Постанова
Іменем України
30 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 310/7810/19
провадження № 61-18228 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - Бердянська міська рада Запорізької області;
відповідачі: державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч Вікторія Олегівна, ОСОБА_1 ;
третя особа - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2021 року у складі судді Прінь І. П. та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Полякова О. З., Крилової О. В., Кухаря С. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2019 року Бердянська міська рада звернулася до суду із позовом до державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч В. О., ОСОБА_1, третя особа - Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, про визнання рішення протиправним та його скасування, припинення речового права на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що на підставі рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч В. О. від 24 червня 2019 року № 47475508 було здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - 1/5 частину житлового будинку, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстрація права власності здійснена на підставі договору дарування від 12 липня 1973 року№ 4047.
Зазначала, що під час здійснення вказаних реєстраційних дій державним реєстратором було порушено вимоги пунктів 2, 3 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме не було перевірено документ на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна та наявність підстав для проведення цієї реєстрації, не було здійснено запит про надання інформації стосовно наданого документа, який в даному випадку є обов`язковим У зв`язку з чим, державним реєстратором було здійснено реєстрацію права власності на підставі погашеного правовстановлюючого документу.
При цьому, 06 жовтня 1989 року, виконавчим комітетом Бердянської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 414 "Про ліквідацію наслідків стихійного лиха", яке відбулось у вересні 1989 року. Згідно з пунктом 5 вказаного рішення зобов`язано бюро технічної інвентаризації погасити правові документи на зруйновані дома та дома, які підлягають відновленню, власники яких отримали державну квартиру, а володільцям цих домів в місячний строк здійснити знесення вказаних домобудувань. В додатку № 1 до вказаного рішення визначено перелік громадян, яким вирішено надати житлову площу у зв`язку із стихійним лихом. Одночасно комісією запропоновано погасити правовстановлюючі документи на домобудування, а земельні ділянки використати за призначенням.
28 березня 2002 року виконавчим комітетом Бердянської міської ради прийнято рішення № 232, яким вирішено Бердянському комунальному підприємству з технічної інвентаризації погасити правовстановлюючі документи на домобудування АДРЕСА_1 частини якого належать ОСОБА_3, 1/5 частина - ОСОБА_1, 2/5 частини - ОСОБА_5
19 квітня 2006 року комунальне підприємство з технічної інвентаризації Бердянської міської ради письмово повідомило ОСОБА_5 (до одруження - ОСОБА_1 ), яка є рідною сестрою ОСОБА_1, що на виконання рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 28 березня 2002 року № 232 "Щодо погашення правовстановлюючих документів на домобудування" правовстановлюючі документи на житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 погашені.
Рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 28 березня 2002 року № 232 ОСОБА_5 було оскаржено у судовому порядку. ОСОБА_1 у справі виступала в якості третьої особи, а тому про всі судові рішення у цій справі їй було відомо.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі № 2а-13/2011 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 липня 2014 року у справі № К/800/23970/13 рішення виконавчого комітету від 28 березня 2002 року № 232 визнано законним та таким, що не підлягає скасуванню. Дії виконавчого комітету Бердянської міської ради та комунального підприємства технічної інвентаризації Бердянської міської ради (далі - КПТІ Бердянської міської ради) по погашенню правовстановлюючих документів на вищезазначений житловий будинок були визнані такими, що відповідають закону.
Отже, державний реєстратор Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч В. О., приймаючи рішенням від 24 червня 2019 року № 47475508, незаконно зареєструвала право власності за ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - 1/5 частини житлового будинку по АДРЕСА_1, з порушенням Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та за відсутності будь-яких законних на те підстав, чим порушила права Бердянської міської ради Запорізької області як власника земельної ділянки, на якій розміщено самовільно збудований об`єкт нерухомого майна.
Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, Бердянська міська рада просила суд: визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч В. О. від 24 червня 2019 року № 47475508, яким було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна - 1/5 частку житлового будинку по АДРЕСА_1, а саме: житлова прибудова літ "А-1"", загальною площею 15,13 кв. м, житловою площею 9,65 кв. м; сарай літ "Б" загальною площею 4,0 кв. м; вбиральня літ "В"; ворота з хвірткою № 1; водопровідна колонка літ "І"; паркан № 2, № 3, № 4; гараж літ. "Г" загальною площею 18,24 кв. м; припинити речове право ОСОБА_1 на вказаний об`єкт нерухомого майна; стягнути понесені позивачем судові витрати.
