ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 525/1351/20
провадження № 51-773км22
Верховний Суд колегією суддівКасаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020170120000278 від 16 вересня 2020 року, за обвинуваченням
ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
та зареєстрованого у АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Великобагачанського районного суду Полтавської області від 18 березня 2021 року та вирок Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2022 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Великобагачанського районного суду Полтавської області
від 18 березня 2021 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України
із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу до покарання у виді арешту на строк
2 місяці. Ухвалено відповідно до положень ч. 2 ст. 60 КК України арешт
ОСОБА_1 відбувати на гауптвахті.
За вироком місцевого суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він
15 вересня 2020 року близько 23:55, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння на літньому майданчику ресторану "Псел" на вул. Першого Травня, 6А
у с. Білоцерківці Великобагачанського району Полтавської області, під час конфлікту із ОСОБА_2, умисно завдав йому два удари лівим кулаком в голову та один удар лівою ногою в живіт, внаслідок чого спричинив потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Полтавський апеляційний суд 11 травня 2022 року скасував вказаний вирок щодо ОСОБА_1 в частині призначеного покарання та ухвалив новий, яким призначив ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України покарання із застосуванням
ч. 1 ст. 69 цього Кодексу у виді тримання в дисциплінарному батальйоні на строк
2 роки. Виключив із мотивувальної частини вироку посилання на пом`якшуючу покарання обставину "тяжке економічне становище в державі" та "відсутність тяжких наслідків злочину". В іншій частині вирок суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що призвело до невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та його особі, просить змінити оскаржені судові рішення та застосувати до нього положення ст. 75 КК України. Вважає, що, враховуючи тяжкість, ступінь суспільної небезпеки та обставини вчинення кримінального правопорушення, повне визнання ним своєї провини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, а також те, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у психіатра та нарколога не перебував, не має ознак щодо психічних і поведінкових розладів, синдрому залежності (хронічного алкоголізму, наркоманії), позитивно характеризується за місцем проходження служби, та зважаючи на те, що він дійсно критично оцінюю свою протиправну поведінку та готовий нести кримінальну відповідальність за вчинене, відшкодовував потерпілому спричинену матеріальну та моральну шкоду, є військовослужбовцем, на даний час проходить службу за контрактом, учасник бойових дій та ООС, нагороджений грамотами та відзнаками, в тому числі відзнакою Президента України "За участь
в антитерористичній операції", та в цей складний час захищає державу в лавах ЗСУ у зв`язку з воєнною агресією Російської Федерації проти України, йому можливо було б призначити покарання, яке не пов`язане з позбавленням волі.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні суду касаційної інстанції
Прокурор заперечив проти задоволення касаційної скарги засудженого, вважав судові рішення щодо ОСОБА_1 законними та обґрунтованими, просив залишити їх без зміни.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 121 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи засудженого про неправильне застосування закону України
про кримінальну відповідальність колегія суддів вважає необґрунтованими.
Відповідно до статей 50, 65 КК України при призначенні покарання суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.