Постанова
Іменем України
23 листопада 2022 року
м. Київ
справа № 541/1809/19-ц
провадження № 61-16031св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф. (суддя-доповідач),
Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідачі: ОСОБА_3, Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, товариство з обмеженою відповідальністю "Господар", державний реєстратор виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб Марина Сергіївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року у складі судді Вергун Н. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року у складі колегії суддів: Чумак О. В., Дряниці Ю. В., Кривчун Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі -
ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), товариства з обмеженою відповідальністю "Господар" (далі - ТОВ "Господар") та державного реєстратора виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району Полтавської області Голуб М. С. про визнання протиправними та скасування рішень і записів, припинення речового права.
Позовну заяву мотивовано тим, що 10 липня 2014 року та повторно 12 грудня 2014 року позивач звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області
з клопотаннями про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
У задоволенні поданих клопотань листами ГУ Держземагенства
у Полтавській області від 14 серпня 2014 року та від 31 січня 2015 року позивачу було відмовлено.
ОСОБА_1 зазначав, що рішення ГУ Держземагенства у Полтавській області від 31 січня 2015 року оскаржував у судовому порядку та постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, зазначене рішення було визнано протиправним та скасовано.
У зв`язку із цим, на думку ОСОБА_1, починаючи з 23 листопада 2015 року його клопотання від 12 грудня 2014 року мало бути розглянуто
ГУ Держземагенства у Полтавській області, проте цього останнім
не зроблено та, натомість, протиправно надано 06 грудня 2018 року
ОСОБА_3 дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Ураховуючи викладене та заяву про зміну предмету позову та заявлених позовних вимог у справі ОСОБА_1, просив:
визнати протиправними та скасувати накази ГУ Держгеокадастру
у Полтавській області від 06 грудня 2018 року № 8403-СГ та від 23 травня 2019 року № 3601-СГ;
скасувати запис у Поземельній книзі щодо реєстрації земельної ділянки
з кадастровим номером 5323288600:00:002:0384, розташованої на території Миргородського району Полтавської області;
визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Терешківської сільської ради Полтавського району
та області Голуб М. С. від 07 червня 2019 року № 47261036 /дата державної реєстрації права власності - 03 червня 2019 року, запис про право власності № 31914540/про державну реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Господар" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ГУ Держземагенства
у Полтавській області при виданні наказів, які оспорює позивач, діяв у межах своєї компетенції. Позивач не вчинив передбачених законом дій для отримання спірної земельної ділянки та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки, щодо якої останнім була подана заява.
Разом із цим, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів наявність порушення його прав з боку ТОВ "Господар" та державного реєстратора.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Полтавського апеляційного суду від 17 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 22 лютого 2021 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки ГУ Держземагенство у Полтавській області при виданні наказів, які оспорює позивач, діяв у межах своєї компетенції. Позивач
не вчинив передбачених законом дій для отримання спірної земельної ділянки та не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яка належить ОСОБА_3 на праві приватної власності, входила до складу земельної ділянки, щодо якої останнім була подана заява.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважав, що та обставина,
що ГУ Держземагенство у Полтавській області повторно не розглянуло подане ОСОБА_1 клопотання від 12 грудня 2014 року не впливає
на законність дій управління щодо надання дозволу на розробку документації із землеустрою ОСОБА_3 та затвердження поданої ним документації.
Разом із тим, суд апеляційної інстанції посилався на те, що судове рішення, ухвалене у справі № 816/2053/15 не містило зобов`язання
ГУ Держземагенства у Полтавській області розглянути повторно клопотання ОСОБА_1 від 12 грудня 2014 року.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у вересні 2021 року до Верховного Суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі № 806/3095/17, від 23 жовтня 2019 року у справі
№ 917/1307/19, від 03 квітня 2020 року у справі № 536/1942/16-а,
від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц та від 30 листопада
2020 року у справі № 1140/2559/18, а також на те, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази (пункти 1 та 4 частини другої статті 389 ЦПК України, пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України), просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій
й ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій є незаконними, необґрунтованими й такими, що ухвалені з неправильним застосуванням норм чинного законодавства.
На думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, судами першої
та апеляційної інстанцій до спірних правовідносин застосовано
статті 118, 123, 124 ЗК України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих же норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц.
Вважає, що судами попередніх інстанцій безпідставно залишено поза увагою той факт, що зволікання ГУ Держземагенства у Полтавській області, а потім
і ГУ Держгеокадастру у Полтавській області з надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
є свідченням неправомірної поведінки ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.
З моменту скасування рішення ГУ Держземагенства у Полтавській області, клопотання ОСОБА_1 є таким, що не розглянуто, і ураховуючи положення частини третьої статті 123 ЗК України таке клопотання підлягало розгляду Держземагенством у встановленому законом порядку, незалежно від того
чи зазначив суд про це у своєму рішенні, чи ні.
