ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 159/4854/15-к
провадження № 51-1902 км 22
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_11.,
суддів ОСОБА_12, ОСОБА_13.,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_14.,
прокурора ОСОБА_15.,
представника потерпілих ОСОБА_16. (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_17 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015030000000242 від 07 травня 2015 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Кріпке Красноперекопського району АР Крим, мешканця АДРЕСА_1 ),
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою захисника ОСОБА_17 в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 20 серпня 2021 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Згідно з вироком Ковельського міськрайонного суду від 20 серпня 2021 року, який ухвалою Волинського апеляційного суду від 09 червня 2022 року залишено без зміни, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат. Задоволено частково цивільні позови потерпілих.
За вироком ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за те, що він 07 травня 2015 року близько 07 год 50 хв, керуючи автомобілем марки "TOYOTA COROLLA", у стані алкогольного сп`яніння, рухаючись на вул. Ватутіна, в м. Ковелі Волинської області в напрямку м. Каменя-Каширського, перетнувши вузьку суцільну лінію осьової розмітки, виїхав на зустрічну смугу руху та на лівому узбіччі допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку.
У результаті ДТП ОСОБА_2 отримав закриту черепно-мозкову травму з переломом кісток склепіння черепа та субарахноїдальний крововилив, численні переломи ребер, розриви тканин обох легень з двобічним гемотораксом та косо-поперечний перелом лівої великогомілкової кістки з розвитком шоку, що стало причиною його смерті.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_18. ставить питання про скасування вироку та ухвали суду щодо ОСОБА_1, просить призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Стверджує, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення ґрунтується на припущеннях. На думку захисника суд першої інстанції під час нового розгляду справи не виконав приписи ч. 3 ст. 415 КПК України, тому вирок суду щодо підзахисного ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Зазначені порушення, які допустив місцевий суд, потягли за собою неправильну юридичну оцінку зібраних у справі доказів. На цю обставину не звернув уваги суд апеляційної інстанції та всупереч вимогам статей 370, 419 КПК України, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу сторони захисту, формально погодився з рішенням місцевого суду, при цьому не спростував усіх мотивованих доводів скарги.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Захисник підтримав касаційну скаргу і просив її задовольнити.
Представник потерпілих заперечив проти задоволення касаційної скарги.
Прокурор, висловивши свої доводи, вважала касаційну скаргу захисника необґрунтованою та просила залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також правильності правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції вправі вийти за межі касаційних вимог, якщо цим не погіршується становище засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Тобто під час розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Доводи касаційної скарги захисника про те, що висновок місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України ґрунтується на припущеннях, який ухвалено з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невиконання судом правил ч. 3 ст. 415 КПК України, є такими, що не відповідають матеріалам кримінального провадження.
Зокрема, як видно з вироку під час судового розгляду кримінального провадження місцевий суд ретельно дослідив зібрані у справі докази в тому числі з урахуванням вказівок суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 3 ст. 415 КПК України.
Крім іншого, в ньому належним чином викладено формулювання обвинувачення ОСОБА_1, яке суд визнав доведеним, висновки суду про винуватість засудженого у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, вмотивовано на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені доказами, дослідженими у судовому засіданні, яким суд дав належну оцінку.