. 2982 КПК України, під час особистого обшуку якого виявлено та вилучено психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, масою 3,156 г., особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилметкатинон) - масою 6,782 г., особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - МДМА (3,4 - метилендіоксиметамфетамін) - масою 1,207 г., особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс - масою 32,36 г.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 залишено без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 27 квітня 2022 року щодо ОСОБА_1 без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор, вказуючи на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвело до неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, а саме ст.ст. 69, 75 КК України, та до невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого внаслідок м`якості, просить скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції в іншому складі суду. Вважає, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України не відповідає ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та його особі внаслідок м`якості, зазначаючи, що суд апеляційної інстанції не звернув на це уваги і належним чином не перевірив доводи апеляційної скарги прокурора та безпідставно залишив вирок суду першої інстанції без зміни. Вважає, що ухвала апеляційного суду не відповідає вимогам ст. 419 ч. 2 КПК України, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, оскільки це перешкодило суду апеляційної інстанції ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Заперечень на касаційну скаргу прокурора від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор в судовому засіданні вважав касаційну скаргу обґрунтованою і просив її задовольнити.
Засуджений та захисник в судовому засіданні заперечували проти доводів касаційної скарги прокурора, вважали судові рішення законними та обґрунтованими і просили відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Обґрунтованість засудження ОСОБА_1 за ст. 307 ч. 2 КК України та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюються.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому, відповідно до ст. 69 ч. 1 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.
Як убачається зі змісту вироку, при призначенні покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції з дотриманням зазначених вимог закону врахував наявність декількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Щире каяття ОСОБА_1 полягало у визнанні ним обставин, передбачених ст. 91 ч. 2 п. 1 КПК України, щодо події кримінального правопорушення, у тому числі його час, місце та спосіб вчинення. ОСОБА_1 повністю визнав свою вину, висловив щирий жаль з приводу вчинених дій та осуд своєї поведінки, проявив готовність понести кримінальну відповідальність за вчинене, обіцяв у майбутньому протиправних дій не вчиняти. Крім того, ОСОБА_1 активно сприяв у розкритті кримінального правопорушення, передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, оскільки він самостійно та добровільно розповів про обставини придбання, зберігання, перевезення наркотичного засобу та психотропної речовини, мету вчиненого, а також добровільно їх надав працівникам поліції при затриманні та обшуку. Також врахував суд особу винного, який на обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв`язки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно і дійшов до обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання нижчого від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 307 ч. 2 КК України, застосувавши положення ст. 69 ч. 1 КК України.