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 21 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21 вересня 2021 року, позов Бердянської міської ради Запорізької областізадоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Запорізької районної державної адміністрації Ткаліч В. О. від 24 червня 2019 року № 47475508, яким було зареєстровано право власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна, а саме 1/5 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 - житлова прибудова літ. "А-1"", загальною площею 15,13 кв. м, житловою площею 9,65 кв. м; сарай літ. "Б" загальною площею 4,0 кв. м.; вбиральня літ. "В"; ворота з хвірткою № 1; водопровідна колонка літ. "І"; паркан № 2, № 3, № 4; гараж літ. "Г" загальною площею 18,24 кв. м, та припинено речове право ОСОБА_1 на цей об`єкт нерухомого майна - 1/5 частку житлового будинку по АДРЕСА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.
Судові рішення мотивовані тим, що державним реєстратором Ткаліч В. О. не було виконано приписи пункту 3 частини третьої статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою встановлено обов`язок державного реєстратора здійснити запит до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав до 01 січня 2013 року, з метою отримання інформації (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідної для такої реєстрації. Тобто спірне рішення про державну реєстрацію прав було прийнято державним реєстратором незаконно, усупереч вимогам частини першої статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки подані заявником документи не давали державному реєстратору змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав заявника на нерухоме майно. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У листопаді 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження указаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 372/5635/13, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 310/7810/19 із Бердянського міськрайонного суду Запорізької області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 жовтня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що набуття ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою підтверджується Генеральним планом присадибної ділянки по АДРЕСА_1, який міститься в матеріалах інвентаризаційної справи, та архівною довідкою Запорізького Обласного Державного нотаріального архіву від 15 травня 2017 року № 1168/01-17, з якої вбачається, що договори дарування на відповідача, її матір та її рідну сестру знаходяться на збереженні у наряді про передання в безстрокове (постійне) користування громадянам земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва та на сьогоднішній день не погашені та дійсні.
Між Бердянською міською радою та ОСОБА_1 відсутній спір про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, право власності на який зареєстровано рішенням державного реєстратора.
Вважала, що вимога про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності іншої особи на об`єкт нерухомого майна (житловий будинок), розташований на спірній земельній ділянці, та припинення речового права цієї особи не є належним та ефективним способом захисту права власності на землю.
Вказувала, що запис про погашення правовстановлюючих документів ОСОБА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради від 28 березня 2002 року № 232 "Про погашення правовстановлюючих документів" повинен бути занесений до Реєстрової книги № 13 Домоволодіння належних окремим громадянам, колгоспним дворам на праві особистої власності", засвідчений підписом посадової особи БТІ, яка відповідає за правильність записів, і скріплений печаткою бюро технічної інвентаризації, з зазначенням дати та підстави внесення запису про погашення.
Згідно з відповіддю КП БТІ від 22 серпня 2017 року № 376 погашення правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_1 до реєстрової книги № 13 та додаткової реєстрової книги не вносилась, тобто фактично погашення не відбулося.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У січні 2022 року Бердянська міська рада Запорізької області подала відзив на касаційну скаргу, в якому зазначила, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, вказуючи на те, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Унаслідок стихійного лиха, що сталося у Бердянську Запорізькою області у 1989 році, було знищено ряд будинків, у тому числі і будинок на АДРЕСА_1, який на той час належав на праві власності: 2/15 частини площею 15,13 кв. м - ОСОБА_5, 2/3 частини - ОСОБА_3 та 1/5 частина - ОСОБА_1 .
З матеріалів справи також вбачається, що згідно з рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради народних депутатів Запорізької області від 06 жовтня 1989 року № 414 "Про ліквідацію наслідків стихійного лиха" вирішено забезпечити постраждалих від стихійного лиха житлом у порядку та на умовах, визначених пунктами 1 - 4 цього рішення.
Згідно з пунктом 5 цього рішення зобов`язано бюро технічної інвентаризації погасити правовстановлюючі документи на зруйновані будинки та будинки, які підлягають відновленню, але власники яких отримали житло від держави, а володільців таких будинків у місячний строк зобов`язано здійснити їх знесення. У додатку 1 до цього рішення визначено перелік громадян, яким вирішено надати житлову площу у зв`язку зі стихійним лихом, у тому числі мешканцям будинку АДРЕСА_1 (а.с. 7, т. 1).
Відповідно до акта обстеження будинків з господарськими спорудами, що постраждали внаслідок ливневих вод, від 04 жовтня 1989 року встановлено, що будинок з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 зруйновано, він непридатний для проживання (а.с. 8, т. 1).
Особи, що мешкали в зазначеному будинку, були внесені до списку осіб, що потребують поліпшення житлових умов; було зазначено, що після відселення будинок з господарськими будівлями підлягає знесенню.
На підставі рішення міськвиконкому від 17 травня 1990 року, ОСОБА_1 18 травня 1990 року був виданий ордер № 627 на 3-х кімнатну квартиру АДРЕСА_4 на сім`ю з 4 осіб (а.с. 223, т. 1).
Згідно з актом технічного стану домобудувань від 15 лютого 2002 року комісією по інвентаризації та обстеженню житлових приміщень було встановлено, що на період обстеження домобудування АДРЕСА_1 воно повністю зруйновано і відновленню не підлягає. Комісією запропоновано погасити правовстановлюючі документи на це домоволодіння, а земельні ділянки використати по цільовому призначенню (а.с. 214, т. 1).
Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 28 березня 2002 року вирішено погасити правовстановлюючі документи на будинки з господарськими спорудами, у тому числі на будинок АДРЕСА_1 (а.с. 10, 211-217, т. 1).
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 квітня 2014 року залишено без змін постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року, ухвалену за результатами перегляду постанови Бердянського міськрайонного суду Запорізької області, в адміністративній справі № 2а-13/2011 за позовом ОСОБА_9 до виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області, КП Бердянської міської ради, третя особа - ТОВ "Бердянськбудтрест", про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету органу місцевого самоврядування, визнання протиправними дій підприємства з технічної інвентаризації та зобов`язання вчинити певні дії (а.с. 47-48, т. 2).
Предметом позову у вищезазначеній справі було рішення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області від 28 березня 2002 року № 232. За результатом судового розгляду встановлено, що вказане рішення було прийнято відповідно до норм чинного на той час законодавства. Також судовими рішеннями встановлено, що реєстратор на підставі вказаного рішення з відповідними додатками до нього закрив розділ Реєстру прав та реєстраційну справу на домоволодіння АДРЕСА_1, тобто погасив правовстановлюючі документи на означене домоволодіння (а.с. 47-50, т. 2).
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року в адміністративній справі № 2а-13/2011 та рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 18 травня 2016 року у цивільній справі № 310/10783/15-ц встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 було зруйновано в результаті повені у вересні 1989 року, і саме вказана обставина виключила можливість здійснення його власниками їх прав щодо володіння, користування і розпорядження цим майном, унаслідок чого право власності на будинок по АДРЕСА_1 припинилося через погашення правовстановлюючих документів на зруйновані будинки.
З інвентаризаційної справи № 543 на домоволодіння АДРЕСА_1 встановлено, що на сторінках № 51-52 міститься копія договору дарування від 12 липня 1973 року № 4047. На титульному листі якого міститься штамп з написом "ПОГАШЕНО, на підставі р/ исп от 28.03.02 р. № 232" (а.с. 69-140, т. 3).
Такий самий штамп міститься в "Довідці про належність будинку (домоволодіння) АДРЕСА_1, зареєстрованого в реєстровій книзі № 13, реєстровий № 5205 стор. 34" (а.с. 139, т. 3).
Також судом встановлено, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 07 червня 2017 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 21 грудня 2017 року та постановою Верховного Суду від 05 серпня 2020 рок, у справі № 310/6072/16-ц позов Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_5 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва задоволено. Зобов`язано ОСОБА_5 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку орієнтованою площею 544,6 кв. м, розташовану по АДРЕСА_1, шляхом знесення розміщеного на ній нерухомого майна та паркану й повернути земельну ділянку за належністю Бердянській міській раді Запорізької області у придатному для використання стані. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 208-212, т. 2).
Під час розгляду вищезазначеної справи судами встановлено, що відповідно до інформації управління Держгеокадастру у Бердянському районі Запорізької області земельна ділянки на АДРЕСА_1, орієнтовною площею 0,0544 га перебуває у комунальній власності.