Разом із цим, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вважає безпідставним посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивач
не замовив розробку проекту землеустрою з використанням правила "мовчазної згоди", оскільки реалізація особою права замовити технічну документацію із землеустрою без згоди уповноваженого органу не позбавляє відповідача обов`язку розглянути заяву згідно із чинним законодавством
та прийняти відповідне рішення. Судами попередніх інстанцій не враховано, що саме бездіяльність ГУ Держгеокадастру у Полтавській області у вирішенні питання про надання ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки призвело до того,
що останній був позбавлений можливості отримати земельну ділянку
в оренду, у зв`язку із тим, що відповідач, діючи недобросовісно
по відношенню до позивача надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та у подальшому передав її у власність ОСОБА_3 .
Разом із цим, вважає, що матеріали справи містять достатньо належних
та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка, яку бажав отримати в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства та щодо якої подав клопотання до ГУ Держземагенства
у Полтавській області знаходиться на схід від с. Черевки та розділена на дві частини балки. Саме у межах однієї із цих частин сформовано, зареєстровано та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 2,0 га, яка
є предметом спору у цій справі. Відповідне схематичне зображення земельних ділянок, з якого можна чітко встановити накладення земельних ділянок одна на одну, позивач долучав до матеріалів справи.
У зв`язку із цим, на думку представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, суди попередніх інстанцій безпідставно не призначили експертизу для перевірки спірних даних.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи № 541/1809/19-ц
із Шишацького районного суду Полтавської області.
У грудні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2022 року справу призначено
до розгляду.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У грудні 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та ТОВ "Господар", обґрунтовуючи їх тим,
що доводи касаційної скарги представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, безпідставними та необґрунтованими, а судові рішення судів першої
та апеляційної інстанцій є законними, вмотивованими та ухвалені
з дотриманням норм матеріального і процесуального права на підставі повного, об`єктивного і всебічного з`ясування судом обставин справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держземагенства
у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 123,3 га, для ведення фермерського господарства на умовах оренди за межами населеного пункту на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області.
Листом від 14 серпня 2014 року № 31-16-0.4-5742/2-14 ГУ Держземагенства
у Полтавській області залишило без задоволення подане ОСОБА_1 клопотання від 10 липня 2014 року, у зв`язку із тим, що наданий заявником графічний матеріал не дає можливості визначити межі земельної ділянки
та відповідно її правовий статус (а. с. 18, т. 1).
12 грудня 2014 року ОСОБА_1 повторно звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області з клопотанням про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з земель державної власності сільськогосподарського призначення, орієнтовною площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області (а. с. 19, т. 1).
За наслідками розгляду цього клопотання заступником начальника
ГУ Держземагенства у Полтавській області Шилом О. Г. прийнято рішення, викладене у листі від 31 січня 2015 року № 31-16-0.4-847/2-15, про залишення клопотання без задоволення (а. с. 23, т. 1).
ОСОБА_1 не погодився із зазначеним рішенням та оскаржив його до суду.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2015 року, у справі
№ 816/2053/15-а, позов ОСОБА_1 до ГУ Держземагенства у Полтавській області задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ Держземагенства у Полтавській області, викладене у листі від 31 січня 2015 року № 31-16-0.4-847/2-15 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
У задоволенні позовних вимог про зобов`язання надати наказ на ім`я
ОСОБА_1 по розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності орієнтованою площею 119,3 га, з метою подальшої передачі в оренду для ведення фермерського господарства, розташованої за межами населених пунктів Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області, відмовлено.
ОСОБА_1 більше не звертався до ГУ Держземагенства у Полтавській області з подібними клопотаннями.
Наказом ГУ Держгеокадасту у Полтавській області від 06 грудня 2018 року
№ 8403-СГ за поданим 26 листопада 2018 року клопотанням ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення
у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Черевківської сільської ради Миргородського району Полтавської області
(а. с. 33, 34, т. 1).
16 травня 2019 року ОСОБА_3 звертався до ГУ Держгеокадасту
у Полтавській області з клопотанням про затвердження проекту землеустрою щодо надання у приватну власність земельної ділянки
з кадастровим номером 5323288600:00:002:0384, площею 2,0 га,
що знаходиться на території Миргородського району Полтавської області
(а. с. 36, т. 1).
Наказом ГУ Держгеокадасту у Полтавській області від 23 травня 2019 року
№ 3601-СГ затверджено зазначений проект землеустрою та передано земельну ділянку у власність ОСОБА_3 (а. с. 37, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено,
що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального
чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального
чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодозастосуваннянорми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується